Главная | Обратная связь

Забруднення харчових продуктів пестицидами

До небезпечних речовин антропогенного походження, що надходять у навколишнє середовище, поряд з промисловими відходами, належать хімічні засоби боротьби з шкідливими організмами - пестициди. Обсяг цих біологічно активних і частіше високотоксичних для людини і тварин речовин, що використовуються щорічно в світовій практиці, нині досягає понад 2 млн. т.

Пестициди - один із найнебезпечніших факторів забруднення навколишнього середовища. За даними ЮНЕСКО, пестициди в загальному обсязі забруднення біосфери землі займають 8- місце після таких речовин, як нафтопродукти, ПАР (поверхнево-активні речовини), фосфати, мінеральні добрива, важкі метали, окиси азоту, сірки, вуглецю та інші сполуки. Більшість пестицидів, не розчиняються у воді і для практичного використання їх випускають у таких різноманітних препаративних формах: емульгуючі концентрати, при розведенні водою утворюють водні емульсії; порошки, що змочуються, при розбавленні водою утворюють повільно осідаючі суспензії; концентрати технічної речовини, що призначені для обприскування рослин; гранульовані препарати, які містять діючу речовину і наповнювач. Способи застосування пестицидів залежать від їх призначення, препаративної форми. Це обробка посівного матеріалу інсектицидами і фунгіцидами, обприскування, обпилювання, обробка гранульованими препаратами.

При обробці сільськогосподарських угідь пестицидами частина їх втрачається внаслідок знесення вітром, розсіювання в атмосфері з потоками повітря. Залежно від технології застосування і фізичних властивостей препаративної форми на рослини і ґрунт осідає 40—70% норми витрати, утворюючи початковий запас токсичної речовини. Крім того, багато пестицидів можуть поширюватися за межі оброблюваних ділянок і більш чи менш тривалий час циркулюють у біосфері. В атмосферу вони надходять безпосередньо при їх застосуванні, а також внаслідок випаровування з поверхні ґрунту, рослин, води. Потім у результаті конденсації парів і утворення краплиннорідких або твердих часток пестициди з атмосфери потрапляють у ґрунт, на поверхню рослин і у водойми, поширюючись на великих територіях. У водойми вони надходять з поверхневими і підгрунтовими стоками із сільськогосподарських угідь. Хрестоматійним прикладом глобальної міграції хлорорганічних пестицидів, зокрема ДДТ, є кумуляція їх у жирі пінгвінів, які живуть в Антарктиді.. Нагромадження пестицидів в окремих тканинах відбувається непомітно. Але коли кількість їх досягає певного рівня, вони призводять до порушення функцій найважливіших органів, захворювання і зниження стійкості організму. В останнє десятиріччя різко зросла кількість алергічних захворювань, що є одним з наслідків впливу пестицидів. Внаслідок багаточисленних досліджень рослин, комах і тварин нагромаджено досить великий матеріал про мутагенні властивості гербіцидів. У карбаматах встановлено здатність підвищувати рівень поліплоїдії у рослин, а також мутагенну активність атразину і симазину.

За останні 20 років ряд масових отруєнь було викликано пестицидами. Це відбувалося, головним чином, з двох причин: внаслідок забруднення харчових продуктів під час їх перевезення і зберігання, а також у результаті використання в їжу протруєного насіння.

Порівнюючи дані по Тернопільській області про забруднення об’єктів навколишнього середовища за 9 місяців 2009 та 2010 років, можна побачити, що забруднення пестицидами харчових продуктів залишилось незмінним. Тобто у 2009 році забруднення пестицидами вище гранично допустимої концентрації становило 1,2%, а в 2010 році-1,1%.

Паралельно зі збільшенням використання пестицидів накопичувалися й докази їх негативної дії на довкілля. Як і попереджали екологи, швидко виявилися негативні наслідки “хімічної війни” людей проти комах і рослин:

разом зі шкідниками гинули спочатку корисні комахи (бджоли, джмелі тощо), а потім і птахи. Втрати від зниження врожаю полів і садів внаслідок вимирання запилювачів часто були вищими, ніж вигоди від “захищених” хімією площ. Істотне зниження чисельності бодай одного з домінуючих видів у біосфері звільняло екологічну нішу для інших або порушувало систему міжвидових відносин. Наслідком дуже часто було заміщення одних шкідників іншими, не менш голодними. Наприклад, на бавовникових полях США за три десятиліття змінилось аж шість шкідників. У Японії кількість шкідливих видів, необхідність регулювання чисельності яких постала перед сільським господарством, збільшилася майже удвічі за роки постійного використання пестицидів;

нарешті, згідно з основними законами популяційної екології та еволюційної біології, безперервне використання однієї й тієї ж хімічної субстанції рано чи пізно виокремлювало з усіх шкідників надстійких до отрути. Для підтвердження цього нам не треба звертатись аж до закордонного досвіду. Роки “хімічної” боротьби з тарганами вивели таку породу, для якої отруйна у недалекому минулому речовина стала мало не їжею.

Пестициди є не тільки дуже токсичними речовинами, але і досить стійкими. Стійкість пестицидів порівнюють із радіоактивними ізотопами і оцінюють також по періоду напіврозпаду – час, за який концентрація пестицидів зменшується в 2 рази.

Наша область постійно здійснює моніторинг забруднень залишковими кількостями пестицидів довкілля. Санепідслужбою області протягом поточного року проведено 5180 досліджень, з них – 79 проб або 1,8% перевищують гранично допустиму концентрацію (ГДК). Дослідження води показали, що в 0,5% проб є перевищення ГДК. В ґрунті відсоток перевищень ГДК становить - 1,9. В повітрі 6,1%.

Самими стійкими є хлорорганічні пестициди. Потрапивши в живу природу, пестициди починають власний рух, не контрольований людиною. Потрапляючи з навколишнього середовища в організм тварини, пестициди починають накопичуватися в ньому, потім, просуваючись далі по харчовому ланцюзі, пестициди концентруються в ще більшій кількості. У такий спосіб організми, що стоять на вершині харчових ланцюгів (людина або хижаки), поїдають їжу з високою концентрацією пестицидів. Таке явище називають ефектом біологічного посилення. Пестициди, потрапляючи в організм людини і накопичуючись там у великих кількостях, приводять до розвитку багатьох хронічних захворювань і гострих отруєнь, а також до збільшення кількості вроджених аномалій розвитку і дитячої смертності. Пестициди надовго затримуються в організмі, деякі залишаються в ньому назавжди. Ще однією негативною властивістю пестицидів є те, що вони можуть виводитися з організму і передаватися дітям разом з молоком матері, що годує. За твердженням дослідників, основна маса пестицидів містить у собі метаболічні отрути, які приводять до розвитку захворювань серцево-судинної, репродуктивної і травної систем. Гостра токсичність пестицидів визначається дозою, що надходить в організм людини різними шляхами (через шлунково-кишковий тракт, шкіру, легені і т.д.) і приводить до смерті. Близько 99% пестицидів, застосовуваних для обробки рослин, згодом попадають у навколишнє середовище, з якого, у свою чергу, надходять до складу сільськогосподарських продуктів, уживаних людьми і тваринами. Багато пестицидів, навіть будучи малотоксичними, мають канцерогенні і мутагенні властивості. Вони отруюють плід, організм матері і, виділяючись із молоком, негативно впливають на розвиток і ріст дитини.

Отруєння ФОС можливе на виробництві, у сільському господарстві та побуті. ФОС потрапляють в організм через органи дихання, неуражену шкіру і травний канал. Більшість ФОС наділена кумулятивною дією. Основними симптомами, які виникають внаслідок їх дії, є: посилення секреції сльозових, бронхіальних і потових залоз, системи травлення, уповільнення пульсу і розширення кровоносних судин, посилення скорочення м’язів очей, бронхів, кишок, жовчних і сечових шляхів. Спостерігається посмикування у різних групах м’язів, ураження ЦНС, зміни у психіці. Токсикологічним критерієм, якому на даний час приділяється велика увага, є оцінка потенційної небезпечності пестицидів за ефектом ендокринних порушень, що можуть бути ними викликані. Найбільші зусилля повинні бути зосереджені в напрямках визначення речовин з високоспецифічною органотропною дією на залози внутрішньої секреції та сполук, що мають гормоноподібну структуру. Найбільш чутливими до дії пестицидів різних хімічних груп є кора надниркових залоз та щитовидна залоза. В зв'язку з цим, проведено скринінг хімічних факторів довкілля, які викликають пошкодження щитовидної залози та вивчено можливі механізми токсичної та онкогенної дії пестицидів на щитовидну залозу. Показано, що компенсаторна реакція залози реалізується через підвищення проліферативної активності клітин, що в свою чергу, є пусковим механізмом онкогенезу.

Про вплив пестицидів на людину: від отруєння пестицидами у світі щорічно гине до 1.5 тисяч людей. У тих , хто постраждав , це виявляється у виді дратівливості, депресій, порушення пам’яті, абстрактного мислення. Такі наслідки характерні після застосування органофосфатів. Причому видимих змін немає, а порушення альфа ритму головного мозку спостерігається через півроку після контакту. Зараз в організмі 96-99% людей виявляються залишки пестицидів. П’ята частина ракових захворювань у людей старших 45 років зв’язана з прямим впливом пестицидів. Пестициди спричиняють спадкові зміни. Встановлено, що 2% немовлят несуть у собі нові спадкові захворювання, а це мільйони людей. Пестициди-причина порушення вагітності, збільшення числа мертвонароджених дітей та спонтанних абортів.

Прогнозування генетичних наслідків забруднення навколишнього середовища та визначення шляхів захисту спадкового матеріалу людини від негативного впливу господарчої діяльності стає надзвичайно актуальним. Одним з провідних аспектів дослідження «віддалених наслідків» несприятливої дії пестицидів є оцінка їх можливого вкладу в індукований мутаційний процес у людини, наслідком якого може бути ріст частоти патології з генетичною компонентою. Тому важливим напрямком у вивченні біологічного ефекту пестицидів є генетико – гігієнічні дослідження, основною метою яких є наукове прогнозування та попередження мутагенної небезпеки пестицидів для здоров’я теперішнього та майбутніх поколінь.

Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя МОЗ України провів дослідження мутагенної активності пестицидних апаратів.

Метою роботи інституту була розробка підходів до тестування пестицидів в експериментальних умовах. Для цього проаналізували дані дослідів по вивченню мутагенної активності пестицидних препаратів.

В результаті проведеної роботи було досліджено близько ста пестицидних препаратів. В кістковому мозку мишей мутагенні ефекти були виявленні у 4 препаратів, збільшення частоти аберацій хромосом було виявлено у 19 препаратів, підвищення частоти анеуплоідних клітин було виявлено у 10 пестицидів. Отже, таким чином оцінили потенційну мутагенну небезпечність пестицидів з попередньою оцінкою їх токсичності.

В ситуації, що склалась в сільському господарстві одним з виходів є заміна пестицидів на мікроорганізми (бактерії, актиноміцети, гриби), живі організми (хижаки і паразити шкідників і збуджувачів хвороб), або продукти їхньої життєдіяльності. Для цієї заміни зроблено чимало. Вже зараз отримані препарати мікроорганізмів, відібрані комахи-хижаки, кліщі та нематоди, паразитичні організми різного рівню організації. Опрацьовані методи вирощування таких тварин і мікроорганізмів і їх застосування в полі і закритому ґрунті. Препарати для боротьби з фітофагами надходять в продаж з інструкцією по використанню.

Перспективи подальшого застосування пестицидів розглядалися у Великобританії, США, Німеччини, Японії, Росії та інших країнах. Був зроблений висновок про те, що в найближчому доступному для огляду майбутньому відмовитися від використання пестицидів неможливо.

Цікаво, що країни, в яких найбільш інтенсивно застосовуються пестициди, відрізняються найвищою тривалістю життя людей. Зрозуміло, з цього не можна зробити висновок, що пестициди позитивно впливають на тривалість життя, але це говорить про відсутність їх істотного негативного впливу при правильному застосуванні.

Найбільш інтенсивно використовуються пестициди в Японії (47 кг активної речовини на 1 гектар ріллі), а також у Західній Європі (Бельгія - 12, Франція - 6). У Росії пестицидів використовується значно менше - не більше 100 грамів на гектар. При такому широкому застосуванні пестицидів, Японія має найвищу тривалість життя серед всіх країн: чоловіки - 75 років, жінки - 80 років. Це можна пояснити, якщо врахувати, що в Японії застосовуються безпечні види пестицидів, які після їх використання розкладаються на нешкідливі речовини, а не накопичуються.

В нашій країні ситуація набагато складніша. Використовуються небезпечні види пестицидів, які не розкладаються століттями. Нам залишилося у спадок на складах, які не придатні для їх зберігання тисячі тон пестицидів та агрохімікатів.

Зберігання заборонених, непридатних, неопізнаних хімічних засобів захисту рослин знаходиться під постійним контролем спеціалістів санепідслужби Тернопільської області.

Згідно розпорядження голови обласної державної адміністрації від 21. 12.2007р. №848 «Про проект цільової екологічної програми проведення утилізації заборонених та непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин у 2008-2009роках» проведена їх інвентаризація в усіх районах області. Кількість непридатних, заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин на території області згідно даних інвентаризації становить 82777 кг. В липні місяці поточного року додатково виявлено близько 2500 кг непридатних , заборонених до використання та невідомого походження хімічних засобів захисту рослин в Підволочиському районі.

Питання зберігання заборонених, непридатних та неопізнаних пестицидів і агрохімікатів виносились на засідання обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Комісією прийнято рішення про першочергове фінансування заходів з перезатарення та утилізації наявних на території області заборонених, неопізнаних, непридатних пестицидів і заключення угоди на утилізацію (Протокол №3 від 16 березня 2010 року).

Оскільки Україна не проводить утилізації цих речовин, заключений договір з Польщею, яка до кінця року зобов’язалася вивезти та знешкодити ці пестициди

У всьому світі ведуться інтенсивні розробки нових препаратів, з метою зменшення шкідливої дії пестицидів на навколишнє середовище. В останні роки розроблені нові, екологічно нешкідливі препарати, які повністю розкладаються в ґрунті на вуглекислий газ і воду. В основному екологічно безпечні пестициди застосовуються в Японії, США, Франції, Німеччини. Нещодавно в Японії вперше в світі були розроблені пестициди нового покоління, на основі не шкідливих хімічних речовин, а молочнокислих бактерій.