 |
|
С. Хондроїтин-сульфат
D. Етамід
Е. Азатіоприн
33.Хвора В., 55р., скаржиться на біль, незначну припухлість, та хрускіт в дистальних суглобах пальців рук та колінних суглобах. Хворіє протягом 4 років. Об’єктивно: потовщення колінних суглобів та міжфалангових суглобів кистей, об’єм рухів в них зменшений. Аналіз крові: лейк.-5,4x109л, ШОЕ-12 мм/год, фібриноген -3,5 г/л, РФ-1:32, АСЛ-160од, серомукоїд – 0,20 од., СРБ- +. Яка з наведених змін навколосуглобових тканин є найбільш характерною для даного захворювання?
А. Тофуси
В. Підшкірні вузли
С. Кільцевидна еритема
D. Вузлики Гебердена
Е. Кальцинати в м’яких тканинах.
34.Хвора К., 60 років, скаржиться на біль, обмеження рухомості в дрібних суглобах кистей, що виникає при навантаженні на суглоби, більше ввечері та затихає в спокої. Об’єктивно: суглоби деформовані, на бокових поверхнях дистальних міжфалангових суглобів вузлики Гебердена. Ваш попередній діагноз?
А. Остеоартроз
В. Ревматоїдний артрит
С. Подагричний артрит
D. Псоріатичний артрит
Е. Реактивний артрит
35.Хворий 65 років скаржиться на біль в колінному суглобі при фізичному навантаженні. Хворіє протягом 10 років. Вісь правої нижньої кінцівки відхилена до середини під кутом 200. На рентгенограмі: виражений субхондральний склероз, деформація суглобових поверхонь, по краям кісткові розростання, висота рентгенологічної суглобової щілини знижена. Який найбільш вірогідний попередній діагноз?
А. Реактивний артрит колінного суглобу
В. Ревматоїдний артрит колінного суглобу
С. Гнійний артрит колінного суглобу
D. Періартрит колінного суглобу
Е. Остеоартроз колінного суглобу
36. Хворий, 49 років, скаржиться на значний біль та набряк дрібних суглобів правої стопи, почервоніння шкіри над ними, підвищення температури тіла до 38ºС протягом останніх 3-х днів. За останні 6 років було декілька нападів артриту тривалістю до 7-10 днів. В анамнезі – хронічний тонзиліт. При огляді: плюсне-фалангові суглоби правої стопи збільшені в об’ємі, дефігуровані, рухи в суглобах різко болючі. Інші суглоби без патологічних змін. ШОЕ – 26 мм/год. Який механізм розвитку цього захворювання?
А. Утворення антитіл до нативної ДНК
В. Імунна відповідь на стрептококову інфекцію
С. Гіперпродукція аутоантитіл до колагену
D. Зменшення кількості хондроїтинсульфату
Е. Підвищення біосинтезу сечової кислоти
37. Чоловік, 62 років, скаржиться на помірний біль у лівій стопі в області плюсне-фалангових суглобів, який посилюється при рухах. Хворіє протягом 12 років, захворювання розпочалося з гострого нападу болю. Два роки тому під шкірою в області суглоба з’явився жовтувато-білий вузлик. При огляді суглоб деформований, синюшний. На рентгенограмі суглоба виявлено звуження суглобової щілини, чітко обмежені дефекти кісткової тканини в епіфізі (“симптом пробійника”). Який слід поставити діагноз?
А. Ревматоїдний артрит
В. Деформуючий остеоартроз
С. Подагра
D. Псоріатичний артрит
Е. Синдром Рейтера
38. У хворої 55 років при огляді на вушних раковинах визначаються щільні утворення, що виступають над поверхнею шкіри, діаметром до 2 мм. В анамнезі гострі болі у І плюсне-фаланговому суглобі лівої стопи, що супроводжувались гіперемією шкіри над ним. Об’єктивно: температура тіла 36,6ºС, ЧСС - 80 уд./хв., АТ – 150/90 мм рт. ст. У біохімічному аналізі крові: сечова кислота – 0,5 ммоль/л, креатинін – 100 мкмоль/л. Який препарат з перерахованих слід призначити?
А. Азатіоприн
В. Індометацин
С. Гіпотіазид
D. Сульфасалазин
Е. Алопуринол
39. До терапевта звернувся молодий чоловік, 33 років, який скаржиться на появу гострого болю у ділянці плюсне-фалангового суглобу великого пальця стопи після зловживання напередодні жирною м’ясною їжею; шкіра над ураженим суглобом гіперемована. Температура тіла – 37,6ºС. Запідозрено подагру та призначено комплекс обстежень. Вкажіть, який із перелічених методів є найменш інформативним щодо підтвердження даного діагнозу?
А. Рентгенографія уражених суглобів
В. Визначення сечової кислоти у крові