Главная | Обратная связь

Над якими якостями і властивостями Вам потрібно працювати з метою удосконалення внутрішньої техніки педагогічного спілкування?

Викладач повинен вміти зберігати працездатність, володіти ситуаціями для забезпечення успіху в діяльності і збереження свого здоров'я. Для цього важливо працювати над таким синте­зом якостей і властивостей особистості, які дадуть змогу впевне­но, без зайвого емоційного напруження здійснювати свою профе­сійну діяльність:

— педагогічний оптимізм;

— впевненість у собі, відсутність страху перед аудиторією;

— вміння володіти собою, відсутність емоційного напруження;

— наявність вольових якостей (цілеспрямованість, самовла­дання, рішучість).

Усі ці якості характеризують психологічну стійкість у профе­сійній діяльності. В основі її — позитивне емоційне ставлення до себе, студентів, праці. Саме позитивні емоції активізують, нади­хають викладача, надають йому впевненості, зумовлюють почут­тя радості, позитивно впливають на стосунки з студентами, коле­гами. Негативні емоції гальмують активність, дезорганізують поведінку і діяльність, викликають тривожність, страх, підозру.

Викладачеві треба вміти грати, причому не тільки зовні. Доб­розичливий вираз обличчя потрібний не лише для того, щоб на­строїтися на мажор. Він збуджує центри позитивних емоцій і створює хороший настрій. При такій грі прийоми поведінки за­кріплюються і характер змінюється. Тому не можна ходити з по­хмурим, нудьгуючим обличчям навіть тоді, коли настрій у вас поганий.

 

Для оптимізації спілкування зі студентами яких правил Ви, як молодий викладач, будете дотримуватися ?

Дотримання правил педагогічного спілкування вбереже педа­гога від багатьох труднощів та помилок, які підстерігають його в практичній діяльності. Стислий їх виклад можна звести до таких пунктів:

1.Пам’ятайте!Успіх педагогічної діяльності насамперед залежить від культури спілкування.

2. Моделюйте спілкування не «від себе», а від студентів, їх по­треб та інтересів.

3. Орієнтуйте своє педагогічне мовлення на конкретного сту­дента, а не на абстрактну групу.

4. Спілкуйтесь із студентами на взаємних інтересах, проте не організовуйте спілкування «по вертикалі», зверху вниз.

5. Постійно враховуйте психологічний стан окремих вихован­ців і колективу загалом.

6. Дивіться на себе збоку, постійно аналізуйте свої вчинки й дії.

7. Вмійте слухати студентів, зважайте на їхню думку.

8. Намагайтеся зрозуміти настрій аудиторії, на цій основі мо­делюйте спілкування з нею.

9. Спілкування не повинно призводити до конфліктів, а запо­бігати їм.

10. Не принижуйте людської гідності.

11. Спілкування має бути систематичним. Не залишайте поза увагою «незручних» для вас студентів.

12. Будьте ініціативним у спілкуванні. У процесі спілкування враховуйте стать вихованців.

13. Уникайте штампів, постійно шукайте нові форми, засоби, методи і прийоми.

14. Долайте негативні установки стосовно конкретного студента.

15. У процесі спілкування уникайте абстрактної критики, оскільки це породжує опір.

16. Якомога частіше усміхайтеся: це викликає позитивні емо­ції, спонукає до продуктивного спілкування.

17. У процесі спілкування частіше висловлюйте схва­лення, заохочення.

18. Відкрито виявляйте в студентському колективі своє став­лення до вихованців.

19. Постійно розвивайте свою комунікативну пам'ять, за­пам'ятовуючи педагогічні ситуації, їх перебіг.

20. Якщо назріває потреба в індивідуальній бесіді, завчасно розробіть її план.

21. Враховуйте соціально-психологічне зростання студентів.

22. Систематично аналізуйте процес спілкування.

23. Технологія й тактика спілкування мають бути скеровані на усунення психологічних бар'єрів між педагогом та студентом.

24. Враховуйте в процесі спілкування індивідуальні особливо­сті, темперамент, характери студентів.

25. Окремо обдумуйте особливості спілкування з важковиховуваними студентами.

26. У процесі спілкування не зловживайте своїми перевагами як керівника-викладача.

27. Постійно удосконалюйте інструмент спілкування — влас­не мовлення.