Здавалка
Главная | Обратная связь

Визнання громадянина безвісно відсутнім і оголошення громадянина померлим



Регулювання цивільних відносин передбачає участь у них фізичної особи (громадянина). Однак досить часто бувають ситуації, коли громадянин зникає і місце його перебування невідоме. Розшуки не дають позитивних наслідків. Між тим тривала відсутність громадянина на місці його постійного проживання робить правовідносини за його участю невизначеними, вимагає вжиття відповідних заходів. У таких випадках постає необхідність визнати громадянина безвісно відсутнім, а потім оголосити його померлим.

Визнання громадянина безвісно відсутнім провадиться лише за таких умов:

• на місці постійного проживання громадянин відсутній
протягом року;

• про його місцезнаходження протягом цього самого строку
на місці його постійного проживання нічого невідомо;

• вжиті заходи для встановлення місця перебування цього
громадянина не дали результатів.

Визнання громадянина безвісно відсутнім здійснюється в судо­вому порядку за місцем його постійного проживання і тягне за собою такі правові наслідки:

• над його майном встановлюється опіка;

• з майна, належного безвісно відсутньому, видається утри­
мання громадянам, яких безвісно відсутній зобов'язаний за
законом утримувати. За рахунок цього ж майна задоволь­
няється вимога зі сплати боргів за різними зобов'язаннями
безвісно відсутнього;

• неповнолітні та повнолітні непрацездатні діти, непрацез­
датні батьки, дружина, незалежно від віку і працездатності,
якщо вона доглядає за дітьми безвісно відсутнього, що не
досягни восьми років, вправі вимагати призначення їм пен­
сії у зв'язку з визнанням годувальника безвісно відсутнім;

• чоловік або дружина безвісно відсутнього набувають
права розірвати шлюб у спрощеному порядку через органи
РАЦСу;

• припиняються зобов'язання, тісно пов'язані з особою безві­
сно відсутнього громадянина.


216_____________________________________________

Оголошення людини померлоюпровадиться в судовому порядку за таких умов:

• громадянин відсутній у місці постійного проживання
протягом трьох років;

• якщо протягом того ж строку на місці постійного
проживання громадянина немає відомостей про місце його
перебування;

• вжиті заходи для виявлення місцеперебування громадянина
і одержання відомостей про нього не дали позитивних
результатів.

Коли громадянин пропав безвісно за обставин, що загрожували смертю або дають підставу припускати його загибель від певного нещасного випадку (аварія літака, обвал у горах та ін.), то трирічний строк скорочується до шести місяців. Громадянин, що пропав безвісно у зв'язку з воєнними діями, може бути оголошений судом таким, що помер, не раніше як після закінчення двох років з дня припинення воєнних дій. Днем смерті громадянина, оголошеного померлим, вважається день набрання законної сили рішенням суду або день його гаданої загибелі.

Правові наслідки оголошення особи такою, що померла, прирів­нюються до правових наслідків, які настають у разі смерті (відкриття спадщини, припинення шлюбу та ін.). Спадкоємці особи, яка оголо­шена такою, що померла, не мають права відчужувати (продавати, дарувати, міняти) протягом п'яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини. Якщо особа, яка була визна­на такою, що померла, з'явилася, то вона може зажадати від будь-кого повернення майна, що збереглося та безоплатно перейшло до нього.

Юридичні особи

У цивільних правовідносинах беруть участь не тільки громадяни (фізичні особи), а й тисячі різноманітних соціальних утворень. Це можуть бути державні, комунальні, кооперативні, приватні підприємства та установи, господарські товариства, фермерські господарства, громадські організації та ін. Але такими вони стають лише за умови, що вони відповідають встановленим у законі вимогам, тобто є юридичними особами.

Юридична особає об'єднанням осіб та майна у відокремлену організацію, яка наділяється правоздатністю і яка внаслідок цього як


_________________________________________________________ 217

така може мати майнові та особисті немайнові права і нести обов'язки, бути позивачем та відповідачем у суді.

Юридична особа підлягає державній реєстрації органами юстиції. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру юридичних осіб, відкритого для загального ознайомлення. Відмова у державній реєстрації, а також зволікання з її проведенням можуть бути оскаржені в суді.

Місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації і зазначається в її установчих документах.

Юридичні особи можуть створюватися у формі товариств або установ. Товариством є об'єднання осіб (учасників), яке має устрій визначений в установчих документах, та управляється його учасни­ками. Товариство може бути створене й однією особою. Установою є об'єднання майна у відокремлену організацію, без членів, створену однією або кількома особами (засновниками) для досягнення визна­ченої засновниками мети (задоволення культурних, соціальних чи економічних потреб).

Ознаками юридичної особи є:

• наявність відокремленого майна. Кожна юридична особа
має своє власне майно, що робить її економічно незалежною
організацією. Це майно відокремлене від майна держави,
інших організацій, громадян, що утворюють колектив
юридичної особи. Це майно може належати юридичній
особі на праві власності або на інших законних підставах;

• організаційна єдність. Юридична особа — це певним чи­
ном організований колектив, колективне утворення, тобто
організоване об'єднання працівників;

• у цивільних правовідносинах юридична особа виступає від
власного імені. Кожна юридична особа має найменування
(ім'я), печатку, може мати свої товарні й фірмові знаки та
іншу символіку;

• юридична особа здатна нести самостійну майнову
відповідальність.

Юридичні особи наділені правоздатністю і дієздатністю, які виникають одночасно — з моменту державної реєстрації. Правоздатність юридичних осіб на відміну від правоздатності фізичних осіб може бути спеціальною. Вона визначається характером діяльності юридичної особи, яка закріплюється в її статуті, положенні або засновницькому договорі. Вона не однакова: правоздатність,


218_____________________________________________

наприклад, вищого закладу освіти далеко не збігається з правоздатністю транспортного підприємства.

Юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов'язки через свої органи (посадових осіб), які діють відповідно до закону або установчих документів (статутів, положень). У певних випадках юридична особа може набувати цивільних прав і брати на себе цивільні обов'язки через своїх учасників, які повинні діяти в інтересах юридичної особи добросовісно і розумно.

Окремими видами діяльності (медична, фармацевтична, юридична, зовнішній туризм та ін.), перелік яких визначається законом, юридична особа може займатися тільки після одержання спеціального дозволу з боку держави (ліцензії).

Юридичні особи можуть мати свої філії і представництва. Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза місцем її знаходження та здійснює усі функції юридичної особи або частину їх. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза місцем її знаходження та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого положення.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.