 |
|
Протигрибкові антибіотики
Лекція на тему: Хіміотерапевтичні засоби різних груп
· Протимікозні засоби
· Протигельмінтні засоби
· Протималярійні засоби
· Антипротозойні засоби
а) засоби для лікування хворих на трихомоноз;
б) засоби для лікування хворих на лямбліоз;
в) засоби для лікування хворих на лейшманіоз;
г) засоби для лікування хворих на амебіаз.
Протимікозні (протигрибкові) засоби – загальна назва групи інфекційних захворювань шкіри, в етіології яких вирішальне значення має різноманітна грибкова флора. Не менше 30% працездатного населення України мають грибкові захворювання. В деяких соціальних групах (військовослужбовці, спортсмени, шахтарі) мікоз стоп виявляється з частотою від 20% до 50%. На сучасному етапі відмічається тенденція до росту захворюваності на грибкову інфекцію, відбуваються значні зміни в клінічній картині і протіканні хвороб, розвивається стійкість до раніше ефективних засобів терапії.
Ураження грибками проявляє загально токсичний і сенсибілізуючий вплив на організм, приводить до розвитку алергічних захворювань, погіршує протікання хронічних процесів. Тривало існуючі мікози стоп сприяють підвищенню в 2-3 рази частоти екзематозних ускладнень, лікарської непереносимості, бактеріальних ускладнень, включаючи рожисте запалення з тяжкими наслідками. Мікозна інфекція є маркером різних імунодефіцитних станів, в тому числі ВІЛ-інфекцій, цукрового діабету, пухлинної патології.
Основну роль в етіології грибкових захворювань шкіри відіграють три групи збудників:
- дерматофіти;
- Дріждеподібні гриби роду Candida;
- плісняви.
Класифікація та препарати
| Протигрибкові антибіотики | Протигрибкові препарати синтетичного походження | |||
| Препарати пліснявого ряду та інші | Азоли | Аліламіни, піримідини, нітрофеноли | Похідні ундециленової кислоти | Похідні інших хімічних груп |
| Амфетерацин В Амфоглюкамін Ністатин Леворин Натаміцин (Пімафуцин) Гризеофульвін Мікогептин | Флуконазол (Дифлюкан) Клотримазол Ітраконазол (Каназол) Кетоконазол (Ороназол) Міконазол (Дактарин) Еконазол Флутримазол Ізоконазол (Травоген) | Тербінафін (Ламізил) Нафтифін (Екзодерил) Флуцитозин (Анкотил) Хлорнітрофенол (Нітрофунгін) | Ундецин Цинкундан Мікосептин Кобіновані препарати Пімафукорт Кліон Д Мікозолон | Циклопірок-самін (Батрафен) Аморолфін (Лоцерил) Толциклат (Толміцен) Толнафтат (Хінофунгін) |
Протигрибкові антибіотики
Амфотерацин В – антибіотик, що продукується актиноміцетом.
Застосовують в/в, інгаляційно, місцево (у формі мазі) при глибоких і системних мікозах.
Побічна дія: при в/в амфотераціну В виникають нудота, блювання, діарея, озноб, підвищення температури, головний біль, порушення складі крові, електрокардіограми. Найбільш серйозним ускладненням є нефротоксичний ефект і гіпокаліємія.
Форма випуску: фл по 50000 ОД; мазь по 15 і 30,0 (30000 ОД в 1,0).
Ністатин– продукується актиноміцетом. Діє на патогенні гриби і особливо на дріждеподібні гриби роду Candida. Призначають для профілактики і лікування кандидозу слизових оболонок (рота, піхви), шкіри і внутрішніх органів (ШКТ, легень, нирок). З профілактичною метою призначають для попередження розвитку кандидозу при тривалому лікуванні препаратами груп: пеніциліну, тетрацикліну, левоміцетину. Тривалість лікування 10-14 днів.
Побічна дія: ністатин мало токсичний, іноді можливі нудота, блювання, пронос, підвищення температури тіла.
Форма випуску: таб. по 250000 і 500000 ОД; мазь по 15-30,0 (100000 ОД в 1,0).
Леворин– відноситься до групи полієнових антибіотиків. Діє на гриби роду Candida і в деяких випадках діє при клінічній ефективності ністатину.
Побічна дія: можливі нудота, шкірний свербіж, дерматит, послаблення стільця.
Протипоказання: хвороби печінки, гострі захворювання ШКТ.
Форма випуску: таб. по 500000 ОД; таб. вагінальні по 250000 ОД; мазь.
Натаміцин (Пімафуцин) –високоефективний антибіотик із групи макролідів, має фунгістатичну дію, малотоксичний, погано всмоктується із ШКТ, основна маса виводиться з калом. До препарату не виникає стійкості. Натаміцин можливо використовувати під час вагітності, лактації, новонародженим.
Застосування: кандидоз, фавус (парша) – грибкове захворювання шкіри, волосся і нігтів і відрізняється тривалим протіканням, зараження відбувається через хвору людину.
Пімафукорт – комбінований препарат, який за рахунок натаміцину, неоміцину та гідрокортизону (ГКС) має протигрибкову, протимікробну і місцеву протизапальну дію.
Застосування: поверхневі дерматози, що інфіковані бактеріями та грибками, які чутливі до натаміцину та неоміцину, гнійнічкових дерматозах, отомікозах.
Гризеофульвін (Грицин) – антибіотик, що продукується пліснявим грибом. Проявляє фугістатичну дію на різні види дерматоміцетів.
Застосування: всередину для лікування дерматомікозів (волосистої частини голови і гладкої шкіри, ураженні нігтів).
Побічна дія: диспепсія, головний біль, нудота, головокружіння, кропив’янка, явища дезорієнтації.
Протипоказання: виражена лейкопенія і системні захворювання крові, органічні захворювання печінки і нирок, вагітність.
Не слід призначати амбулаторно водіям транспорту, особам, що зайняті на висотних роботах.
Форма випуску: таб. по 0,125; лінімент 2,5% по 30,0; суспенз. по 100мл.
Мікогептин – полієновий антибіотик, що продукується актиноміцетом. За структурою і дією близький до амфотерацину В. При внутрішньому застосуванні частково всмоктується, виводиться із сечею. Бажане одночасне застосування у вигляді мазі.
Форма випуску: таб. по 50000 і 100000 ОД; мазь (15000 ОД в 1,0).