Основні досягнення раннього віку (2-3 рік життя) ⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 3
Немовлячий вік сформував у дитини вміння: Бачити, слухати, керувати власними рухами, що привело до появи таких основних досягнень, які впливають на психічний розвиток: 1) оволодіння прямою ходою, 2) розвиток предметної діяльності, 3) оволодіння мовою.
Значення ходьби для психічного розвитку дитини: - розвиває самостійність в освоєнні простору; - розвиває відчуття і сприймання; - формує просторові поняття і уявлення «під», «над», «вперед»; - розвиває вольові якості і довільні дії; - формує нову соціальну ситуацію розвитку, яка називається «дитина-предмет-дорослий».
Новоутворення, що виникають в кінці першого року життя, викликають побудову нової соціальної ситуації розвитку. Це ситуація сумісної діяльності з дорослою людиною. Зміст цієї сумісної діяльності - засвоєння суспільно вироблених способів використання предметів, які відкрились дитині і стали її світом. Соціальна ситуація розвитку в ранньому віці така: «дитина - ПРЕДМЕТ - дорослий». Провідною діяльністю раннього віку стає предметна діяльність, яка спрямована на засвоєння суспільно вироблених способів дій з предметами. Перш за все, вона предметна, тому що мотив діяльності полягає в самому предметі, в способі його використання. Отже, предметна діяльність спрямована на засвоєння суспільних способів дій з предметами. Дорослий, спілкуючись з дитиною, навчає її використовувати предмети за їх прямим призначенням – ложкою їсти, олівцем малювати та ін. спочатку дитина використовує предмет як продовження власної руки – це ручна дія, яка з часом вдосконалюється. Завдяки спостережливості і наслідуванню дорослого дитина виконує дії, які їй не показували – мете віником, стукає молотком, вмикає телевізор; засвоєні дії вона переносить на аналогічні предмети, ситуації, що формує уміння узагальнювати власні дії, а це приводить до виникнення сюжетно-рольової гри. Предметна діяльність веде до розвитку наочно-дійового мислення, перші прояви якого спостерігаються у 1,5-річному віці, забезпечує перехід до наочно-образного, формує розумову операцію узагальнення, яка часто виявляється і кумедно і неправильно, наприклад, шапка – це і бриль, і хустка, і кепка. На 3-му році життя внаслідок усвідомлення власних дій з предметом малюки починають вживати займенник «я» замість «він», «вона» як дитина говорила про себе раніше. Виникає особиста дія, потяг до самостійності, що виявляється в усних заявах «я сам!» Оволодіння мовою Вік від 1-3 років сензитивний до мовних впливів за словами Л.С.Виготського. Зникає автономна мова, з’являється правильна вимова слів, але якщо спілкування недостатнє, якщо дорослі швидко виконують всі бажання малюка, спілкуються з ним автономною мовою, то розвиток мовлення затримується, затримується і в випадку, коли в сім’ї ростуть близнюки, які інтенсивно спілкуються між собою на «дитячій» мові. До 3-х років дитина: - засвоює всі звуки рідної мови - слово набуває предметного значення - 2-річки розуміють всі слова, які використовують дорослі; - розуміють пояснення, інструкції; - в 2-3 розуміють розповідь про явища, предмети, які їх оточують; - в 2 роки вимовляють 300 слів, в 3 роки – 1200-1500 слів, 60% - іменники, 25-27% дієслова, 10-12% прикметники; - в 2 роки говорять речення з 2-3 слів «Вова хоче їсти!», «Що це?» та ін. мова стає не лише засобом спілкування, а й засобом впливу на поведінку дитини, організатором її дій. З’являється «егоцентрична» мова – це розмова дитини вголос із самою собою: «Зараз як стрибну!» та ін. Діти в цей час не диференціюють звуки «р», «л», «ж», «ш», «з», «с», виявляють підвищену чутливість до мови дорослих. Зародження зображувальної гри, діти наслідують дії дорослих: «годують ляльку», «керують автомобілем». Емоції дітей не стійкі, сміх змінюється плачем, радість – сумом; дитину легко відволікти, показавши щось цікаве; формуються моральні почуття любові, симпатії, співчуття до рідних, а пізніше до однолітків, які діти виявляють посмішкою. Словом, участю, співчуттям, увагою – вони мають усвідомлений характер. Яскраво виявляється самолюбство під впливом схвалення, подяки, поваги, нарікання, гніву дорослого. Дитина навчається сама себе оцінювати – це форма моральної самосвідомості дитини. В ранньому віці можна спостерігати довільні дії – діти на кінець 3-го року життя можуть визначити свою мету і наміри. В 2 роки спостерігаються прояви самосвідомості, дитина впізнає себе в дзеркалі, це первинна форма самосвідомості; американські психологи підвівши дітей 2 років до дзеркала непомітно в ході експерименту ставили їм червоною фарбою цяточку на кінчик носа; ті, хто витирав її – впізнавали себе; ІІ-й етап у розвитку самосвідомості – називання себе по імені – «Вова!», заява «Я сам!» 4. ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|