 |
|
Фази сну, їх характеристика та діагностика.
Явища, що виникають під час сну, відбуваються в певному порядку і неодноразово повторюються.
За ніч людина повинна «просипати» до п'яти циклів сну. І кожен цикл має декілька фаз:
І фаза - починається все з дрімоти (5 хв), яка через (20 хв) переходить в
ІІ фазу, для якої характерні деякі імпульсні сплески мозкової активності (посмикування, здригання). Вона плавно перетікає у:
ІІІ фазу сну – середньої глибини, а потім –
IV фаза-глибокий сон. У фазі повільного сну сповільнюється пульс і дихання, дещо знижується температура. Під час глибокого сну очі починають робити повільні рухи з однієї сторони в іншу. Приблизно через півгодини мозок повертається до ІІ фази сну, ніби намагаючись прокинутися, але замість прокидання відбувається перехід до
V фази-швидкого сну - (найцікавішої). Очі починають здійснювати швидкі рухи. В цей час м'язи абсолютно розслаблені, за винятком діафрагми і м’язів очей. Відбувається блокада спинного мозку (для того, щоб ми не могли реалізувати те, що сниться), але відбувається потужна робота мозку, людину розбудити складніше всього, хоча її стан найбільш наближений до стану неспання (тому ця фаза ще називаєтьсяпародоксальною фазою). Показники ЕЕГ ідентичні показниками періоду неспання. Відбувається почастішання пульсу і дихання, спостерігається деяке збільшення тиску і температури тіла. Завершується цикл власне яскравим сновидінням. Коли ми бачимо сни, наш мозок так само активний, як і при неспанні. Тривалість швидкого сну складає всього 10 хвилин
Потім все повторюється. Але скорочується фаза повільного сну, подовжується – швидкого.
Сон починається з І-ї фази – засинання, за якою послідовно йдуть ІІ-а, ІІІ-я, ІV-а і V (фаза швидкого сну). Потім йде зворотний відлік: ІV -а, ІІІ-я, ІІ-а фаза. Так фази і змінюють одна одну від ІІ-ї – до V-ї фази і назад. В передранкові години ІV -а стадія не настає.
Фаза швидкого сну наступає в середньому кожні 70-90 хвилин, 4-6 разів за ніч (що залежить від тривалості сну). У перші 75-100 хвилин швидкий сон відсутній (в цей час домінують ІІІ-я, ІV-а стадії сну), потім він з’являється і з кожним циклом сну тривалість його збільшується. Так, перший період швидкого сну триває близько 10 хвилин, останній – 20-35 хвилин. Чим ближче ранок, тим менше часу займають ІІІ-я, ІV-а стадії сну і більше – ІІ-а і І стадія швидкого сну.
| |
Повільний сон
При засинанні альфа-ритми, тобто мозкові хвилі, характерні для здорової дорослої людини, що перебуває в бадьорому стані з закритими очима, плавно змінюються повільними хвилями. У міру поглиблення сну поступово сповільнюється частота мозкових хвиль і збільшується їх амплітуда. Тривалість глибокого сну займає 30-40 хвилин, після чого процес обертається назад, займаючи стільки ж часу для повернення в стадію легкого сну. Протягом цієї фази постуральні м'язи зберігають тонус, а швидкість серцебиття і дихання сповільнюється незначно.
Швидкий сон
На відміну від повільного сну, швидкий сон має яскраво виражену активну природу. Він запускається з чітко окресленого центра, розташованого в задній частині мозку, в області варолієва моста і довгастого мозку. Під час цієї стадії сну клітини мозку надзвичайно активні, але процес передачі інформації від органів чуттів у мозкові центри, а також від них в м'язову систему блокований.
Швидкий сон відіграє роль «запобіжного клапана», який дозволяє розряджатися надлишку енергії, поки тіло повністю позбавлене руху, він сприяє закріпленню в пам'яті інформації, отриманої під час неспання. Деякі дослідження вказують навіть на тісний зв'язок між високим рівнем інтелектуального розвитку та великою загальною тривалістю періодів швидкого сну у багатьох людей.
Дуже привабливою виглядає гіпотеза Жуве, згідно з якою у швидкому сні в пам'ять передається спадкова, генетична інформація, яка має відношення до організації цілісної поведінки.
У цілому можна зробити висновок, що головною функцією повільного сну є відновлення гомеостазу мозкової тканини та оптимізація управління внутрішніми органами. Добре відомо також, що сон необхідний для відновлення фізичних сил і оптимального психічного стану. Що ж стосується швидкого сну, то вважається, що він полегшує довготривале зберігання інформації та її зчитування.
Розлади сну
В сучасній міжнародній класифікації розладів сну інсомнія - це порушення засинання, підтримання сну, раннього пробудження зі сну, яке не приносить очікуваного необхідного відновлення організму, незважаючи на наявність достатнього часу і умов для сну, порушення, яке призводить до зниження якості бадьорості і денної діяльності.
Основні фактори ризику виникнення інсомній:
· старший вік;
· жіноча стать;
· тривалість сну менше 5 годин;
· низький рівень освіти;
· відсутність роботи;
· сімейні проблеми;
· соматичні захворювання,
Основні причини інсомній:
· стрес;
· неврози, психічні захворювання;
· неврологічні та соматичні захворювання;
· психотропні препарати, алкоголь, токсичні фактори;
· ендокринно-обмінні захворювання;
· синдроми, які виникають уві сні (синдром «апное уві сні»);
· зовнішні несприятливі умови (шум, світло), зміна часових поясів, порушення гігієни сну.
При оцінці порушень сну слід враховувати, що сон здорової людини триває 6,5-8,5 годин, а засипання проходить протягом 3-10 хвилин.
Клініка інсомній
Вона складається з трьох груп порушень, які можуть спостерігатися окремо і в комбінації.
1. Пресомнічні розлади – це затруднення засинання. Формуються патологічні «ритуали відходу до сну», страх «не наступлення сну». Бажання спати щезає, як тільки хворий лягає в ліжко, появляються неприємні думки, спогади, посилюється рухова активність, хворий не може знайти вигідної пози для сну. Дрімота переривається навіть тихими звуками. Засинання може тривати до 120 хвилин. Інсомнію діагностують уже в тому разі, коли хворий не може заснути 30 хвилин. Причинами пресомнічних розладів можуть бути :
- недостатня втома;
-вплив збуджуючих факторів (тривога, страх);
- прийом збуджуючих середників;
-соматичні больові синдроми.
2. Інтрасомнічні розлади – часті нічні пробудження, після яких пацієнт не може пробудитися, відчуття «поверхневого» сну. Пробудження зумовлені як зовнішніми (шум) так і внутрішніми (страхи, жахи, тахікардії, болі, поклики до сечопуску) факторами. Все вищеописане може сприяти пробудженню і здорових осіб, але у хворих затруднений процес повторного засинання.
3. Постсомнічні розлади виникають під час вранішнього пробудження, характеризуються зниженням працездатності, відчуттям «розбитості», незадоволення сном.
За тривалістю перебігу виділяють три типи інсомній: 1) транзиторна і 2)підгостра – можуть бути в кожної людини і 3) хронічна інсомнія – потребує наявності сприятливих факторів.
І. Транзиторна (гостра) інсомнія триває до 1 тижня (декілька ночей) і, як правило, розглядається як адаптативне порушення сну, оскільки в більшості випадків є наслідком гострого ситуативного стресу, несприятливих зовнішніх факторів (спека, шум).
ІІ. Підгостра інсомнія включає в себе психофізіологічну інсомнію та інсомнію в результаті порушення гігієни сну. Тривалість – від 1 до 6 місяців. Викликається стійкими стресогенними ситуаціями: тривала хвороба близької людини, смерть родичів, втрата роботи і т.д.
ІІІ. Хронічні інсомнії тривають від 6 місяців і найчастіше пов’язані з психічними розладами (депресіями, шизофренією, маніакальною фазою маніакально-депресивного синдрому, тривожними розладами), інтоксикаційні та медикаментозні впливи, соматичні проблеми, онкопатологія, яка супроводжується больовим синдромом.