 |
|
Створення більше 100 000 нових штатних рабочих місць Компанії і мільйони робочих місць малого та середнього бізнесу — вагомий внесок ще в державну програму зайнятості населення.
Діяльність таких структур стане поштовхом для розвитку чесної ринкової конкуренції, оскільки всі торгові марки можливо буде поставити в рівні умови. Успіх товарів буде залежати від їх якості.
Маркетингова система таких компаній здатна буде надати послуги та задовільнити потреби населення на самому високому рівні.
Вона буде здатна відслідкувати на ринку рух усіх товарів, надасть уряду велику інформаційно-аналітичну підтримку.
Діяльність компанії зможе виявити та в мінімальний термін перекрити практично всю контрабанду та підпільні виробництва, за рахунок сильної агентської сітки і найкращої поінформованості.
(Це проблема державного масштабу, оскільки більша частина экономіки України в тіні).
Компанія візьме на себе відповідальність, та поверне готівкові кошти, які знаходяться у тіньовому секторі, в банківську систему країни.
Користь від компанії для народу:
1) забезпечить постійну присутність самого широкого а сортименту якісних товарів в самих доступних місцях, поближче до споживача;
2) відновить мережу сільських магазинів та налагодить обслуговування сільських жителів;
3) товар від виробника до роздрібного продавця буде доставлятись із націнкою не більше 5%, що збільшить купівельну спроможність громадян;
Система оптових торгівельних центрів буде поштовхом для народження сотен тисяч роздрібних магазинів, а це мільйони робочих місць, а також великий внесок у розвиток приватного сімейного бізнесу.
Створення більше 100 000 нових штатних рабочих місць Компанії і мільйони робочих місць малого та середнього бізнесу — вагомий внесок ще в державну програму зайнятості населення.
Актуальність цієї теми стояла і стоїть на повістці дня. Але сліпі та глухонімі поводирі сліпих, якими є на сьогодні діюча влада, не можуть цього ні побачити, ні почути…
Кожен громадянин м. Київ може піти в магазин і купити пляшку мінеральної води, 1 літр коштує більше 2 гривень, собівартість її, не більше 55 копійок. Головну націнку забирають посередники. Ви можете порахувати скільки.
А тепер намалюйте квадратик, умовно – це вартість тієї продукції, разом із націнкою, яку виробляє національний товаровиробник. Далі намалюйте в два з половиною рази більший квадрат від попереднього, це вартість тієї ж продукції, в тому ж об’ємі, яка доходить до споживача через існуючу ситему торгівлі.
Якщо ми наведемо порядок у торгівлі, то громадяни, які на сьогоднішній день терплять крайню нужду, зможуть на тридцять сорок відсотків купувати товарів більше, за ті ж самі гроші, які вони на сьогодні тратять. А тепер намалюйте ще третій квадратик, на 50% більший від другого. Цей третій квадратик, це той новий об’єм споживчого ринку.
На скільки виросте споживчий ринок, на стільки більше товарів зможуть підприємства виробляти і реалізовувати, той хто працював в одну зміну, буде працювати в дві, хто працював в дві зміни буде працювати в три, це додаткові інвестиції у виробництво, збільшення робочих місць, збільшення кількості товаровиробників, це припинення стагнації на внутрішньому ринку, поштовх для динамічного розвитку всієї економіки, а також додаткове наповнення споживчого кошика.
|
| ||||||
| |||||||
|
Таким чином країна вийде із нової епохи застою при капіталізмі, система гроші-товар-гроші, витягне нас із багнюки у якій ми надовго застряли. Скажіть мені будьте ласкаві, що потрібно зробити, аби довести до мудрих голів наших керівників ці істини. Особисто моє терпіння вже скінчилось.
Я можу відверто і впевнено заявити, що Кучма, Пустовойтенко, Тігіпко, Азаров, Янукович, Кінах, Ющенко, Медведчук, який можливо не дозволяє своїй адміністрації, аби до президента України дійшла саме ця інформація, не хочуть того, щоб український народ жив краще, усім їм я ці пропозиції надавав, але ж спілкуватись на такі теми у них немає ні часу, ні бажання.
Саме тому я вимушений на сьогодні писати ці рядки та вживати крайніх заходів, аби поінформувати українське суспільство.
Шановні народні депутати та громадяни України, у всьому світі за останніх дванадцять років, українців стає більше, лише на самій Україні, на Богом визначеній території, українців стало менше майже на п’ять мільйонів померлих, та ще на п’ять мільйонів ненароджених. На сьогоднішній день на Україні повинно було б проживати не менш як 58 мільйонів громадян. Чи не є геноцидом проти українського народу таке мудре керівництво наших глибокоповажних лідерів? Чому китайців стало мільярд триста мільйонів чоловік, коли на момент початку перебудови в СРСР їх було всього 900 мільйонів?
Я вважаю, що виконується замовлення на повне винищення українського народу, нам лише потрібно розібратись чиє.
Народ країни, природні багатства якої в умовному еквіваленті сягають більш як 150 трільйонів доларів США не має права бути бідним. Якої ще правди нам потрібно?
Чому на сьогоднішній день немає жодної стратегічної програми ні по розвитку енергетики, ні по розвитку сільського господарства, ні по розвитку хімічної промисловості, чи машинобудування?
Під час другої світової війни на Україні стільки людей не загинуло, скільки вимерло і не народилось за 14 останніх років.
Чому у сорок другому році в загарбників наших були розроблені програми найефективнішого використання сільськогосподарських угідь України, план розвитку автобанів та автошляхів, а у нас, в мирний час немає розроблено нічого, чи не тому що такого завдання ніхто, ні перед ким, не ставив.
Проаналізуйте бюджет Адміністрації Президента України, я надіюсь що ви як і я прийдете до висновку, що при такій ситуації в країні або потрібно брати на себе більш широкі повноваження, або добровільно іти геть. Щоб чіпляти ордени і медалі, можна попросити, аби цю роботу виконував хтось із шановних пенсіонерів.
Я зрозумів те, що діти застою спроможні побудувати в Україні тільки застiй, бо все життя думали лиш про те, якби й собі як уважаємий Леонід Ілліч Брежнєв, покрасуватись на трибуні перед народом під час військових парадів. Що ми бачили розумнішого від цих трибун та марнотратних парадів. Хіба що КВН. Життя цілої країни перетворилось на вічну гру.
Назвіть мені хоч одну партію, яка потратила на створення ефективної стратегічної програми розвитку України хоч сто тисяч гривень, залучивши до цієї роботи потрібну кількість фахівців. Не назвете, але назвете декілька десятків партій, що потратили на вибори десятки мільйонів гривень. Чи варто за них голосувати?
Була війна, люди знали, що дійдуть війська до Берліна і наступить довгоочікуваний мир. На сьогоднішній день немає війни, але із кожним роком людей, які займаються економічною діяльністю на Україні стає більш як на 500 тисяч менше, і ніхто не може сказати – куди потрібно дійти, щоб стало дійсно гарно жити на нашій землі. Як можна прожити на 205 гривень, при умові, якщо вони є, коли на самий мінімум продуктів для людини на місяць потрібно 328? Хіба це життя?
І в той же самий час пільги для бізнесу високих посадових осіб на десятки мільярдів гривень, відкати при будівництві, при закупці обладнання, при виконанні ремонтних робіт, елементарне забирання та вимивання грошей із державних підприємств на сотні мільйонів гривень щорічно.
Розвиток, процвітання та вихід України за наступні 10 років у передові країни світу можуть забезпечити лише два фактори:
А) Планова соціально орієнтована ринкова економіка, за рахунок посиленого державного регулювання на науковій основі;
Б) Досконала і розвинена демократична державна система, яка буде опиратись на домінантні опори:
Створити компанію “Українські торгівельні корпорації”, яка дасть можливість реабілітувати торгівлю та навести порядок в економіці країни, вивести національних товаровиробників на міжнародні ринки, розробляючи вдалі стратегії завоювання міжнародних ринків по кожній конкретній позиції товарного асортименту. ( В майбутньому таких глобальних торгівельних компаній в Україні має бути більш як три).
Створити ефективний громадянський інститут розбудови демократичної та правової країни, для побудови дійсно громадянського суспільства і забезпечення добробуту народу, що добре організує масову громадську роботу на всіх рівнях суспільної ієрархії – зворотній зв’язок, який дозволить вести активний і постійний діалог із владою, миттєво реагувати на всі зміни обставин.
Партію Платників Податків – центриську партію соціал-демократичного спрямування, побудовану на науковій основі, дієвий авангард, більшість на політичному олімпі та дійсно демократичну партію всенародної влади.
А це забезпечить доступність до владних послуг громадян, відкритість і прозорість влади.
За допомогою вище перерахованих заходів побудувати в Україні громадянське суспільство, відкрите для всебічного вдосконалення, вінець багатовікових мрій, надій і сподівань народу України про щастя, добробут та гідне життя.
Створити найдосконаліший державний лад – проголосити Україну Конституційною монархією, гетьманською країною із демократичною багатопартійною політичною системою, що створить та гарантуватиме найкращі умови для вдосконалення, всебічного розвитку та росту кожної особистості, кожного конкретного громадянина України, яка спиратиметься на багатовіковий досвід предків та найкращі досягнення прогресивного людства у розвитку державотворення.
За стан справ у країні повинна відповідати одна людина – тоді буде із кого спитати!
Наше завдання – об’єднати зусилля всіх, хто прагне добра Україні!
А це в свою чергу дасть змогу: поставити реформи на наукову основу, залучивши державу до вирішення питань національної безпеки, сформувавши правильно ідеологію реформ на основі національних інтересів, враховуючи і використовуючи позитивні моменти нової ери – ери світової глобалізації – та відкидаючи і долаючи її негативні наслідки, раціонально використовуючи природні ресурси та вигідне географічне положення, опираючись на власні сили, талант і працьовитість свого народу, враховуючи при цьому позитивний світовий досвід, створити об’єктивні умови, за яких Україна зможе сягнути своєї амбітної мети – ввійти в коло технологічно розвинених держав.
Забезпечити планомірний рух та спрямувати постійні і послідовні зусилля на досягнення мети за для розквіту і зміцнення нації, за прогресивний розвиток, за нове суспільство інтелектуальної економіки ХХІ століття, що зможе лише прогресивна центристська партія влади, побудована на науковій основі, реалізація програми якої дозволяє вивести Україну саме на шлях, що веде в коло розвинутих держав, до суспільства стійкого економічного зростання, суспільства, яке буде настільки передбачливе і гнучке, що зможе нормально функціонувати протягом життя багатьох поколінь, не підриваючи системи свого матеріального, соціального забезпечення і духовного розвитку.
Для цього потрібно витримувати розумний баланс між ринком і державним регулюванням, між національними інтересами і глобалізацією, між створенням правил і гри за цими правилами.
Досягти мети можна шляхом створення умов для досконалої планомірної кооперації, спонукаючи до активних дій кожного, кому не байдужа доля своєї держави, в кого збереглось почуття громадянського патріотизму, для кого Батьківщина є такою ж дорогою і рідною, як мати.
Реформи мають проводитись за умови всебічного наукового осмислення, із глибоким розумінням ролі та місця ринкових відносин і державного регулювання в житті суспільства.
Ефективні реформи можуть вести до прогресивного розвитку лише тоді, коли в суспільстві є впливові партії, чиї програмові засади грунтуються на науковій основі, за умови наявності стратегічної програми розвитку суспільства, що охоплює всі сфери його життя і діяльності та передбачає довгострокові найбільш важливі плани, наміри і механізми їх реалізації.
У межах держави формування стратегії може диференціюватись (дробитись) і охоплювати стратегію окремих адміністративних регіонів аж до стратегії окремого підприємства.
Запропоновані проекти дозволяють найефективніше визначати економічну стратегію розвитку, що базуватиметься на економічному зростанні - комплексі заходів, планів, намірів, що охоплюють всі сфери економічної системи країни: сферу виробництва, грошово-фінансову систему, систему управління, соціальну, культурну і екологічну сфери.
А це в свою чергу забезпечить дотримання генеральної лінії – системи заходів, застосованих відповідно до стратегічних цілей, задач, національних інтересів, що складають зміст економічної політики.
Крім того, вони передбачають забезпечення стійкості економічної системи (фундаментального поняття економіки, яке охоплює цілу низку чинників: інфляцію, співвідношення між політикою лібералізації та протекціонізму, процентні ставки, рівень безробіття, купівельну спроможність населення, тощо) , головного механізму економічної стабілізації, економічного розвитку та забезпечення умов національних інтересів, національної безпеки держави, без забезпечення яких, в принципі, неможливий вихід із кризи та перехід до стану економічного зростання, оскільки в умовах світової глобалізації економіки успіхів зможуть досягти лише ті країни, які зуміють забезпечити стійкість своїх економічних систем.
Створити узагальнену модель України, у вигляді ієрархічної піраміди, основою якої є екологічний порядок, потім йдуть економічний, політичний і на вершині – культурний (матеріальний і нематеріальний) порядок, що є прикметою цивілізованої розвинутої країни. В Україні на сьогодні суспільство трансформується як одно факторна модель на основі лише одного порядку – економічного.
Втілення у життя запропонованих проектів, це є саме те, що потрібно Україні на шляху до технологічно розвинутих держав, - перехід до реформ на науковій основі з урахуванням ознак розвинутих держав, умов стійкості і економічного зростання, розширених конкурентних переваг України, по відношенню до інших країн, зважаючи на природнокліматичні умови, монополістичний та політичний тип конкуренції і позитивну роль державного регулювання, оскільки це механізми відродження і розвитку суспільства, на основі ідеології національних інтересів.
На основі цього сформується така стратегія розвитку суспільства, яка виведе Україну в коло технологічно розвинутих країн за всіма напрямами. За цією стратегією в Україні мають обов’язково змінитись всі чотири складові піраміди соціальних порядків інтелектуального суспільства розвинутої країни:
екологічна основа, в гармонії з якою має розвиватись суспільство;
економічна основа (регульовані державою, соціально орієнтовані ринкові відносини на основі національних інтересів);
політологічна основа (громадянське суспільство із розвинутими демократичними принципами);
культурологічна основа (суспільний капітал на базі національної ідеї, культури, менталітету, духовності народу і його історії).
Сформуються об’єктивні умови негайного припинення дії механізмів руйнації економіки України, натомість - додаткового створення нових галузей народного господарства.
Зніметься соціальна напруга, що виникла через прірву між багатством і бідністю. Увійде в практику більш справедливий розподіл результатів праці народу, що надасть можливість створення багато чисельного цивілізованого, так званого, середнього класу платників податків, що завжди виступає як запорука злагоди в суспільстві.
Підвищиться рентабельність всього виробництва, як промисловості, так і сільського господарства.
Наслідком чого стане відродження конкурентоспроможності національного виробництва, як результат впровадження нової економічної стратегії, що має за мету зростання добробуту широких верств населення на основі стійкого економічного росту.
Все це дає розуміння того, яким саме має бути справжній курс реформ за для зростання добробуту народу України, як увійти в коло технологічно розвинутих держав, що маємо робити, щоб не втрачати далі, а примножувати економічний та інтелектуальний потенціал України, усвідомити перш за все, проблеми геоекономіки, хто які завдання ставить у світі, роль і місце ринкових відносин в житті суспільства, скористатись позитивним досвідом тих країн, що вийшли із кризи та досягли економічного та політичного прогресу, визначити найраціональніші шляхи розвитку суспільства, місце, роль національних інтересів та глобалізації, лібералізації і протекціонізму, ринкового саморегулювання і державного регулювання. Зможемо зрозуміти суть стійкості нашої економічної системи і механізми її реалізації, виділити ознаки розвинутих держав і набувати їх, забезпечивши необхідні умови економічного зростання, виходячи в першу чергу, із знання об’єктивних законів розвитку суспільства, а не з політичних можливостей.
Таким чином, зможемо здійснити дійсно економічні реформи – значні перетворення, потрібні зміни в системі ведення господарства, організації виробництва і управління економікою, грошово-фінансовою, соціальною і екологічними сферами, які стосуються співвідношення між різними формами власності, між державним регулюванням і ринковим саморегулюванням, між лібералізацією і протекціонізмом, між відкритістю суспільства до всебічного вдосконалення і його закритістю, між рівністю і свободою, між глобалізацією і самодостатністю економіки, між інтеграцією і національними інтересами.
Для цього вже назріла об’єктивна необхідність, через низьку ефективність економічної системи, через економічні кризи, що постійно виникають, економіка недостатньо задовольняє потреби людей, країна відстає у своєму розвитку від інших країн світу: стартувавши в реформи з першої десятки найбільш розвинутих країн світу, Україна опинилась на порозі ХХІ століття далеко за сотим місцем, втративши за роки реформ понад 75% свого економічного потенціалу (в той час як за роки другої світової війни – 40%). Життєвий рівень населення знизився більш як у 10 разів, 82% населення опинилось за межею бідності.
Сталося так тому, що реформи проводились без наукового осмислення, без глибокого розуміння місця і ролі ринкових відносин і державного регулювання в житі суспільства, через неврахування особливостей геоекономіки, пожертвуванням суспільного блага задля задоволення особистих амбіцій владної верхівки.
Створене Міністерство економічної безпеки ліквідує сприятливі умови для тіньової економіки, а отже – для організованої економічної злочинності та корупції. Що дозволить протягом року навести порядок в економіці України.
Ми повинні побудувати не просто капіталізм, а раціональний капіталізм – постіндустріальне (інформаційне – відкрите для всебічного вдосконалення) суспільство, із моделлю змішаної економіки, що опирається на інновації та інвестиції в пріоритетні галузі, що дасть змогу найефективніше використовувати у першу чергу внутрішній ресурс, в тому числі – значний людський потенціал України, природні ресурси та вже існуючі виробничі потужності.
Створити модель змішаної економіки – три фактурну модель, що будується на:
економічній основі – інституті вільного ринку, що ефективно регулюється державою і забезпечує прогресивний розвиток та економічне зростання на основі національних інтересів з опорою на наукоємні високі технології, на інтелектуальну економіку;
політологічній основі – розбудові громадянського суспільства за принципами демократії, виходячи із інтересів національної безпеки в усіх сферах, вміло поєднуючи інтереси та свободи громадянина із національними інтересами;
соціологічній, культурологічній основі – “суспільному капіталі” постіндустріального суспільства, що враховує менталітет народу, його культуру, освіту і відстоює соціальну справедливість, нормальний стандарт життя.
Отже, суспільний капітал стане єдиним і основним елементом злагоди в суспільстві, а ідеологією та філософією реформ країни - будуть національна ідея та національні інтереси. Шлях в коло технологічно розвинутих держав – шлях зростання добробуту широких верств населення, створення в Україні нової соціально-відповідальної держави, нового суспільства справедливості і добробуту, нової демократичної, політичної, економічної і соціальної системи, як гарантії прогресу. Сформування в Україні потужної і впливової соціальної верстви суспільства, середнього класу - платників податків, що складатиме більшість нового суспільства і об’єднає громадян, які заробляють на життя своєю працею. Пропозиція включає в себе державну ідеологію і стратегію, засновану на принципах планомірної кооперації, гуманізації, інтелектуалізації розвитку суспільства та громадянського патріотизму, що забезпечить прогрес нашої держави в ХХІ столітті. Держава для людини, а не людина для держави.
Усі запропоновані механізми дають можливість розробити та реалізувати найдосконалішу Концепцію національної стратегії України, Концепцію національних інтересів України, Програму виходу України з політичної, економічної і соціальної кризи. Що дасть змогу перейти від економіки виживання до економіки процвітання.
Держава повинна негайно втрутитись в усі ланки економіки та сфери соціального життя, де є спад і негаразди, та активно зайнятися виробництвом орієнтованим на задоволення потреб, бо іншого шляху Україна не має.
Маючи величезні ресурси і високопрофесійні кадри, Україна в роки незалежності не була приречена на обвал і занепад економіки, соціальної сфери, безробіття, зубожіння і бідність населення. Нинішня системна політична криза, руйнування матеріального, морального і духовного укладу життя нашого народу є прямим наслідком кризи влади, відсутності чітко визначеної і зрозумілої народу національної стратегії розвитку, ефективної системи державного управління країною. Неефективність системи існуючого режиму державної влади, її повна соціальна безвідповідальність – головні причини довготривалої кризи.
Розв’язання соціальних проблем потребує від правлячої верхівки пожертвувати частину свого прибутку на користь широких верств населення, тобто перебрати на себе позитивні риси владної еліти країн елітаризму.
Цього в Україні не має, так як правляча верхівка не є в дійсності елітою. Еліта – категорія висококультурних та досконалих людей, духовно високо розвинутих, у яких вища природа людини (її чесноти - святість) домінує, має повну владу над нижчою природою (її пороки) людини, тобто її грубими інстинктами та низькими потребами.
Допоки представники української влади не наблизяться до ознак еліти, чи до влади не прийде дійсно еліта, про позитивні зміни годі й думати.
Нинішній “Правлячий клас” – це люди при владі і не більше. Ця група не лише не має ознак еліти, але вона відірвана від потреб та бід суспільства і продовжує дистанціюватись від нього, а це найгірше.
Функціонально еліту можна виділити за такими ознаками:
“аристократія духу”, найкращий взірець у суспільстві, на який повинні рівнятись;
можливість зорганізувати суспільство та повести його за собою: “Мірилом вартості кожної дійсної аристократії є її здатність творити нові цінності, будувати, організовувати життя”.
Здатність піклуватися про суспільні інтереси понад усе, а лише потім про інтереси свого прошарку та особистості;
Визнання влади розуму: “як мало тих, хто в повсякденних турботах або речах, досить легких для пізнання, признав би владу розуму і йшов за ним”.
Належність до еліти у всьому цивілізованому світі визначається, перш за все, наявністю у її представників сильного внутрішнього морального цензора.