 |
|
IX.Інтерпретація серологічних даних при дослідженні на С.trachomatis
X.Профілактика урогенітального хламідіозу
1. Обстеження на хламідії всіх жінок, яким проводиться переривання вагітності або перед пологами.
2. Обстеження пар, які звертаються в центри планування сім’ї.
3. Пропаганда використання презервативів.
4. Створення ряду діагностичних лабораторій по всій країні.
5. Організація безкоштовного лікування.
6. Підвищення моральної відповідальності за розповсюдження хламідійної інфекції.
7. Роз’яснювальна робота серед лікарів, учнів шкіл, вузів та ін. Про необхідність обстеження і лікування хламідійної інфекції.
XI.Гарднерелльоз
Збудник сечостатевого гарднерелльоза – піхвова гарднерелла – паразитує тільки в організмі людини.
Основними органами захворювання є сечовивідний канал, піхва, цервікальний канал, а при висхідній інфекції – сечовий міхур, матка, маткові труби. Нерідко виникає висхідна інфекція сечостатевих органів у вигляді циститів, ендометриту у жінок і дівчат.
Як і інші захворювання, які передаються статевим шляхом, гарднерельоз часто зустрічається з захворюваннями іншої етіології - гонореєю, трихомоніазом, уреаплазмою, мікоплазмозом, захворюваннями, які викликані неспорогенними анаеробами.
Клініка. Інкубаційний період 7-10 днів. Скарги на виділення з неприємним запахом (риби) у великій кількості, свербіж, печіння. Колір виділень сірий, інколи з жовтим чи зеленкуватим відтінком. У дівчаток прилипає до стінок піхви і накопичується в її передвір`ї. Однак наявність значних виділень не є постійною ознакою захворювання, можлива наявність запалення із незначними виділеннями або їх відсутністю.
При об’єктивному огляді виявляється набряк і гіперемія вульви, еритема піхви з мілкопетехіальною висипкою. Слизова сечовидільного каналу набрякла, гіперемована. Сечовиділення часте, болюче. Патологічні зміни шийки матки: ендоцервіцити, ерозії, кісти, поліпи.
Разом з тим в 15-30% випадків у дівчаток і підлітків зустрічається безсимптомне протікання гарднерельоза. У дівчаток частіше захворювання протікає гостро.
Діагноз базується на даних анамнезу, клінічного обстеження і результатів лабораторних досліджень і підтверджується виявленням “ключових клітин” в мазках виділень, забарвлених по Граму і виділенню гарднерелли в культурі.
При обстеженні дівчаток і підлітків обов’язково беруть виділення піхви, сечовипускного каналу, шийки матки, з великих вестибулярних залоз матеріал забирають по показах. З цервікального каналу беруть обережно зтікаючі слизово-гнійні виділення без вводу пінцета в канал (у дівчаток під контролем вагіноскопії).
Лікування.
1. Препарати нітроімідазолового ряду (метронідазол, трихопол, тривазол, орвагіл, вагімід).
2. Місцеве лікування (сидячі ванночки з настоєм ромашки чи шалфею або спринцювання цими ж розчинами).
3. Комбінована методика (метронідазол всередину + амінокапронова кислота + спринцювання антисептиками).
Необхідною умовою профілактики гарднерелльозу є обов`язкове обстеження і лікування всіх партнерів які були в контакті з хворим після його зв`язку з джерелом зараження.