Главная | Обратная связь

Лікування вульвовагінітів

Специфіка лікування вульвовагініту залежить від етіології даного захворювання. Протягом обстеження до отримання результатів мікроскопічних і бактеріологічних досліджень всім дівчаткам рекомендуються сидячі ванночки з рослинних засобів (ромашки, шавлії, череди) і змащення зовнішніх статевих органів пропаленим і прокип’яченим олією, що зменшує запалення вульви. Після вияснення етіології захворювання застосовують відповідне лікування.

Для лікування трихомонадного вульвовагініту застосовують засоби загальної і місцевої дії. Засоби загальної дії (флагіл, трихопол та ін.) Даються всередину в дозах, що залежать від віку: дівчаткам від 3 до 5 років – 125 мг 2 рази в день, від 6 до 10 років – 125 мг 3 рази в день, старше 10 років – 250 мг 2 рази в день. Лікування проводиться протягом 8-10 днів. Препарати загальної дії застосовують і місцево у вигляді порошку в піхву.

Місцеве лікування трихомоніазу в наш час має другорядне значення і призначається при відсутності метронідазола. Із засобів місцевої дії дівчаткам 8-10 років протягом 7 днів в піхву вводиться 1-2 мл 2,5% суспензії нітозола (після її попереднього спринцювання 1% розчином харчової соди). У віці до 3 років рекомендується в піхву вводити щоденно протягом 7 днів по 1 мл 1% водного розчину метиленової синьки, потім протягом 7 днів – по 1 мл риб’ячого жиру.

Діти, що хворіють на трихомоніаз, не допускаються до дитячого колективу до видужання.

Для лікування мікотичного вульвовагініту із заходів загальної дії застосовується ністатин. Дівчаткам до 3 років призначається по 100 000 од 2-3 рази в день потягом 10 днів. З харчування виключаються продукти багаті на вуглеводи. Місцево застосовуються сидячі ванночки і спринцювання 1% розчином харчової соди; в піхву вводиться 1-2 мл 20% розчину бури в гліцерині, застосовуються вагінальні палички з ністатином.

При глистній інвазії необхідно проводити противоглистне лікування, суворо додержуватися правил гігієни для профілактики реінвазії. Для усунення запальних змін слизової піхви і вульви необхідно призначити сидячі ванночки з відвару рослинних засобів (ромашки, шавлії, череди), спринцювання фурациліном (1:5000) і після цього введення в піхву 1-2 мл олії. Процедури проводять протягом 7-8 днів. Цикл лікування повторюють 3 рази з перервою в 7 днів.

При дифтерійному вульвовагініті слід проводити специфічну противдифтерійну терапію. В піхву вводяться засоби, які сприяють загоєнню ерозій і перешкоджають рубцевому звуженню піхви (стрептоцидна, синтоміцинова емульсії).

При стрепто-стафілакоковому вульвовагініті, що виник гостро після ангіни або скарлатини, доцільно призначати антибіотики в дозах, які залежать від віку. Місцеве лікування: протягом 8-10 днів проводиться спринцювання фурациліном (1:5000), введення в піхву вагінальних паличок з сульфадимезином (0,3-0,5 г) або норсульфазолом (0,3 г), 1-2 мл 2% стрептоцидної емульсії. Якщо після проведення циклу лікування сульфаніламідними препаратами запалення повністю не зникає, то рекомендують вводити у піхви щоденно протягом 7 днів по1-2 мл олії або риб’ячого жиру.

При виявленні в піхві стороннього тіла його необхідно видалити. Після чого провести спринцювання розчином фурациліну (1:5000) або риванолу (1:10000) та ввести в піхву стрептоцидну емульсію. Після лікування показана повторна вагіноскопія з метою визначення стану слизової піхви.

Лікування вульвовагінітів у дівчаток, що страждають на захворювання інших органів і систем. Повинно бути направлено на зміцнення всього організму. Показане призначення десенсибілізуючих засобів (глюканат кальцію, димедрол, піпольфен), вітамінотерапія. Місцево застосовуються сидячі ванночки з рослинних засобів. При загостренні вульвовагініту проводиться спринцювання 1% розчином борної кислоти, розчином харчової соди, відварами з рослинних засобів. Після ванночок і спринцювання зовнішні статеві органи обробляються олією або стрептоцидною емульсією. До олії (10 мл) додають30-40 крапель масляного розчину вітаміну а. В піхву вводиться 2% стрептоцидна емульсія або паличка з сульфаніламідним препаратом. Одночасно рекомендується провести 5-6 сеансів ультрапроменевого опромінення вульви. При тривалих вульвовагінітах, що погано лікуються такою терапією, доцільно провести лікування естрогенами. Які додаються в мазі або олію (5000 од фолікуліна на 10 г мазі або 10 мл олії). Мазь наносять тонким шаром на слизову вульви, а масло (1-2 мл) вводять в піхву. Лікування естрогенами повинно проводитися під кольпоцитологічним контролем.

При лікуванні гонореї дитячого віку необхідно додержуватися ліжкового режиму, проводити спостереження за станом сечового міхура і прямої кишки. Призначаються для лікування антибіотики (пеніцилін, тетрациклін, левоміцитин та ін.), сульфаніламідні препарати. Гоновакцина дівчаткам до 3 років не застосовується, старше 3 років – вводиться в початковій дозі 50-100 мл мікро тіл. Ін’єкції гоновакцини робляться з інтервалами в 2-3 дні. В залежності від клінічних реакцій (загальної, температурної) дози збільшують в 1,5 –2 рази. На курс лікування – 6-8 ін’єкцій препарату.

Крім загальних засобів при гонореї застосовується і місцеве лікування (сидячі ванночки із відвару ромашки або розчину перманганату калію (1:10000). Після затихання гострих явищ проводяться спринцювання розчином перманганату калію, введення в піхву 1-2 % розчину протарголу або 0,25% розчину азотнокислого срібла.

Терміни контрольного спостереження дівчат – потягом 5 місяців. Протягом цього періоду дівчатка до дитячих садочків і ясел не допускається. Відвідування школи дітям дозволяється відразу після закінчення лікування та негативних результатів повторних бактеріологічних досліджень.

Консервативне лікування генітального туберкульозу може бути комплексним, що включає кліматотерапію, дієтотерапію, паск, фтивазид, стрептоміцин за схемою. Оперативне лікування може бути зроблене тільки після невдалого консервативного лікування. Радикальні операції у дівчаток неможливі, так як дають великий відсоток ускладнень через можливого ушкодження кишечнику, операції дають високу смертність. Оперативне лікування полягає в основному у пробному розтину черевної порожнини і опроміненні її кварцем.

Прогноз, як правило, сприятливий, якщо лікування почали своєчасно, а процес обмежився тільки придатками матки.