Здавалка
Главная | Обратная связь

Офшорний бізнес як форма мінімізації оподаткування.



 

Одним із видів легального ухилення від сплати податків є офшорний бізнес.

Офшорні операції (англ. off-shore – той, що знаходиться на відстані від берега, поза територією країни) – це фінансовий інструмент, який, не порушуючи діючого законодавства, використовується для мінімізації оподаткування і захисту комерційної таємниці. До офшорних належать операції, що здійснюються підприємствами, зареєстрованими на території, яка має статус податкової гавані або офшорного центру.

Податкова гавань – це територія, що залучає іноземний капітал через надання податкових та інших пільг іноземним та місцевим підприємцям. Іноді пільгове оподаткування поширюється лише на окремі види діяльності. Наприклад, в Люксембурзі – це пільговий податковий режим для банків, в Швейцарії і Ліхтенштейні – для холдингових і торгових підприємств.

Офшорний центр, на відміну від податкової гавані, надає податкові та інші пільги тільки по фінансових операціях з іноземними резидентами в іноземній валюті. Офшорні центри розміщені, в основному, на морських узбережжях і місцях розвинутого міжнародного туризму.

Офшорні підприємства цих зон можуть бути повністю звільнені від податку (Ірландія, Ліберія) або оподатковуватися невеликим паушальним податком (єдиною сумою), як це має місце в Панамі, на Антильських островах. До того ж, на офшорних підприємствах ведення бухгалтерського обліку та звітності зведено до мінімуму або взагалі відсутнє (Панама, Антильські і Нормандські острови, Ліхтенштейн).

Офшорні зони з'явилися на економічній карті світу у 60-их роках ХХ століття, коли виникла концепція вільних економічних зон. Необхідно зазначити, що офшори мають велику кількість переваг, які вигідно відрізняють їх від інших (неофшорних) зон. Всіх їх можна об'єднати поняттям "валютно-фінансовий режим найбільшого сприяння". Це і пільгове оподатковування, і вільний вивіз прибутку, і м'який валютний регламент, і "митний рай" для іноземних інвесторів. Не останню роль відіграє для потенційного клієнта офшорної зони низький поріг статутного капіталу. Найчастіше він тільки декларується, але реально не сплачується. Податок з прибутку в деяких офшорних зонах складає зазвичай 1-2 % або заміняється невеликим (до 1000 дол. США) внеском, що не залежить від розміру прибутків.

Ще одним плюсом офшорної зони є конфіденційність інвестицій. Особистості власників фірм не розголошуються. Процедуру їх реєстрації спрощено до максимуму. Але слід зауважити, що згідно із законодавством, чинним в офшорній зоні, розкривати анонімність інвестицій можна лише у разі кримінального переслідування інвестора. Проте у деяких офшорних зонах акції випускають "на пред'явника", тому власники компаній залишаються, як правило, у "тіні".

Іноді ліберальність законодавства деяких офшорних зон наближається до анархії. У деяких країнах кваліфікується за злочин порушення митного, валютного та податкового законодавства. Переважно від фірм не вимагаються податкові декларації, зовнішній аудит, звіт стосовно рахунків. Рахунки ж фірми можуть бути перевіреними лише за рішенням власників. Єдиною формою звітності для багатьох компаній є щорічний фінансовий звіт.

Загальна кількість офшорних зон у світі визначається дуже умовно. Процес їх виникнення та зникнення є відносно динамічним. Фахівці сьогодні називають понад 60 стійких комплексних офшорних центрів, де традиційно функціонують офшорні компанії.

З європейських офшорних центрів найбільш відомими є Гібралтар, Ліхтенштейн, Андорра, Монако, острови Джерсі, Гернсі, Сарк, Кіпр, Мальта, Мен; у Центральній Америці - Панама, Коста-Ріка, Бермудські, Віргінські, Багамські Острови, Кайман, Барбадос, Антигуа і Барабуда, а також острови Терке і Кайокс, Аруба, Кюрасао. На Африканському континенті найбільшими офшорними зонами є Ліберія та Маврикій. Тихоокеанський регіон представлений Науру, Фіджі, Західним Самоа; Південно-Східна Азія - Гонконгом та малайзійським островом Лабуан. У зоні Перської затоки найбільший офшорний центр знаходиться у державі Бахрейн.

Одним з найпопулярніших офшорних центрів є Кіпр. Усім офшорним компаніям і їх співробітникам кіпрські закони надають наступні пільги: пільговий податок на прибуток; нульовий податок на відсотки, дивіденди, гонорари; звільнення від валютного контролю; пільгові ставки прибуткового податку для іноземних співробітників; безмитний ввіз товарів.

У кругообігу грошових коштів офшорна зона є головним фільтром, де "відмиваються" "брудні" гроші, отримані від торгівлі людьми, наркотиками, контрабандною зброєю. Процес легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, має таку схему. Спочатку "брудні" кошти "підмішуються" до "чистих" через сфери з послабленим податковим контролем - казино, шоу-бізнес, нічні клуби, реклама. Після цього готівкою або з цінними паперами кошти доставляються в офшорні зони (частіше на більш-менш законних підставах). Пізніше через офшорні банки за допомогою платіжних електронних систем грошові кошти переказуються до країни з підвищеною банківською конфіденційністю - до Гонконгу, Швейцарії, Сінгапуру. І тільки після зазначених операцій «очищені» чи «відмиті» кошти потрапляють до міжнародного фінансового обігу. Офшорні юрисдикції зацікавлені не тільки у грошових коштах, але й у нелегальному товарі - не даремно більшість офшорних зон розташовано на островах, а острови - на перехресті шляхів торгівлі наркотиками (Карибський басейн), або контрабанди зброєю (Середземне море). Кораблі, що заходять в офшорні порти, звільнено від митного контролю, плата за постій є суто символічною.

Заради справедливості варто зазначити, що ідея офшору нічого кримінального та незаконного в собі не містить. Більше того, подібні схеми дійсно допомагають у послабленні тягаря податків, але абсолютно уникнути їх не дозволяють.

Практика офшорного бізнесу виділила три основні напрями у формуванні компаній.

До першого відносять компанії холдингового типу (оперативно-холдингові, інвестиційні, судновласницькі, промислові та компанії, що працюють із нерухомістю). Холдинг-компанія – це компанія, що є акціонерним товариством без власних активів. Створюються з метою фінансового контролю за діяльністю дочірніх компаній через володіння їх акціями. Вигідність розміщення холдинг-компаній в офшорних центрах полягає в тому, що засновники холдингу уникають високого оподаткування прибутків в тій країні, де здійснюється основна діяльність дочірніх підприємств за допомогою оподаткування консолідованого прибутку за податковими нормами офшорного центру. Найкраще відкривати холдинг-компанії в Ліхтенштейні, Швейцарії, на острові Мен і в Сингапурі.

Другий напрям - це фінансові компанії, до яких належать банки, посередницькі структури і страхові фірми. Банківські та інші фінансово-кредитні установи найкраще реєструвати в головних світових фінансових центрах. Зокрема, банки найкраще реєструвати в Швейцарії, Люксембурзі, Сингапурі, Абудабі. В Люксембурзі, крім відсутності вимог до будь-яких банківських резервів, діє ліберальне законодавство щодо діяльності банку. В Швейцарії відсутній валютний контроль, що дозволяє проводити валютні операції без будь-яких обмежень. Страхові компанії створюються в офшорних центрах, в основному, для самострахування.

Третій тип офшору - торгівельно-посередницький бізнес. Торгівельно-посредницькі фірми реєструються в офшорних центрах для того, щоб понизити податковий прес на отримані прибутки в інших країнах.

Фахівці у межах цих трьох генеральних напрямів виділяють і більш вузькі спеціалізації.

До центру офшор відносять також режим, що надає податкові та інші пільги судновласникам-нерезидентам. Такий режим має назву “зручний прапор”. “Зручний прапор” (англ. convenience – зручність, матеріальна вигода, інтерес) – це відкрита реєстрація морських суден з метою отримання додаткового прибутку від пільг з оподаткування, класифікації морських суден тощо, яку мають судновласники-нерезиденти в країні такої реєстрації. “Зручний прапор” надають Багамські острови, Бірма, Кіпр, Ліберія, Мальта, Панама та інші держави. Законодавство цих країн не змушує власника судна дотримуватися світових стандартів соціального забезпечення і профспілкових прав моряків. Доходи, отримувані кожним реєстром “зручного прапора”, залежать від типів і розмірів суден: чим більші судна, що входять в реєстр, тим це вигідніше. Судновласники економлять також на невиконанні вимог Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі, оскільки багато країн, які надають “зручний прапор” не приєдналися до цієї конвенції.

Останнім часом в офшорному бізнесі намітився ряд “неприємних моментів”, що відштовхує значну кількість ділових структур. Наприклад, органи фінансового контролю Сполучених Штатів Америки та Європи уважно відстежують всі угоди за участю офшорного капіталу. Крім того, в деяких країнах набуває чинності спеціальне законодавство щодо зниження податкових втрат від подібних фірм. До офшорних компаній з крайньою недовірою ставляться також державні та банківські структури, що спричиняє труднощі з кредитуванням. Проте кількість офшорних компаній у світі становить вже кілька сот тисяч із сукупним обігом понад 1 трлн. дол. США.

В офшорних зонах вельми популярними є фінансові операції. Адже банк, що зареєстровано в одній із зон, сплачує клієнтам відсотки поза податкових схем та може вільно "грати" своїм капіталом, ввозячи або вивозячи його.

Останнім часом деякі великі міжнародні банки заснували в офшорних зонах власні дочірні банківські організації. Як вважають експерти у сфері оподаткування, найбільш перспективним регіоном для банківського "офшору" стає Бахрейн. Через фінансову інфраструктуру зазначеної держави проходить чималий потік регіональних нафтодоларів, перетворюючи його для арабського Сходу на своєрідний банківський сейф. Підтвердженням цього може бути політична стабільність навколо Бахрейну. Військові конфлікти та валютні коливання, що роздирають регіон Перської затоки, дивно обминають цю країну.

Серед напрямів інформаційно-технічної протидії сучасній злочинності, що здійснює свою діяльність безпосередньо за допомогою офшорних зон, необхідно виділити комплекс заходів (аналітична та комп'ютерна розвідка).

 

 

Розділ 6







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.