 |
|
Розгляд і затвердження бюджету.
Не пізніше ніж через п’ять днів після подання Кабінетом Міністрів України проекту закону про Державний бюджет України до Верховної Ради України Міністр фінансів доповідає на пленарному засіданні Верховної Ради України. Голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету доповідає про відповідність проекту закону про Державний бюджет України вимогам Кодексу, Основним напрямам бюджетної політики на наступний бюджетний період та пропозиціям Верховної Ради України до Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період. У разі відхилення проекту закону про Державний бюджет України Кабінет Міністрів України зобов’язаний у тижневий строк з дня набрання чинності рішенням про відхилення подати проект закону про Державний бюджет України на повторне подання з обґрунтуванням внесених змін, пов’язаних з відповідним рішенням Верховної Ради України. Міністр фінансів повторно представляє проект закону про Державний бюджет України не пізніше трьох днів після його повторного подання до Верховної Ради України. Представлений проект Закону до 1 жовтня підлягає попередньому розгляду комітетами Верховної Ради України. Після цього проект розглядається у трьох читаннях на пленарних засіданнях Верховної Ради і приймається Верховною Радою України до 1 грудня року, що передує плановому. Закон України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік та Постанова Верховної Ради про порядок введення його в дію публікуються в пресі для загального відома.
Якщо до початку нового бюджетного періоду не набрав чинності закон про Державний бюджет України, Кабінет Міністрів України має право здійснювати витрати Державного бюджету України з наступними обмеженнями:
1) витрати Державного бюджету України можуть здійснюватись лише на цілі, визначені у законі про Державний бюджет України на попередній бюджетний період та одночасно передбачені у проекті закону про Державний бюджет України на наступний бюджетний період;
2) щомісячні видатки Державного бюджету України не можуть перевищувати 1/12 обсягу видатків, визначених законом про Державний бюджет України на попередній бюджетний період;
3) до прийняття закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період провадити капітальні видатки забороняється.
До прийняття закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період податки, збори (обов’язкові платежі) та інші надходження справляються відповідно до закону про Державний бюджет України на попередній бюджетний період та інших нормативно-правових актів.
Характерною особливістю бюджетного процесу в сучасних умовах є систематичне порушення бюджетної дисципліни. Аналізуючи окремі стадії бюджетного процесу в Україні (підготовка проекту бюджету, розгляд та ухвалення проекту бюджету Верховною Радою України) упродовж 1991-2010 p., можна констатувати факт недотримання строків прийняття бюджету Верховною Радою України. Навіть у разі формального своєчасного першого подання проекту строки розгляду і прийняття бюджету виходили за законодавчо встановлені строки (табл. 6.2).
Таблиця 6.2. Фактичні дати бюджетного процесу в Україні
| Бюджетний рік | Подання проекту державного бюджету до Верховної Ради України | Прийняття Закону України "Про Державний бюджет України" |
| Грудень 1991 р. – червень 1992 р. | 18 червня 1992 р. | |
| 18 березня – 3 квітня 1993 р. | 9 квітня 1993 р. | |
| 15 січня 1994 р. | 1 лютого 1994 р. | |
| 7 березня 1995 р. | 7 квітня 1995 р. | |
| 4 грудня 1995 р. | 22 березня 1996 р. | |
| 14 вересня 1996 р. – 4 червня 1997 р. | 27 червня 1997 р. | |
| 15 вересня 1997 р. | 30 грудня 1997 р. | |
| 15 вересня – 23 жовтня 1998 р. | 31 грудня 1998 р. | |
| 15 вересня 1999 р. | 17 лютого 2000 р. | |
| 15 вересня 2000 р. | 7 грудня 2000 р. | |
| 19 вересня 2001 р. | 20 грудня 2001 р. | |
| 14 вересня 2002 р. | 26 грудня 2002 р. | |
| 9 вересня 2003 р. | 27 листопада 2003 р. | |
| 14 вересня 2004 р. | 23 грудня 2004 р. | |
| 14 вересня 2005 р. | 20 грудня 2005 р. | |
| 21 вересня 2006 р. | 22 грудня 2006 р. | |
| 26 грудня 2007 р. | 28 грудня 2007 р. | |
| 23 грудня 2008 р. | 26 грудня 2008 р. | |
| 23 квітня 2010 р. | 27 квітня 2010 р. |
Аналіз бюджетного процесу в Україні впродовж останніх 15 років свідчить про таке:
– існують значні розходження між значеннями показників бюджету, які обґрунтовуються Кабінетом Міністрів України у проекті, і тими, що приймаються Верховною Радою України;
– макроекономічні показники, які є підґрунтям бюджетних розрахунків (валовий внутрішній продукт, рівень інфляції, валютний курс тощо), демонструють дуже великий розрив між прогнозними значеннями і фактичними – до 1996 р. відхилення щодо величини валового внутрішнього продукту становили від 22 до 1000 % , а з 1996 р. коливання були в межах від 3 до 18 %;
– негативним у бюджетному процесі також є те, що значна частина показників державного бюджету приймається під нормативи, яких вимагають міжнародні фінансові організації, що надають Україні реабілітаційні позики для стабілізації економічної ситуації.
Таким чином, зосередження уваги на внутрішніх проблемах бюджетотворчого процесу (яке досягає апогею під час розгляду чергового проекту державного бюджету в парламенті) не має відволікати урядовців від справжніх проблем бюджетної політики та економічної стратегії держави. Кінцевим критерієм успіху просування шляхом реформ має бути не мінімальний рівень інфляції чи дефіциту бюджету, а ті можливості, які економіка (ринок) надає для зростання виробництва. Бюджет як інструмент економічної та соціальної політики залежить від економічних умов і у свою чергу має впливати на ці самі економічні умови.
Виконання бюджету.
Це забезпечення своєчасного і повного надходження запланованих доходів, а також повного і безперервного фінансування передбачених бюджетом заходів. Участь у виконанні бюджетів беруть підприємства, організації та установи усіх форм власності, а також населення, які пов’язані з доходами і видатками бюджетів. Виконання Державного бюджету України забезпечує Кабінет Міністрів України. Міністерство фінансів України здійснює загальну організацію та управління виконанням Державного бюджету України, координує діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету.
В Україні застосовується казначейська форма обслуговування державного і місцевих бюджетів України, яка передбачає здійснення Державною казначейською службою України:
– операцій з коштами державного бюджету;
– розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів;
– контролю бюджетних повноважень під час зарахування надходжень, прийняття зобов’язань та проведення платежів;
– бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання державного і місцевих бюджетів.
В основу діяльності Державної казначейської служби покладено принцип "єдиної каси", що в поєднанні з централізованою казначейською телекомунікаційною системою дає змогу мати вичерпну інформацію про щоденний стан державних фінансів і забезпечує можливість гнучкого маневрування державними грошовими ресурсами. Безпосередньо касове виконання бюджету здійснюється через банківські установи. Банківські установи здійснюють приймання та зарахування на відповідні рахунки бюджету податків та зборів, приймання і видачу коштів спеціального фонду установ, розрахункове і касове обслуговування установ і організацій, які фінансуються з місцевих бюджетів. Державний бюджет України виконується за розписом, який затверджується міністром фінансів України відповідно до бюджетних призначень у місячний строк після набрання чинності законом про Державний бюджет України.
4. Складання і затвердження звітностіпро виконання бюджетів є завершальним етапом бюджетного процесу. Тому бюджетну звітність відносять до вищого етапу узагальнення інформації про виконання бюджетів. За характером показників бюджетна звітність – сукупність упорядкованих взаємопов’язаних даних, що характеризують умови, кількісні та якісні результати виконання бюджетів. Показники звітності базуються на інформації поточного бухгалтерського обліку, тобто на даних, які зумовлюють їхню реальність та достовірність. Значення звітності про виконання бюджетів в економічній літературі сумнівам не піддається. З одного боку, за допомогою показників бюджетної звітності можна дати оцінку стану виконання бюджетів з кількісної та якісної сторони, визначити тенденції та закономірності, що мають місце у суспільстві. З іншого – у процесі аналізу показників виконання бюджету можна розрахувати рівень позитивного та негативного впливу окремих чинників на відхилення окремих показників по доходах і видатках, на підставі чого визначити шляхи збільшення дохідної частини та економії видаткової частини бюджетів. Результати такого аналізу використовуються під час складання проектів бюджетів на наступний рік. Таким чином, як завершальна стадія бюджетного процесу складання, затвердження та аналіз звітності про виконання бюджетів є невід’ємною і важливою складовою робіт, пов’язаних із початковою, першою стадією бюджетного процесу, що впливає надалі на якість наступних його етапів. Цим і визначається роль та місце бюджетної звітності у бюджетному процесі.