Здавалка
Главная | Обратная связь

Мовознавство як наука



дакцією Л. М. Засоріної. Машина опрацювала мільйон слововживань, що не під силу й великому колективу науковців.

У нашій країні створено Український мовно-інфор­маційний фонд Національної академії наук, завданням якого є організація автоматизованої системи для укла­дання одномовних українських та двомовних (пере­кладних українсько-іншомовних й іншомовно-україн­ських) словників. У цьому фонді готується фундамен­тальна академічна електронна лексична картотека, яку невдовзі зможуть використовувати мовознавці для сво­їх теоретичних досліджень.

Дані лінгвістики застосовують також у військовій справі. Зокрема, створюється особлива командна мо­ва, яка за широкого використання технічних засобів дає можливість у складних умовах ведення бойових дій ефективно здійснювати зв'язок з підрозділами (див. про це: [Колгушкин 1970]). Лінгвістичні знан­ня стають у пригоді й фахівцям, які займаються коду­ванням і дешифруванням. Встановлені лінгвістикою факти використовують і в такій, здавалось би, далекій від неї сфері, як медицина. Йдеться передусім про лікування порушень роботи ділянок головного мозку, які керують мовленням (докладніше див.: [Лурия 1975]).

Окреслені міждисциплінарні зв'язки мовознавства і деякі аспекти прикладної лінгвістики засвідчують значне зростання питомої ваги мовознавства в системі сучасних наук і надзвичайно широкий спектр його практичного застосування. Існує думка, що XXI ст. бу­де віком кібернетики і лінгвістики.

Запитання. Завдання

1.Що є предметом мовознавства? Визначте зміст і завдання курсу загального мовознавства.

2. Чим різняться конкретне і загальне, теоретичне і прикладне мо­вознавство?

3. У чому полягає різниця між курсами загального мовознавства і вступу до мовознавства?

4. Охарактеризуйте зв'язки мовознавства з іншими суспільними і природничими науками.

5. Яка роль курсу загального мовознавства в підготовці вчителя-словесника?

Мовознавство як наука

Література Основна

Білецький А. О.Про мову і мовознавство. — К., 1996. — С. 11—18, 125—130,171—172.

Березин Ф. М., Головин Б. Н.Общее язьїкознание. — М., 1979. — С. 7—49, 279—292.

Звегинцев В. А.Очерки по общему язьїкознанию. — М., 1962. — С. 89—113.

Ахунзянов 3. М.Общее язьїкознание. — Казань, 1981. — С. 4—17.

Общееязьїкознание/ Под общ. ред. А. Е. Супруна. — Минск, 1983. — С. 6—22.

Додаткова

Хроленко А. Т.Общее язьїкознание. Руководство к самост. работе над курсом. — М., 1981. — С. 4—12.

Тищенко К. М.Загальна структура лінгвістичних знань // Мовознавс­тво. — 1989. — № 6.

Горнунг Б. В.Место лингвистики в системе наук и использование в ней методов других наук // Вопр. язьїкознания. — 1960. — № 4.

Касевич В. Б.Проблема предмета язьїкознания // Вестник Ленин-град. ун-та. — 1974. — № 14. — Вьіп. 3.

Иванов В. В.Единство предмета науки о язьіке // Изв. АН СССР. Се-рия лит. и яз. — М., 1973. — Т. 32. — Вьіп. 3.

Звегинцев В. А.Научно-техническая революция и лингвистика // Вопр. философии. — 1976. — № 10.

Котов Р. Г.Лингвистика и современное состояние машинного перево-да в стране // Вопр. язьїкознания. — 1976. — № 5.

Пещак М. М.Мовно-інформаційний фонд Національної академії наук України //Друкарство. — 1995. — Січень-квітень.

Пиотровский Р. Г.О коллективной паранойє внауке // Вісник Київсь­кого лінгвістичного університету. Серія: Філологія. — 2002. — Т.5. — № 1.

Русанівський В. М., Тараненко О. О., Широков В. А.Теоретико-лінгвіс-тичні засади та інформаційно-комп'ютерне забезпечення україномовних лін­гвістичних інтелектуальних систем // Мовознавство. — 1996. — № 4—5.

2.

Історія мовознавства

2.1. Історія лінгвістичної думки до XIX ст.

Багато мовознавців виникнення науки про мови датують 1660 роком — виходом «Універсальної грама­тики», інші — початком XIX ст. — появою порівняль­но-історичного мовознавства, визначаючи весь попе­редній період як «донаукове» мовознавство. Погодитися з цими твердженнями важко, оскільки чимало важли­вих проблем мовознавства (наприклад, походження мови, зв'язок мови з мисленням, зв'язок мовного знака зі зна­ченням, взаємовідношення логічних та граматичних категорій, виділення частин мови і членів речення та ін.) були предметом вивчення ще в далекому минулому.

У давньому мовознавстві виділяють чотири наукові традиції: давньоіндійську, давньокитайську, класич­ну, арабську.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.