Мовознавство як наука
дакцією Л. М. Засоріної. Машина опрацювала мільйон слововживань, що не під силу й великому колективу науковців. У нашій країні створено Український мовно-інформаційний фонд Національної академії наук, завданням якого є організація автоматизованої системи для укладання одномовних українських та двомовних (перекладних українсько-іншомовних й іншомовно-українських) словників. У цьому фонді готується фундаментальна академічна електронна лексична картотека, яку невдовзі зможуть використовувати мовознавці для своїх теоретичних досліджень. Дані лінгвістики застосовують також у військовій справі. Зокрема, створюється особлива командна мова, яка за широкого використання технічних засобів дає можливість у складних умовах ведення бойових дій ефективно здійснювати зв'язок з підрозділами (див. про це: [Колгушкин 1970]). Лінгвістичні знання стають у пригоді й фахівцям, які займаються кодуванням і дешифруванням. Встановлені лінгвістикою факти використовують і в такій, здавалось би, далекій від неї сфері, як медицина. Йдеться передусім про лікування порушень роботи ділянок головного мозку, які керують мовленням (докладніше див.: [Лурия 1975]). Окреслені міждисциплінарні зв'язки мовознавства і деякі аспекти прикладної лінгвістики засвідчують значне зростання питомої ваги мовознавства в системі сучасних наук і надзвичайно широкий спектр його практичного застосування. Існує думка, що XXI ст. буде віком кібернетики і лінгвістики. Запитання. Завдання 1.Що є предметом мовознавства? Визначте зміст і завдання курсу загального мовознавства. 2. Чим різняться конкретне і загальне, теоретичне і прикладне мовознавство? 3. У чому полягає різниця між курсами загального мовознавства і вступу до мовознавства? 4. Охарактеризуйте зв'язки мовознавства з іншими суспільними і природничими науками. 5. Яка роль курсу загального мовознавства в підготовці вчителя-словесника? Мовознавство як наука Література Основна Білецький А. О.Про мову і мовознавство. — К., 1996. — С. 11—18, 125—130,171—172. Березин Ф. М., Головин Б. Н.Общее язьїкознание. — М., 1979. — С. 7—49, 279—292. Звегинцев В. А.Очерки по общему язьїкознанию. — М., 1962. — С. 89—113. Ахунзянов 3. М.Общее язьїкознание. — Казань, 1981. — С. 4—17. Общееязьїкознание/ Под общ. ред. А. Е. Супруна. — Минск, 1983. — С. 6—22. Додаткова Хроленко А. Т.Общее язьїкознание. Руководство к самост. работе над курсом. — М., 1981. — С. 4—12. Тищенко К. М.Загальна структура лінгвістичних знань // Мовознавство. — 1989. — № 6. Горнунг Б. В.Место лингвистики в системе наук и использование в ней методов других наук // Вопр. язьїкознания. — 1960. — № 4. Касевич В. Б.Проблема предмета язьїкознания // Вестник Ленин-град. ун-та. — 1974. — № 14. — Вьіп. 3. Иванов В. В.Единство предмета науки о язьіке // Изв. АН СССР. Се-рия лит. и яз. — М., 1973. — Т. 32. — Вьіп. 3. Звегинцев В. А.Научно-техническая революция и лингвистика // Вопр. философии. — 1976. — № 10. Котов Р. Г.Лингвистика и современное состояние машинного перево-да в стране // Вопр. язьїкознания. — 1976. — № 5. Пещак М. М.Мовно-інформаційний фонд Національної академії наук України //Друкарство. — 1995. — Січень-квітень. Пиотровский Р. Г.О коллективной паранойє внауке // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія: Філологія. — 2002. — Т.5. — № 1. Русанівський В. М., Тараненко О. О., Широков В. А.Теоретико-лінгвіс-тичні засади та інформаційно-комп'ютерне забезпечення україномовних лінгвістичних інтелектуальних систем // Мовознавство. — 1996. — № 4—5. 2. Історія мовознавства 2.1. Історія лінгвістичної думки до XIX ст. Багато мовознавців виникнення науки про мови датують 1660 роком — виходом «Універсальної граматики», інші — початком XIX ст. — появою порівняльно-історичного мовознавства, визначаючи весь попередній період як «донаукове» мовознавство. Погодитися з цими твердженнями важко, оскільки чимало важливих проблем мовознавства (наприклад, походження мови, зв'язок мови з мисленням, зв'язок мовного знака зі значенням, взаємовідношення логічних та граматичних категорій, виділення частин мови і членів речення та ін.) були предметом вивчення ще в далекому минулому. У давньому мовознавстві виділяють чотири наукові традиції: давньоіндійську, давньокитайську, класичну, арабську. ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|