 |
|
Екологічною освітою.
114. «Стратегію Європейської економічної комісії ООН з освіти в інтересах сталого розвитку» було ухвалено:
1. у 2005 р.;
115. У жодному ареалі Європи, крім України, не зафіксовано такого антропологічного типу:
1. поліський;
116. Національний тип світовідчуття, який ґрунтується на етнічних образах і символах, що зумовлюють стереотипи поведінки, психічні реакції, ставлення до навколишньої дійсності, називають:
1. ментальністю;
117. Процес становлення особистості, навчання і засвоєння індивідом цінностей, норм, настанов, зразків поведінки, властивих певному суспільству, називають:
1. соціалізацією;
118. Антропоекологічний процес – це:
1. взаємодія людських спільнот із довкіллям і послідовна зміна результатів цієї взаємодії для людей і для довкілля;
119. Наука про профілактику захворювань, збереження, відновлення та поліпшення здоров’я називається:
1. санологія;
120. Наука, яка вивчає механізми підтримання стану здоров’я, способи збільшення тривалості життя, збереження працездатності, називається:
1. валеологія;
Моніторинг навколишнього середовища
1. Моніторинг довкілля включає:
1. cпостереження, оцінювання і прогноз стану навколишнього середовища (НС);
2. Найбільш універсальним підходом до формування систем моніторингу є:
1. організація глобальної системи моніторингу;
3. Під час організації фонового моніторингу у воді необхідно обов’язково визначати:
1. хлорорганічні сполуки, біогенні елементи, важкі метали, вуглеводні;
4. Під час організації фонового моніторингу в атмосфері необхідно обов’язково визначати:
1. аерозолі, оксиди вуглецю та сірки, озон, бенз(пирен, фреони;
5. Під час організації фонового моніторингу в ґрунтах необхідно обов’язково визначати:
1. хлорорганічні сполуки, біогенні елементи, важкі метали, вуглеводні;
6. Клас пріоритетності забруднювальних речовин, до якого відносять ртуть та свинець:
1. 4;
7. Функції головного координатора в державній системі моніторингу покладено:
1. на Міністерство екології і природних ресурсів;
8. До групи біологічних факторів забруднень відносять:
1. мікроорганізми, гриби та біогенні речовини;
9. Існуюча мережа спостережень за забрудненням атмосферного повітря включає:
1. стаціонарні і маршрутні пости спостережень;
10. Регулярні спостереження за атмосферним повітрям на стаціонарних постах проводять за програмами:
1. повною, неповною, скороченою, добовою;
11. Основними методами відбору проб повітря є:
1. аспіраційний із заповненням судин обмеженої ємкості;
12. Для визначення забруднення грунтів пестицидами відбір проб ґрунту проводять:
1. 2 рази на рік;
13. Повний тур ґрунтового моніторингу:
1. 5 років;
14. Основними забруднювальними факторами у разі радіаційного забруднення є:
1. радіаційне випромінювання і внутрішнє опромінення від радіонуклідів;
15. Для більшості населення України основним джерелом ефективної дози радіаційного забруднення є:
1. продукти харчування;
16. До глобальних екологічних проблем відносять:
1. втрата біологічної різноманітності, зміни клімату, забруднення біосфери і руйнування озонового шару;
17. Основним завданням національного моніторингу є:
1. одержання інформації і оцінювання стану НС у національних інтересах;
18. Площа, охоплювана системою регіонального моніторингу, становить (км2):
1. 2…2106;
19. Відстань між пунктами відбору проб у системі локального моніторингу становить ( км):
1. 0,01…10;
20. Частота спостережень у системі локального моніторингу становить:
1. хвилини-години;
21. Частота спостережень у системі глобального моніторингу становить:
1. 2…6 разів на рік.
22. Біотичний моніторинг – це:
1. спостереження за станом і реакцією біотичної складової біосфери на антропогенні дії;
23. Програма фонового екологічного моніторингу на базі біосферних заповідників включає розділи:
1. моніторинг забруднень і відгуків біоти, спостереження за зміною характеристик еталонних природних екосистем та їх антропогенних модифікацій;
24. Взаємовідносини суб'єктів системи моніторингу ґрунтуються :
1. на взаємній інформаційній підтримці рішень у галузі охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки;
25. Постом спостереження за атмосферним повітрям є:
1. вибране місце, на якому розміщують павільйон або автомобіль, обладнаний відповідними приладами;
26. Регулярні спостереження на стаціонарних постах проводять:
1. за однією з чотирьох програм спостережень: повною, неповною, скороченою, добовою;
27. Повна програма спостережень за атмосферним повітрям включає:
1. отримання інформації про разові і середньодобові концентрації щодня через рівні інтервали часу не менш 4 разів під час обов'язкового відбору о 1, 7, 13, 19 годині;
28. Добова програма спостережень за атмосферним повітрям включає:
1. отримання інформації про середньодобову концентрацію шляхом безперервного відбору проб;
2. отримання інформації про разові концентрації протягом доби щогодини;
29. Скорочена програма постережень за атмосферним повітрям включає:
1. отримання інформації тільки про разові концентрації щодня о 7 і 13 годині місцевого декретного часу;
30. У містах з населенням більш 100 тис. до обов'язкового переліку речовин для контролю атмосферного повітря включають:
1. розчинні сульфати, бенз(а)пирен;
31. Під час визначення приземної концентрації домішки в атмосферному повітрі відбір проб проводять на висоті:
1. 1,5-3,5 м від поверхні землі;
32. Забруднення природних вод – це:
1. процес зміни їх фізичних, хімічних і біологічних властивостей, що може шкідливо впливати на людину та інші живі організми, а також обмежувати можливість цільового використання води;
33. Сапробізацію викликають:
1. органічні нетоксичні забруднення;
34. Токсифікацію викликають:
1. органічні і мінеральні токсичні забруднення;
35. Причиною евтрофікації є:
1. мінеральні речовини, які стимулюють ріст водоростей, переважно сполуки фосфору Р та азоту N;
36. Пункти спостережень першоїкатегорії розміщують:
1. на водотоках і водоймищах, що мають особливо важливе господарське значення, коли можливі випадки перевищення значень певних показників якості води;
37. Пункти спостережень другоїкатегорії розмішують на:
1. на водних об'єктах, які знаходяться в районах промислових міст, селищ із централізованим водопостачанням, у місцях відпочинку населення, в місцях скиду колекторно-дренажних вод із сільськогосподарських полів, граничних створах річок, кінцевих створах річок;
38. Пункти спостережень третьоїкатегорії розміщують на:
1. на водних об'єктах, що характеризуються помірним або слабким навантаженням (у районах невеликих населених пунктів та промислових підприємств);
39. Пункти спостережень четвертоїкатегорії розміщують на: