 |
|
Глибину і ширину водотоку.
64. Основну роль у глобальному забрудненні біосфери відіграють:
1. економічна (виробнича) діяльність людини;
65. Екологічний моніторинг охоплює:
1. питання біологічного та геофізичного моніторингу у їх тісному взаємозв’язку;
66. Блок спостереження за станом довкілля має включати:
1. спостереження за джерелами і факторами антропогенного впливу;
67. Програма ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) створена рішенням:
1. Конференції в Стокгольмі у 1972 році;
68. Базовий моніторинг – це:
1. стандартний тип екологічного моніторингу, оптимальний за кількістю параметрів, частоті тимчасової і просторової мережі та за економічними показниками;
69. Кризовий (оперативний) моніторинг – це:
1. система спостережень у реальному масштабі часу за окремими природними об'єктами і джерелами техногенного впливу, які визначено як зони надзвичайної екологічної ситуації;
70. Науковий (фоновий) моніторинг – це:
1. моніторинг, який передбачає наукове забезпечення всіх рівнів системи, точний контроль окремих показників навколишнього середовища для прогнозування довгострокових наслідків порушення екологічної рівноваги;
71. У програму абіотичного моніторингу включають:
1. геофізичні та гідрометеорологічні спостереження;
72. У програму біотичного моніторингу включають:
1. спостереження за відгуками біоти на антропогенні забруднення і впливи з величинами, близькими до фонових;
73. Біологічний моніторинг – це:
1. контроль стану навколишнього природного середовища за допомогою живих організмів;
74. Фоновий моніторингу НПС полягає:
1. у забезпеченні спеціальних і високоточних спостережень за всіма складовими НПС, а також за характером, кругообігом та міграцією забруднювальних речовин;
75. До складу атмосферного повітря входять основні гази:
1. азот – 78,08 %, кисень – 20,95 %, аргон – 0,93%, вyглeкиcлий гaз – 0,03 %, нeoн – 0,01 % та ін.;
76. Термін забруднення атмосфери означає, що в повітрі присутні:
1. різноманітні гази і частинки твердих або рідких речовин, які шкідливо впливають на живі організми, погіршують умови їх проживання або наносять матеріальні збитки;
77. Оксиди сірки (SOx) утворюються:
1. під час спалювання вугілля і нафтопродуктів;
78. Оксиди азоту (NOx) утворюються:
1. під час спалювання горючих сумішей із надлишком повітря і невисокою температурою спалювання;
79. Поліциклічні ароматичні вуглеводні і бенз(пирен утворюються:
1. під час неповного згоряння палива;
80. Основними речовинами, які забруднюють атмосферу й рекомендовані ВООЗ для обовязкового визначення є:
1. тверді частинки, оксиди вуглецю (CO), діоксид сірки (SO2,) і оксиди азоту (NOх);
81. Виділяють три градації дальності перенесення забруднювальних речовин у атмосфері:
1. локальний – до 10 км, мезомасштабний – 10-100 км та дальній – більше
100 км від джерела викидів;
82. Стаціонарний пост призначений:
1. для забезпечення регулярного відбору проб повітря з метою визначення і реєстрації вмісту основних і найбільш поширених специфічних забруднювальних речовин;
83. Маршрутний пост призначений:
1. для регулярного відбору проб повітря за необхідності більш детально вивчити стан забруднення атмосферного повітря в житлових районах;
84. Пересувний підфакельний пост призначений:
1. для виявлення зони впливу конкретного джерела промислових викидів;
85. Проби і концентрації забруднювальних речовин залежно від режиму відбору підрозділяють:
1. на разові і середньо добові;
86. Під якістю води розуміють:
1. характеристику хімічного складу та фізичних властивостей води, яку визначають за комплексом показників;
87. Під виснаженням вод розуміють:
1. скорочення кількості води у водному об'єкті, що носить сталий характер;
88. Під засміченням вод розуміють:
1. надходження у водні об'єкти нерозчинних предметів;
89. Збільшення біомаси синьо-зелених водоростей і скорочення видової різноманітності є:
1. біоіндикатором теплового, радіаційного, органічного та неорганічного забруднення водного середовища як токсичними, так і нетоксичними забруднювальними речовинами;
90. Пункти спостережень за якістю морських і океанічних вод 1 категорії:
1. розташовують у прибережних районах, що мають важливе господарське значення: зони проживання і відпочинку населення, портах і припортових акваторіях, місцях нересту цінних і промислових риб, місцях скидання стічних вод, гирлах великих рік, місцях розвідки, видобутку, розробки і транспортування корисних копалин;
91. Пункти спостережень за якістю морських і океанічних вод 2 категорії:
1. встановлюють для дослідження сезонної і річної мінливості рівня забруднення морських вод і розташовують у місцях, де надходження ЗР відбувається за рахунок міграційних процесів;
92. Пункти спостережень за якістю морських і океанічних вод 3 категорії:
1. встановлюють у районах відкритого моря і призначені для дослідження річної мінливості забруднення морських вод і для розрахунку балансу ЗР. Ці пункти розташовують у районах із найбільш низькою концентрацією ЗР;
93. Спостереження за якістю морських і океанічних вод в пунктах 1 категорії проводять:
1. у місцях скиду забруднювальних речовин;
94. Спостереження за якістю морських і океанічних вод в пунктах 2 категорії проводять:
1. у забруднених районах морів та океанів;
95. Спостереження за якістю морських і океанічних вод в пунктах 3 категорії проводять:
1. у відносно чистих водах (фонові спостереження);
96. Спостереження за СПАР і фенолами в морських і океанічних водах проводять:
1. біля поверхні, 10 м і біля дна;
97. Спостереження за важкими металами в морських і океанічних водах проводять:
1. біля поверхні, 10, 50, 100 м і біля дна;
98. Зоопланктон відбирають сіткою:
В шарах: 0-10, 10-25, 25-50, 50-100, 100-200, 200-500 м.
99. У пунктах 1 категорії спостереження здійснюють:
1. за скороченою програмою 2 рази на місяць (1 і 3 декада), за повною – 1 раз на місяць (2 декада);
100. У пунктах 2 категорії спостереження проводять:
1. 5-6 разів на рік за повною програмою;
101. В пунктах 3 категорії спостереження здійснюють:
1. 2-4 рази на рік за повною програмою;
102. Об’єктний (детальний) рівень моніторингу геологічного середовища включає:
1. систему моніторингу території підприємств, родовищ корисних копалин, господарських комплексів тощо;
103. Локальний рівень моніторингу геологічного середовища включає:
1. міські і районні системи моніторингу;
104. Регіональний рівень моніторингу геологічного середовища включає:
1. оцінювання змін геологічного середовища територій комплексного антропогенного засвоєння;
105. Постійними пунктами ґрунтового моніторингу вибрано:
1. природні об’єкти, еталонні об’єкти високого рівня сільськогосподарського використання ґрунтів (держсортдільниці), звичайні господарства;
106. У слабо забруднених ґрунтах:
1. вміст ЗР не перевищує ГДК або фонове значення;
107. У середньо забруднених:
1. перевищення ГДК (фону) незначне і не приводить до істотних змін властивостей ґрунтів;
108. У сильно забруднених ґрунтах:
1. вміст ЗР у кілька разів перевищує ГДК (фон);
109. Ґрунти вважають забрудненими, якщо:
1. концентрація нафтопродуктів у них досягає такої величини, за якої починаються негативні екологічні зміни: порушується екологічна рівновага в ґрунті, гине ґрунтова біота тощо;
110. З метою встановлення інтенсивності надходження ВМ в ґрунт проводять відбір проб снігу:
1. з площі 1,0 га складається з 20-40 точкових проб;
111. Інтерполяція даних – це:
1. порівняно простий спосіб розв’язання задач прогнозування, що дає можливість наближено описати залежність певного параметру від однієї чи декількох координат;
112. Екстраполяція – це: