 |
|
Особливості ПЗФ Херсонської області.
На території Херсонської області функціонує 79 територій та об’єктів природно-заповідного фонду, загальною площею 224171,00 га, з них 13 об’єктів загальнодержавного значення загальною площею 213882,76 га та 66 місцевого значення загальною площею 10288,24 га, в тому числі 22 точкові об’єкти, територія яких становить 7,8 % від загальної території області.
Природно-заповідний фонд Херсонській області налічує 7 категорій територій та об’єктів:
Біосферний заповідник «Асканія-Нова» ім. Ф.Е. Фальц-Фейна - загальна площа 33307,6 га, в т.ч. заповідна - 11054 гата Чорноморський біосферний заповідник – загальна площа 109 254,8 га (в Херсонській області 106 513,8 га), в т.ч. заповідна – 70 509 га;
Національні природні парки Азово-Сиваський – загальна площа – 52 154 га, в т.ч. заповідна – 38 981 га, «Джарилгацький» загальна площа – 10000 га, в т.ч. заповідна – 805 га, «Олешківські піски» загальна площа – 8020,36 га, в т.ч. заповідна – 5223,0 га;
1 дендропарк загальнодержавного значення «Асканія-Нова» – загальною площею 183,2 га;
7 заказників загальнодержавного значення – загальною площею 34487 га та 13 заказників місцевого значення – загальною площею 26892,8 га;
30 пам’яток природи;
13 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва місцевого значення загальною площею 173,34 га;
10 заповідних урочищ загальною площею 942 га.
БІЛЕТ № 10
1.Основні положення Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ їх існування в Європі.(БІЛЕТ №22!!)
- міжнар.-правовий документ, ухвалений під егідою Ради Європи (РЄ) у м. Берні (Швейцарія) 19. IX 1979. Ратифікована Україною 29.Х 1996. Метою Конвенції є збереження дикої флори і фауни в їх природних середовищах існування, особливо тих видів і середовищ існування, збереження яких потребує співробітництва кількох держав, а також сприяння такому співробітництву. Складається з преамбули і 9 розділів («Загальні положення»; «Охорона середовищ існування»; «Охорона видів»; «Спеціальні положення для мігруючих видів»; «Додаткові положення»; «Постійний комітет»; «Поправки»; «Врегулювання спорів» та «Заключні положення»).
Сторони домовилися: вживати заходів щодо сприяння виробленню нац. політики з метою збереження дикої флори і фауни та природ, середовищ існування; у своїй політиці в галузі планування і розвитку та в своїх заходах у боротьбі із забрудненням навкол. середовища враховувати питання збереження дикої флори і фауни; сприяти висвітленню та поширенню заг. інформації про необхідність збереження дикої флори і фауни та їх природ, середовищ існування.
Серцевиною Конвенції є розділи II—IV: охорона середовищ існування; охорона видів; спеціальні положення для мігруючих видів. При здійсненні зафіксованих у цих розділах домовленостей договірні сторони зобов'язалися: співпрацювати для досягнення цілей Конвенції; заохочувати і координувати відповідні наук, дослідження; заохочувати відновлення природ, видів дикої флори і фауни, якщо це сприятиме збереженню зникаючих видів, з урахуванням досвіду ін. договірних держав; суворо контролювати ввезення немісц. видів дикої флори і фауни.
Нагляд за виконанням Конвенції здійснює Постійний комітет з представників держав-учасниць. Він скликається на засідання Генеральним секретарем РЄ. Комітет може утворювати групи експертів для вивчення відповідних питань і вносити рекомендації щодо заходів підвищення ефективності дії Конвенції.