 |
|
ДжвахарАал Перу та Махатма Ганді
досягли компромісу. Конгрес зобов'язався припинити кампанію, віце-король обіцяв не вдаватися до репресій, звільнити більшість заарештованих. В районах селянського руху знижувався поземельний податок. Вводились протекціоністські тарифи на ввезення окремих товарів. М. Ганді отримав запрошення на конференцію «круглого столу» в Лондоні, в якій до цього від індійської сторони брали участь лише маловідомі політичні діячі.
Поїздка М. Ганді до Європи стала сенсацією. Преса багато писала про його незвичайний спосіб життя, одяг, манеру спілкування і значно менше про його теорію і методи боротьби. М. Ганді виступив в англійському парламенті. Його прийняв король ГеоргУ. Побувавши на засіданні конференції «круглого столу», він дійшов висновку, що англійська сторона не збирається нічого змінювати в становищі Індії. На знак протесту проти такої політики в 1932 р.була оголошена третя кампанія громадянської непокори, для якої були характерні не масові, а індивідуальні форми, і вона не досягла великого розмаху.
В 1935 р. був опублікований новий закон про управління Індією. Індійський парламент - центральні законодавчі збори -як і раніше, повністю залежав від віце-короля, а законодавчі збори на місцях - від губернаторів провінцій. Надавались поступки деяким верствам населення. Кількість виборців розширялась до 12% населення. Знижувався майновий ценз, право голосу одержала сільська верхівка і робітники. Для виборів у законодавчі збори створювалось 12 курій за релігійним і кастовим принципом. Цей порядок роздроблював і послаблював патріотичні сили. Ряд переваг одержали мусульмани. Народ назвав закон 1935 р. «рабською конституцією». Проте і Акт про управління Індією
1919 р., і закон ,1936 р. не варто оцінювати тільки негативно. Вони не вирішували основної проблеми Індії - здобуття незалежності, але відкривали певні можливості для ведення постійної антиколоніальної боротьби, одержання часткових поступок, здобуття Індійським'рв^іціоиальним конгресом та іншими політичними силами досвіду парламентської діяльності.
В 1937 р, за врввміааконом були проведені вибори в провінційні законодавчі збори, які завершилися перемогою конгресу. •, '.•., .''• ' ^.•"'...: :'
В кінці 30-х років ІНЕЙі'іаомітно активізував свою роботу серед різних верств населенійівй Посилила свої позиції і Мусульманська ліігвс, Мис ними розїздрнулася дискусія з приводу шляхів здобуття :яеНяж)уівд<^М^^ ліга вважала, що на території Індії елід створити дві держави за релігійним принципом: індуську і мусульманську. Почалися контакти англійських урядових кіл з представниками Індійського національного конгресу і Мусульманської ліги, які переривалися черговими репресіями та арештами. В цілому полеміка закінчилась тим, що після Другої світової війни Британська Індія здобула незалежність мирним шляхом і була розділена на релігійній основі на два домініони - Індію і Пакистан.
АФГАНІСТАН