Главная | Обратная связь

Основні напрямки співробітництва України з країнами Азії та Африки

Після референдуму 1 грудня 1991 р., на якому український народ висловив тверде бажання мати свою суверенну державу, Україна стала повноправним суб'єктом міжнародних відносин. Із країн Азії її незалежність першою визнала Туреччина (16 грудня), з арабських країн - Туніс (26 грудня), з країн Тропічної і Південної Африки - Замбія (ЗО грудня). Протягом грудня 1991 р. Україну визнали також Алжир, Афганістан, Бангладеш, В'єтнам, Ізраїль, Індія, Індонезія, Іран, Йорданія, Казахстан, Камбоджа, Киргизстан, КНР, КНДР, Республіка Корея, Ліван, Марокко, Монголія, Оман, Таджикистан, Таїланд, Туркменістан, Японія. У 1991-1995 рр. державний суверенітет України визнали 150 країн світу, в тому числі 80 країн Азії та Африки.

2 липня 1993 р. Верховна Рада ухвалила програму «Основні напрямки зовнішньої політики України». В цьому документі велика увага надавалась активній діяльності нашої країни в 00Н, її спеціалізованих установах, інших міжнародних організаціях, бо такий підхід «створює реальні можливості для взаємодії практично з усіма державами світу в рамках багатосторонньої

дипломатії». Українські представники в 00Н брали активну участь у підготовці ряду резолюцій щодо стабілізації обстановки в Палестині в 90-х роках. Вони зробили свій внесок у розробку інших важливих документів, пов'язаних із перспективами розвитку афро-азіатських країн. Серед них: резолюція про прийняття КНДР і Республіки Корея в члени 00Н; резолюція «Здійснення Декларації про надання незалежності колоніальним країнам і народам»; резолюція «Ліквідація расизму і расової дискримінації»; резолюція «Програма 00Н в галузі освіти і професійної підготовки для південної частини Африки»; резолюція «Декларація про права осіб, які належать до національних або етнічних, релігійних і мовних меншин»; резолюція «Підприємництво та розвиток» тощо.

З 1992 р. Україна бере участь у миротворчих операціях 00Н. Вона була ініціатором прийняття Конвенції 00Н щодо захистумиротворчого персоналу (1994). Українські представники входили до складу миротворчих місій ООНв Анголі, Таджикистані, Афганістані, Східному Тиморі. Цивільні спостерігачі були задіяні у моніторингу виборів, які проводились під егідою 00Н в Південно-Африканській республіці і Мозамбіку (1994). Під час громадянської війни в Демократичній Республіці Конго (Заїрі) Україна направила до миротворчого контингенту вертолітний загін і ряд спеціалізованих підрозділів із 300 чол. (280 військових і 20 цивільних фахівців). У 2000 р. в цю країну було направлено за контрактом з 00Н сім літаків державного підприємства Міністерства оборони «Українська .авіаційна транспортна компанія». .

У 2000-2001 рр. український інженерно-саперний батальйон (650 чол.) у складі сил 00Н базувався на півдні Лівану, залишеного ізраїльськими військами після 22-річної окупації, і займався знешкодженням боєприпасів і мінних полів, підготовкою ліванських саперів. Розроблена власна методика ведення цих смертельно небезпечних робіт, яка на практиці довела, свою високу ефективність і була гідно оцінена ліванською стороною. Оскільки за даними експертів у землі Лівану ще залишилось 130 тис. мін і вибухових пристроїв, власті країни запросили українських цивільних саперів для розмінування території. Даний гуманітарний проект фінансується Об'єднаними Арабськими Еміратами, які виділили на нього 50 млн. дол. Український військовий ремонтно-відяовлюваний батальйон у 2000-2001 рр. виконував завдання 00Н у Сьєрра-Леоне, де триває громадянська війна. Туди було направлено 534 військовослужбовці, 220 бронетранспортерів, 220 вантажних автомобілів. Участі в бойових діях військові не брали. Вони навчали працювати на доставленій техніці інших миротворців і місцевих жителів. За

253

автомашини і бронетранспортери, які залишились у Сьєрра-Леоне, Україні сплачено міжнародними організаціями 20 млн. дол.

З рядом афро-азіатських країн Україна співпрацює в регіональних організаціях. У 1992 р. вона увійшла до Організації Чорноморського економічного співробітництва, членом якої є Туреччина, а спостерігачами - Ізраїль, Єгипет і Туніс. Разом із центральноазіатськими державами Україна входить до СНД. Вона є одним із співзасновників ГУУАМ.

Україна освоює міжнародний ринок озброєнь, бере участь у виставках найпередовіших розробок військової техніки в Абу-Дабі (ОАЕ). Українські танки визнані одними з найкращих у світі. Підписано контракт з Пакистаном на суму 520 млн. дол. на поставку 320 танків Т-80УД, які розвивають швидкість 65 км на год. і витримують температуру від +55°С до -40°С. Українська сторона модернізує танки китайського виробництва на озброєнні пакистанської армії «Аль-Хамид», встановлюючи на них двигуни потужністю 1200 кінських сил. З Йорданією досягнута домовленість про реконструкцію англійських танків «Центуріон».

В освітній і науковій сферах реалізуються багатосторонні і двосторонні програми, проводяться наукові конференції, круглі столи, дискусії, семінари, обміни інформацією, викладачами, аспірантами, студентами. В Україні створюються центри з вивчення східних мов, наукові установи, що спеціалізуються на дослідженні історії, політики країн Азії та Африки. В 1991 р. створено Інститут сходознавства ім. А. Кримського в системі Національної Академії наук. Численні культурні заходи присвячуються філософам, письменникам, художникам, громадським діячам афро-азіатських країн. Зокрема, українські митці познайомили з нетрадиційним для мусульманського світу мистецтвом балету глядачів шаріатського Оману. На запрошення султана Кабу-са актори Донецького театру опери і балету під керівництвом всесвітньо відомого танцівника В. Писарєва показали виставу «Цариця Савська», яка демонструвалась на фоні середньовічної фортеці за участю 16-ти верблюдів і 20-ти породистих скакунів. Під враженням від цього непересічного видовища В. Писарєв створив балет «Пісні царя Соломона».

Відповідно до зовнішньополітичної доктрини, «Україна підтримує, виходячи з міркувань політичної та економічної доцільності, двосторонні відносини з тими азіатськими, африканськими, латиноамериканськими державами, а також країнами Азі-атсько-Тихоокеанського регіону, які відіграють помітну роль у світовій і регіональній політиці, мають високий рівень економічного розвитку, розташовані в стратегічно важливих для Української держави регіонах».

254

Україна розвиває плідну співпрацю з державами Центральної Азії і в рамках СНД, і на двосторонній основі. Нашій країні необхідні енергоносії. У свою чергу, центральноазіатські партнери потребують інвестицій, новітніх технологій видобутку і переробки сировини, побудови нових нафто- і газопроводів, сховищ, підприємств, шляхів, об'єктів інфраструктури. Сторони зацікавлені в транспортних коридорах для постачання нафти і газу в Європу через територію України, в зонах вільної торгівлі.

Найбільш динамічно формуються українсько-туркмені-станські зв'язки. У 1992 р. був підписаний Договір про дружбу і співробітництво. Туркменістанська сторона проявила терпимість до величезних українських неплатежів за поставлений природний газ. В результаті пошуку взаємоприйнятих схем розрахунків і ліквідації боргів була досягнута тристороння домовленість між Україною, .Туркменістаном та Іраном про виплату частини української заборгованості іранською стороною в обмін на експорт української продукції. Підписано угоду про поставки туркмені-станського газу в Україну на 2002-2006 рр. 50% його вартості сплачуватиметься валютою, 50% - українськими товарами, послугами, інвестиційними проектами. Угода передбачає спорудження українськими спеціалістами власною технікою і з власних матеріалів 20 об'єктів загальною вартістю 412 млн. дол. Основні напрямки торґово-економічної співпраці зафіксовані в програмі на 2001-2010 рр.

20 січня 1994 р. була оприлюднена спільна українсько-казахська декларація «Сучасний світ: виклики та небезпеки», в якій сторони виклали своє бачення двосторонніх і міжнародних аспектів співпраці. Підписані Договір про дружбу і співробітництво (1994) і Договір про поглиблення економічного співробітництва на 1999-2009 рр. (1999). Президент Л. Кучма був присутній на урочистостях, присвячених офіційній презентації Ас-тани як нової столиці Республіки Казахстан (1998). Президент Н. Назарбаєв побував на святкуванні 250-річчя від дня заснування Дніпродзержинська (2000). У 50-х роках XX ет. він навчався в цьому місті в Профтехучилищі і здобув професію доменного горнового. Н. Назарбаєву присвоєне звання почесного громадянина Дніпродзержинська. Українська діаспора в Казахстані займає третє місце у світі за численністю після Росії і СІЛА. Найбільші громади зосереджені в Астані, Семипалатинську, Павлодарі, Караганді. З 1996 р. на центральному телебаченні українською мовою ведеться програма «Україна сьогодні». Актуальним на даний час є взаємовигідне вирішення таких проблем, як переробка казахської нафти на українських заводах, поставки українського обладнаная для нафтогазового комплексу Казахстану, створення українсько-російсько-казахського підприємства

по виробництву ядерного палива для АЕС, реалізація спільної українсько-російсько-казахської космічної програми «Дніпро» тощо. Казахський капітал взяв участь у приватизації Херсонського нафтопереробного заводу. Йому було поставлено на переробку у 2000 р. 1,3 млн. т. нафти. Загальний товарооборот між Україною і Казахстаном досяг 489 млн. дол.

Між Україною та Узбекистаном укладені Договір про основи міждержавних відносин, дружбу і співробітництво (1992), Договір про економічне співробітництво на 1999-2008 рр. (1999), угоди про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна, про виробничу кооперацію, про вільну торгівлю, про співробітництво в галузі виробництва і поставок авіаційної техніки. Серед інших українській стороні надійшла пропозиція взяти в концесію ряд нафто- і газоносних територій, зокрема, в Каракалпакії. В разі їх промислової розробки Україна буде отримувати 50% видобутих нафти і газу. Узгоджено порядок надання українського громадянства особам, які побажають повернутися в Україну з Узбекистану. Нині за даними Меджлісу кримськотатарського народу, в Узбекистані проживає близько 90 тис. татар, які планують до 2005 р. виїхати на постійне проживання в Республіку Крим. Встановлено партнерські зв'язки між Львовом і Самаркандом. З 1999 р. триває співпраця України з Узбекистаном в рамках ГУУАМ. Обидві країни виступають за відновлення торгівлі по Великому шовковим шляхом давнини

та середньовіччя.

Між Україною і Киргизстаном підписано Договір про дружбу і співробітництво (1996), а також 40 угод з його конкретизації. Пріоритетною е співпраця в енергетиці, в машинобудівній, хімічній і електротехнічній галузях. Киргизстан хотів би отримувати з України продовольство. Україна і Таджикистан встановили дипломатичні відносини 24 квітня 1992 р., але контакти між ними до останнього часу практично не відбувались з огляду на складну внутрішню ситуацію і громадянську війну в Таджикистані.

Активно розвивались українсько-китайські зв'язки. Китай розглядається як стратегічний партнер України, «третя точка опори» поряд з євроатлантичним простором і Росією. КНР визнала Україну 27 грудня 1991 р., 4 січня 1992 р. між обома країнами були встановлені дипломатичні зв'язки. Президент України Л. Кравчук перебував у Китаї з офіційним візитом у 1992 р.. Голова КНР Цзян Цземінь в Україні - в 1994 і 2001 рр. Підписана спільна декларація про розвиток і поглиблення відносин, дружби, співробітництва, а також близько 70-ти угод. Китай першим з ядерних держав надав Україні гарантії безпеки. Україна підтримує політику «одного Китаю», трактування КНР прав людини.

Китай е найбільшим торговим партнером України в Азі-атсько-Тихоокеанському регіоні після Росії за обсягом українського експорту. З 1994 р. в КНР публікуються тексти українських законів і постанов з економічних питань (податки, митне регулювання, валютний курс). Торговий оборот у 2000 р. становив 517 млн. дол. Перспективною є взаємодія в галузі енергетики, військово-промислового комплексу, авіабудування, автомобілебудування, сільськогосподарського машинобудування та ін. Конкурентоспроможними на китайському ринку є українські технології зварювання, одержання надтвердих матеріалів, металургії, органічного синтезу, переробки мінеральних ресурсів тощо. Певні інтереси мають регіони обох країн. Донецька область зацікавлена в залученні китайських інвестицій у нещодавно створені спеціальні економічні зони «Донецьк» і «Азов». В Івано-Франківському аеропорту планується будівництво міжнародного авіатерміналу і митних складів для китайських товарів. Чернівецька область прагне співпрацювати в будівництві Ново-дністровської ГЕС. На 2000 р. в Україні було створено 54 підприємства з китайськими інвестиціями на суму 4,56 млн. дол., із них 29 - спільні.

В 90-х роках XX рт. започатковані контакти і встановлені партнерські стосунки між Київською областю і провінцією Ху-бей (1994), Луганською областю і провінцією Хейлунцзян (1994), Херсонською областю і провінцією Шаньдун (1994), Миколаївською областю і Спеціальною економічною зоною Шаньтоу (1995), Республікою Крим і провінцією Хайнань (1995), Кіровоградською областю і округом Сюйчжоу (1995), Донецькою областю і провінцією Гуандун (1996), Хмельницькою областю і провінцією Хебей (1997), Івано-Франківською областю і провінцією Шаньсі (1998). Містами-побратимами стали Київ і Пекін (1993), Харків і Тяньцзінь (1993), Одеса і Ціндао (1995), Херсон і Цзінань (1995), Чернігів і Цзидао (1995),Черкаси і Цзилінь (1996), Дніпропетровськ і Сіань (1997), Запоріжжя і їчан (1997) та ін. Створене товариство «Україна - Китай».

З 1992 р. діє угода про,співробітництво між НАН України і АН Китаю, в якій беруть участь 14 вітчизняних науково-дослідних установ. Ведуться спільні обміни інформацією з теоретичної фізики, теплофізики, ядерних досліджень, мікробіології, вірусологи', гідробіології і т.д. Інститут електрозварювання ім. Па-тона має зв'язки з Інститутом зварювання в Харбіні, Центральним НДІ заліза і сталі в Пекіні, НДІ електротехнічного обладнання в Гуеліні, Міністерством машинобудування КНР, Міністерством залізниць КНР, Всекитайською імпортно-експортною компанією «Чжун Ке», Хейлунцзянською компанією «Сай Де» та ін. В Інституті Східної Європи та Середньої Азії АН КНР Україну

вивчає окремий відділ. Такий же відділ для Китаю є і в Інституті сходознавства ім. А. Кримського НАН України. Підписана угода про співробітництво в галузі освіти на 1999-2002 рр., про взаємне визнання дипломів і вчених ступенів. Українські вищі навчальні заклади мають зв'язки з вузами в Пекіні, Шанхаї, Ченду, Харбіні, Гуеліні та ін. Українознавчі центри працюють в Уханьсь-кому національному університеті і Шанхайському університеті іноземних мов.

Японія визнала державну незалежність України 28 грудня 1991 р., встановила з нею дипломатичні відносини 28 січня 1992 р. Україна включена японською стороною в національну генеральну систему преференцій, їй відкрито кредитування японського експорту. В 1995 р. в японському парламенті булостворено асоціацію японсько-української дружби, а у Верховній Раді - групу міжпарламентських зв'язків з Японією.

Перспективним азіатським партнером для України є В'єтнам. У 1996 р. між нашими країнами укладено Договір про Принципи взаємовідносин та співробітництва. В'єтнам зацікавлений у поставках обладнання для видобутку нафти і газу, в співпраці в хімічній і фармацевтичній галузях, в енергетиці. Він може поставляти в Україну натуральний каучук, текстиль, чай, каву. Тисячі українських спеціалістів працювали на новобудовах В'єтнаму в радянські часи, сприяючи створенню там передової промисловості. І нині у В'єтнамі пам'ятають заслуги наших земляків у справі індустріалізації країни.

4 травня 1992 р. підписаний Договір про дружбу і співробітництво між Україною і Туреччиною. Відбулося п'ять зустрічей на рівні президентів. На середину 2000 р. укладено 59 двосторонніх угод. В Україні працює 214 турецьких підприємств з інвестиціями на суму 31,5 млн. дол. У 2000 р. обсяги торгового обороту становили 1,2 млрд. дол. Нині Туреччина є другим після Росії експортним ринком для українських товарів. Компанія «Турецькі авіалінії» здійснює рейси в Київ, Одесу, Сімферополь. В 1999 р. Туреччину відвідало 120 тис. українських громадян.

Українські рятувальники і медики ліквідовували наслідки землетрусу 1999 р. в Туреччині. У місті Кьорфез, де працював український шпиталь, будується проспект України, а в Парку миру в Стамбулі на честь нашої держави посаджено дерево на знак вдячності за гуманітарну допомогу. У свою чергу, Туреччина почала приймати на оздоровлення українських дітей з чорнобильської зони, виділила 2 млн. дол. на будівництво нового укриття Чорнобильської АЕС, була надана допомога постраждалим від повені в Закарпатті. Туреччина регулярно надає кошти на облаштування кримських татар, і

258

Триває співпраця між такими українськими і турецькими навчальними закладами, як Національний технічний університет. «Київський політехнічний інститут» і Середньосхідиий технічний університет в Анкарі, Таврійський (Сімферополь)-і Ан-карський університет. Львівський медичний університет і Стамбульський університет. Сумський університет і університет Муг-ли. Український авіаційний університет і Ескішехірський університет, Національна Академія МВС України і Поліцейська Академія Туреччини. Турецькою стороною надано 500 стипендій для українських студентів в її вузах. В Україні навчається 200 турецьких студентів. Між державами підписана угода про культурне співробітництво на 2000-2002 рр.

Після визнання незалежності України (25 грудня 1991 р.) і встановлення дипломатичних відносин (22 січня 1992 р.) співпраця з Іраном будується на основі Декларації про принципи дружнього співробітництва (1992). На даний момент підписано 64 міждержавні угоди. Іран сприяє Україні в налагодженні контактів з Організацією економічного співробітництва (держави Центральної Азії, Азербайджан, Іран, Пакистан, Туреччина, Афганістан), Організацією Ісламська конференція. Використовуються українські технології та обладнання в освоєнні запасів і транспортуванні нафти і газу. За 1993-1999 рр. торговий оборот між двома країнами зріс із ЗО млн. дол. до 100 млн. дол., 93% його складає український експорт. В м. ІПахіншарх (Ісфаган) складається український літак АН-140. Планується також випуск українського літака ТУ-334. 50 студентів у вузах України вивчають мову фарсі. Партнерські стосунки мають Дніпропетровська область і провінція Східний Азербайджан.

Міжнародні контакти України в Азії та Африці не обмежувались лише зазначеними вище державами. На кінець 90-х років XX ст. вона підтримувала постійні торгово-економічні, війеько-во-технічні, гуманітарні зв'язки з 30-ма країнами Азії і 20-ма країнами Африки.

У 1991-2001 рр. були закладені основи відносин України з афро-азіатськими державами, що базуються на принципах рівноправності, взаємної поваги, узгодженості інтересів. Динамічно відбувались процеси визнання нашої країни, встановлення з нею дипломатичних відносин, відкриття посольських і консульських установ. Двосторонні зв'язки базувались як на сучасних реаліях, так і на досягненнях попередніх періодів. Суверенна Україна зайняла гідне місце в міжнародних організаціях. Не обійшлося без труднощів і невдач, особливо в економічній сфері. Проте вже перші результати дають підстави вважати, що афро-азіатський напрямок зовнішньої політики незалежної України має великі перспективи.