 |
|
Система бюджетування та принципи її побудови.
Бюджетування — це процес розробки і формування планових бюджетів, що об’єднують плани керівництва підприємства в напрямку визначення майбутньої діяльності з формування і використання фінансових ресурсів.
Основна ідея системи бюджетування полягає в тому, що ключові параметри економічної діяльності підприємства уточнюються на рівні його окремих структурних підрозділів в розрізі доходів і витрат у вигляді окремих бюджетів. У системі планування фінансово-господарської діяльності важливе місце належить процесу складання бюджетів підп.-ва, які орієнтовані на отримання оптимального прибутку і збереження позицій підп.-ва на ринку тов. і послуг.
Доцільно розглянути принципи побудови бюджету, які визначают характер та зміст діяльності підпр-ва. Принципи побудови системи бюджетування:
*принцип повноти, який полягає в тому, що всі операції, що призводять до надходжень чи виплат грошових коштів, а також впливають на його фінансові результати, повинні бути відображені в бюджеті;
*принцип єдності передбачає, що планування повинно мати системний характер і являє собою сукупність взаємопов’язаних елементів, які розвиваються в одному напрямку заради спільної мети; процес бюджетування включає в себе розробку таких функціональних розрахунків як, як бюджет продажу, бюджет прямих затрат на матеріали і енергоресурси, бюджет видатків, б-т адміністр-х витрат, бт податків та зборів та інші розрахунки, які підпорядковані єдиній меті – отриманню оптимального розміру прибутку МП.
*принцип участі означає, що кожен спеціаліст фірми незалежно від посади, яку він займає і виконуваних ним функцій, повинен брати участь у плануванні. Залучення широкого кола спеціалістів до складання бюджету фірми значно покращує його якість.
*принцип безперервностіполягає в том, що планування повинно здійснюватись систематично в межах встановленого циклу і розроблені плани повинні безперервно змінювати один одного. Даний принцип розкривається ще й в тому, що на основі річних бюджетів складаються місячні та декадні бюджети.
*принцип гнучкості виявляється в тому, що дає планам можливість змінюватись у разі виникнення непередбачених обставин. Для реалізації принципу гнучкості розрахунків, які складаються фірмою, будуються так, що мжна було вносити зміни пов’язуючи їх зі змінами внутрішні і зовнішніх факторів.
*принцип платоспроможності – планування руху грошових коштів повинно постійно забезпечувати платоспроможність МП, тобто наявність ліквідних ресурсів, достатніх для погашення короткострокових забов’язань.
*принцип рентабельності – для капіталовкладень необхідно вибирати найдешевші способи фінансування (фінансовий ізинг, інвестиційний селенг та ін.), залучати запозичений капітал лише в тому разі, якщо він підвищує рентабельність власного капіталу і забезпечує ефект фінансового важеля.
* принцип збалансування ризиків – особливо ризиковані довготермінові інвестиції доцільно фінансувати за рахунок власних коштів(чистого прибутку і амортизаційних відрахувань). Для суб’єктів МП важливим етапом процесу бюджетування є врахування ризиків та прийняття заходів щодо їх нейтралізації.
*принцип економічності означає, що між результатами самого бюджетування і витратами коштів та часу на його здійснення повинно існувати раціональне співвідношення.Забезпеченням цього може бути розробка раціональних форм бюджетів, вилучення дублюючої та неістотної за певних умов інформації, а головне – ефективна організація бюджетування.
*принцип спеціалізації бюджетів потребує, щоб грошові надходження і виплати відображалися відповідно до їхніх видів і джерел виникнення, завдяки чому можна контролювати рух грошових коштів у розрізі окремих центрів прибутковості й відповідальності.
*принцип відповідальності та матеріальної зацікавленості передбачає відповідальність кожного працівника МП за виконання бюджету. Ці 2 принципи поєднуються, оскільки матеріальне стимулювання сприяє трудовій цілеспрямованості
*принцип періодичності бюджетування, який означає, що бюджети повинні ділитися на окремі періоди, тривалість яких визначається специфікою організації фінансової діяльності підприємства (щоденні, тижневі, декадні, місячні тощо);
*принцип точності за яким всі операції та результативні грошові надходження і виплати повинні базуватися на реальних прогнозах;
*принцип ефективності, сутність якого полягає в тому, що витрати які пов’язані з організацією та функціонуванням бюджетування, не повинні перевищувати ефект, який буде отримано від його впровадження.