 |
|
Типове проектування об'єктів
Типове проектування об'єктів припускає створення системи з готових типових елементів. Основоположною вимогою для застосування методів типового проектування є можливість декомпозиції проектованої виробничої системи на безліч компонентів, що становлять (підсистем, комплексів завдань, програмних модулів і так далі). Для реалізації виділених компонентів вибираються типові проектні рішення, що є на ринку, які настроюються на особливості конкретного підприємства.
Типове проектне рішення (ТПР)- це тиражоване (придатне до багатократного використання) проектне рішення.
Прийнята класифікація ТПР заснована на рівні декомпозиції системи. Виділяються наступні класи ТПР:
· елементні ТПР - типові рішення по завданню або по окремому виду забезпечення завдання (інформаційному, програмному, технічному, математичному, організаційному);
· підсистемні ТПР - як елементи типізації виступають окремі підсистеми, розроблені з урахуванням функціональної повноти і мінімізації зовнішніх інформаційних зв'язків;
· об'єктні ТПР - типові галузеві проекти, які включають повний набір функціональних і забезпечуючих підсистем ІС.
Кожне типове рішення припускає наявність, окрім власне функціональних елементів (програмних або апаратних), документації з детальним описом ТПР і процедур настройки відповідно до вимог системи, що розробляється.
Значну роль в процесі підготовки виробництва має правильно організована робота з патентною та науковою інформацією.
Суть патентно-інформаційного забезпечення полягає у здійсненні сукупності заходів, кінцевим результатом яких є створення сприятливих умов надійного та швидкого отримання споживачами (фізичними та юридичними особами) інформації щодо об’єктів права інтелектуальної власності (далі – ОПІВ), зокрема відомостей стосовно набуття ними правової охорони, а також характеру та обсягу прав заявників і володільців охоронних документів. Упорядковані за певними ознаками (структуровані) відомості, що створюються в ході виконання функцій, покладених чинним законодавством на Державний департамент інтелектуальної власності (далі – Держдепартамент) та заклади, що входять до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, складають патентно-інформаційні ресурси України.
Міжнародна практика свідчить про те, що кожне патентне відомство, надаючи доступ до патентно-інформаційних ресурсів, дотримується політики її розповсюдження, яка може бути різною у кожній країні. У матеріалах 12-ої сесії Постійного Комітету Всесвітньої організації інтелектуальної власності з патентного права (Женева, 23-27 червня 2008 року) йдеться про те, що головна роль патентних відомств має полягати у забезпеченні достовірної інформації, яка доступна у придатному для використання форматі. Зазначено також, що широке розповсюдження патентної інформації на національному та міжнародному рівнях може призвести до втрати контролю за цими процесами компетентним органом, який її створив. Політика щодо розповсюдження патентної інформації повинна брати до уваги можливість патентних відомств залишати за собою право на використання та перерозподіл створеної ними патентної інформації, зокрема, право на отримання прибутку від її комерційного використання.
Враховуючи зазначене, склад та структура патентно-інформаційних ресурсів визначається їх призначенням та завданнями, що вирішуються на їх основі.
Вирішення Держдепартаментом низки питань, пов‘язаних із патентно-інформаційним забезпеченням, спрямоване на формування національних патентно-інформаційних ресурсів, успішне функціонування державної системи правової охорони інтелектуальної власності, включає інформаційне забезпечення усіх суб‘єктів:
- експертів – для забезпечення проведення якісної експертизи заявок на об‘єкти права промислової власності;
- творців новітніх технологій – для виключення дублювання вже відомих рішень;
- патентоволодільців – для захисту своїх прав;
- підприємців – для прийняття рішень стосовно доцільності використання власних розробок або придбання ліцензій на необхідні їм розробки інших правовласників тощо.
До основних завдань необхідно, насамперед, віднести заходи, пов’язані із збиранням, аналітико-синтетичною обробкою, фіксацією, зберіганням, актуалізацією, пошуком, поширенням інформації стосовно правової охорони ОПІВ, зокрема, шляхом надання доступу до зазначеної інформації (в тому числі через мережу «Інтернет»).
В Україні створено та функціонують дванадцять баз даних (далі – БД), доступних через веб-портал Держдепартаменту (http://www.sdip.gov.ua) та веб-сайт Державного підприємства «Український інститут промислової власності» (http://www.ukrpatent.org) на безоплатній основі, які забезпечують основні інформаційні потреби як вітчизняних, так і зарубіжних споживачів патентної інформації. Однак, відомості, що містяться в зазначених БД, не призначені для використання з комерційною метою. Коротко зупинимось на характеристиках цих БД.
Спеціалізована БД “Винаходи (корисні моделі) в Україні”
Враховуючи побажання користувачів, з 01.06.2007 було забезпечено безоплатний доступ до цієї бази. В БД міститься інформація про бібліографічні дані, реферати, формули та описи до патентів. При цьому бібліографічні дані та реферат можуть бути представлені трьома мовами: українською, англійською та російською.
Станом на 10.04.2009 року зазначена БД вміщує відомості про 91200 патентів на винаходи і 40586 патентів на корисні моделі, внесені до відповідних державних реєстрів з 1993 року. Актуалізація БД відбувається двічі на місяць.
БД колективного користування “Відомості про заявки на винаходи, які прийняті до розгляду”
По закінченню 18 місяців від дати подання заявки на винахід, а якщо заявлено пріоритет, від дати її пріоритету, в офіційному бюлетені “Промислова власність” публікуються відомості про заявку за умови, якщо вона не відкликана, не вважається відкликаною або за нею не прийнято рішення про відмову у видачі патенту. Ця БД містить бібліографічні дані у тому ж обсязі, що публікуються у відповідному розділі офіційного бюлетеня, та актуалізується двічі на місяць.