 |
|
В умовах різних облікових систем
Залежно від функціональної позиції обліку в системі забезпечення ке-рівництва інформацією для прийняття ефективних рішень, а також зважаючи на рівень закритості облікових даних підприємства для зовнішніх споживачів, ви-діляють наступні ознаки класифікації моделей управлінського обліку:
за ступенем взаємозв‘язку фінансового та управлінського обліку;
за повнотою включення витрат до собівартості;
за ступенем нормування.
Структурно-логічна схема класифікації моделей управлінського обліку представлена на рис. 1.5.
Рис. 1.5. Класифікація моделей управлінського обліку
Інтегрована модель управлінського обліку передбачає збір інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень, на базі вже існуючої на під-приємстві системи фінансового обліку.
Автономна модель управлінського обліку, зважаючи на конкуренцію та закритість певної інформації для зовнішніх користувачів, передбачає, що пара-лельно з існуючою на підприємстві системою збору і опрацювання інформації, представленої фінансовим обліком, створюється ще одна система фіксації та ін-терпретації інформації.
Система обліку повних витрат представлена традиційним для України обліком затрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг), яка передбачає поділ витрат на основні (витрати, які безпосередньо пов‘язані з виробничим процесом) і накладні (витрати, пов‘язані з організацією та управлінням виробництвом). Щомісяця накладні витрати списуються на вит-рати виробництва, внаслідок чого в обліку формується виробнича собівартість продукції, робіт, послуг. У зарубіжній практиці обліку повних витрат відпові-дає система „абсорпшен-костинг”.
Система обліку часткових витрат представлена традиційним для еконо-мічно розвинутих країн обліком затрат на виробництво і калькулювання собі-вартості продукції (робіт, послуг), яка передбачає розмежування затрат на змін-ні (розмір яких знаходиться у прямій залежності від збільшення обсягів вироб-ництва) та постійні (величина яких залишається незмінною). За системи обліку часткових витрат калькуляція собівартості виготовленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг здійснюється на підставі змінних витрат, які без посеред-ньо пов‘язані зі створенням продукції. У зарубіжній практиці обліку часткових витрат відповідає система „директ-костинг”.
Система обліку фактичних витрат полягає у формуванні собівартості продукції і визначенні прибутку на основі фактичних витрат підприємства. При цьому облік фактичних витрат, зважаючи на класифікацію моделей управлін-ського обліку за повнотою включення витрат до собівартості (облік повних і часткових витрат), зумовлює існування двох підсистем: 1) „факт-абсорпшен-костинг”; 2) „факт-директ-костинг”.
Факт-абсорпшен-костинг передбачає калькулювання собівартості шля-хом додавання до фактичних виробничих витрат фактичних загальновиробни-чих витрат, внаслідок чого в системі обліку формується фактична виробнича собівартість продукції, робіт, послуг.
Факт-директ-костинг передбачає калькулювання собівартості на основі фактичних змінних виробничих та фактичних змінних загальновиробничих вит-рат, внаслідок чого в обліку формується фактична виробнича собівартість.
Облік нормативних (стандартних) витрат полягає у формуванні собівар-тості за нормативними витратами, які розробляються на кожному підприємстві залежно від його технологічних особливостей. Відхилення від нормативних ви-робничих витрат разом з адміністративними витратами і витратами на збут ста-новлять витрати звітного періоду і враховуються при визначенні прибутку. У світовій практиці така система називається „стандарт-кост”. Вона є інструмен-том контролю, що спрямований на управління прямими витратами виробництва. При цьому облік нормативних витрат, зважаючи на класифікацію моделей уп-равлінського обліку за повнотою включення витрат до собівартості (облік пов-них і часткових витрат), зумовлює існування двох підсистем: 1) „стандарт-аб-сорпшен-костинг”; 2) „стандарт-директ-костинг”.
Стандарт-абсорпшен-костинг передбачає калькулювання собівартості шляхом додавання до стандартних виробничих витрат стандартних загальнови-робничих витрат, внаслідок чого в системі обліку формується стандартна (нор-мативна) собівартість продукції, робіт, послуг.
Стандарт-директ-костинг передбачає калькулювання собівартості на ос-нові стандартних змінних виробничих та стандартних змінних загальновироб-ничих витрат, внаслідок чого формується стандартна (нормативна) собівартість.
1.5. Залежність управлінського обліку від принципів побудови плану рахунків
Основну масу вихідної інформації управлінський облік одержує з ра-хунків бухгалтерського обліку. Відповідно важливим методологічним аспектом організації управлінського обліку є питання про його місце в системі рахунків бухгалтерського обліку. Міжнародна практика виділяє два основні підходи до побудови плану рахунків: 1) автономний; 2) інтегрований.
Автономний підхід передбачає створення двох автономних систем ра-хунків відповідно до цілей фінансового та управлінського обліку. При цьому рахунки фінансового обліку не кореспондують з рахунками управлінського об-ліку. Зв‘язок між ними здійснюється за допомогою парних контрольних рахун-ків одного й того ж найменування, що носять назву рахунків-екранів. Такий підхід застосовують близько 80 країн, у тому числі більшість країн-членів ЄС.
Інтегрований підхід до побудови плану рахунків полягає в тому, що ра-хунки фінансового й управлінського обліку кореспондують у межах єдиної сис-теми рахунків бухгалтерського обліку. Даний підхід характерний для держав англосаксонської групи, в яких відсутнє державне регулювання обліку.
Існування двох підходів до побудови плану рахунків призвело до засто-сування трьох обліку витрат і доходів: 1) загальної; 2) інтегрованої; 3) змішаної.
Загальну систему використовують підприємства малого бізнесу сфери послуг, торгівлі, побутового обслуговування, промислового виробництва тощо без калькулювання собівартості продукції (в тому числі й в Україні). Вона грун-тується на періодичному обліку запасів, роздільному обліку витрат за елемен-тами (рахунки класу 8) та доходів за їх видами (рахунки класу 7), визначенням фінансового результату на спеціальному зведеному рахунку (рахунок 79 „Фі-нансові результати).
Інтегровану систему обліку застосовують великі підприємства. При цій системі в єдиному плані рахунків передбачають рахунки обліку витрат („Ви-робництво”, „Загальновиробничі витрати” тощо), які кореспондують з рахунка-ми фінансового обліку і на яких ведеться аналітичний облік витрат в розрізі ок-ремих їх груп, центрів виникнення, видів продукції і т.д. відповідно до потреб управління витратами, контролю, калькулювання собівартості, визначення рен-табельності окремих видів продукції тощо. Цю систему застосовує і Україна.
Змішана (переплетена) система обліку передбачає окреме ведення ра-хунків фінансового та управлінського обліку, які не кореспондують між собою. При цьому на рахунках фінансового обліку відображають витрати за елемента-ми, доходи за їх видами, розрахунки тощо, визначають загальний фінансовий результат. На рахунках управлінського обліку на підставі тих же документів ве-дуть облік запасів, витрат на виробництво та збут продукції (з необхідно аналі-тичною деталізацією), обчислюють собівартість продукції, визначають фінансо-вий результат від реалізації продукції. Взаємозв‘язок фінансового та управлін-ського обліку здійснюється через контрольні рахунки-екрани: „Контрольний рахунок управлінського обліку” та „Контрольний рахунок фінансового обліку”.
Таблиця 1.1.
Порівняльна характеристика фінансового й управлінського обліку
| Ознака порівняння | Фінансовий облік | Управлінський облік |
| Мета обліку | Узагальнення і подання облікової інформації для зовнішніх користувачів | Забезпечення внутрішніх користувачів інформацією для прийняття рішень |
| Ступінь регламентації | Регламентується законодав-ством України, П(С)БО | Залежить від рішення влас-ників та адміністрації. |
| Обов‘язковість ведення обліку | З дати реєстрації до факту ліквідації | За рішенням адміністрації підприємства |
| Вимірники в обліку | Єдиний грошовий вимірник | Різнотипні вимірники (в т.ч. якісні) |
| Націленість (прив‘язка до часу) | Оцінка минулого (історич-ний, ретроспективний характер) | Паралельно з ретроспектив-ним характером – очікува-ний, прогнозний |
| Відкритість інформації | Відкрита (публічна) інформація | Комерційна таємниця |
| Користувачі інформації | Внутрішні та зовнішні | Управлінський персонал підприємства |
| Об‘єкти обліку та звітності | Підприємство в цілому | Центри відповідальності, види діяльності |
| Періодичність звітності | Квартальна та річна (за фор-мами та у строки, визначені нормативними актами) | Інтервал змінний (залежить від вимог керівництва: день, тиждень, декада, місяць) |
| Терміни подання звітності | Із запізненням на декілька тижнів, місяців | Оперативно після закінчення звітного періоду |
| Ступінь точності інформації | Точна інформація, приблизні оцінки відсутні | Багато приблизних оцінок і розрахунків (очікуваних) |
| Ступінь відпові-дальності за помилки в обліку | Згідно законодавства України | Зауваження або догана від керівника підприємства |
ТЕМА 2. ВИТРАТИ ПІДПРИЄМСТВА: