 |
|
Споруди для захисту особового складу
Для захисту особового складу, збереження його боєздатності на позиціях та у районах розташування влаштовуються споруди (укриття), котрі за ступенем захисту (по мірі зростання захисних властивостей) поділяються на відкриті та перекриті щілини, бліндажі та сховища.
Щілини, зазвичай,влаштовують місткістю на відділення, обслугу (екіпаж) з входом із траншеї або з поверхні землі. Відкриту щілину відривають довжиною 3-4 м, глибиною 1,5 м, шириною дна – 60 см. При наявності часу і матеріалів над щілиною влаштовують перекриття з колод діаметром 14 см, хмизу, фашин з очерету, а також з різних залізобетонних виробів, металопрокату та місцевих матеріалів, з ґрунтовою обсипкою товщиною не менше 60 см (рис. 25).
Зведення перекритої щілини командир відділення організовує таким чином: три-чотири солдати (перший розрахунок) виділяються для відривання рову, вкладання перекриття, засипки та маскування; два-три солдати (другий розрахунок) заготовлюють та переносять матеріали для перекриття щілини та обладнують вхід. Перед вкладанням ґрунту пустоти між елементами перекриття закладають травою, гілками, дерном; по можливості зверху перекриття вкладають водонепроникний матеріал.
Рисунок 25 –Перекрита щілина на відділення (екіпаж, обслугу):
1 – перекриття; 2 – перекрита ділянка входу; 3 – водозбірний колодязь; 4 – жердини;
5 – скрутки з 3-4 мм дроту в чотири нитки. На улаштування щілини з входом
з поверхні без заготівлі матеріалів потрібно 28 (24) люд.-год., з входом з
траншеї – 24 (20) люд.-год., круглого лісу – 2,5 (2,1) м3, дроту – 4 кг
Вхід до щілини, з метою захисту від попадання всередину споруди радіоактивного пилу, закривають полотнищем із щільної тканини (брезенту, плащової тканини).
Більш надійним захистом для особового складу від засобів ураження є бліндаж. Він призначений для захисту від звичайних засобів ураження і розрахований на короткочасне перебування в ньому особового складу, головним чином в період вогневої підготовки. В умовах хімічного нападу особовий склад, що знаходиться у бліндажі, використовує засоби індивідуального захисту.
Залежно від наявних матеріалів бліндаж зводять з тонкомірних колод і підтоварника, земленосних мішків та оболонок, елементів хвилястої сталі. Місткість бліндажу складає 4-8 чоловік.
Бліндаж безврубної конструкції на відділення або екіпаж (рис. 26) зводять з круглого лісу діаметром 8-16 см з довжиною основного приміщення: для відділення – 3,6 м (місць для відпочинку лежачи – 4, для відпочинку сидячи – 4), для екіпажу – 2,5 м (місць для відпочинку лежачи – 3, для відпочинку сидячи – 1); ширина по низу – 90 см, по верху – 130 см; висота – 150 см. Стіни бліндажа влаштовують з накатника діаметром 8 см, встановленого вертикально на дно котловану з невеликим нахилом в бік глухого торця.
Рисунок 26 – Бліндаж безврубної конструкції з лісоматеріалу
на відділення (екіпаж):
1 – перекрита ділянка траншеї; 2 – вентиляційний короб; 3 – накат; 4 – нари;
5 – місце для сидіння; 6 – піч з місцевих матеріалів; 7 – стійка входу;
8 – дверний щит; 9 – привантажуючий елемент завіси; 10 – тяги з 2-мм
відпаленого дроту; 11 – герметизуючи завіса
Для обігріву особового складу в холодну пору року можуть обладнуватись обігрівальні печі – табельні або такі, що виготовляються на місці з відер, металевих банок тощо. Для вентиляції бліндажа роблять вентиляційний короб з лісоматеріалу, отвір якого закривають найпростішими захисними пристроями.
Елементи стін кінцями впирають у верхню та нижню розпірні рами, які складаються з поздовжніх колод діаметром 14 см, розпірок діаметром 14 см та опорних елементів діаметром 16 см на кінцях рам. Нижня розпірна рама вкладається на дно котловану, а верхня (шириною 130 см) у зібраному вигляді підвішується до трьох елементів накату за допомогою дротяних скруток. Накат бліндажа робиться з колод діаметром 14 см, довжиною 3 м, котрі кінцем спираються на поверхню ґрунту зі знятим шаром дерну. Вхідний торець бліндажа з обох боків дверної пройми закривають опірними стійками діаметром 18-20 см, а дверну пройму шириною 50 см – дверним щитом із жердин і герметизуючою завісою з брезенту чи плащ-палатки. Замість дверного щита може встановлюватись захисний герметичний вхід „Лаз” промислового виготовлення.
Ділянку ходу сполучення, що примикає до входу в бліндаж, перекривають колодами діаметром 14 см, довжиною 3 м. Довжина перекритої ділянки 2,5-3 м. По накату бліндажа та перекритій ділянці ходу сполучення насипають захисну товщу з ґрунту шаром 130 см.
Бліндаж безврубної конструкції зводить вручну розрахунок у складі відділення. Елементи і деталі бліндажа виготовляють завчасно, відповідно до специфікації, при цьому для виготовлення елементів використовують лісові матеріали різних видів (Додаток 6).
Основні роботи по зведенню бліндажа полягають у: відриванні котловану, збиранні остову бліндажа із заготовлених елементів, засипання котловану, обвалування всієї споруди ґрунтом та маскування.
Крім такого укриття можуть влаштовуватись бліндажі податливої конструкції трикутного (шатрового), прямокутного, трапецієвидного типів, бліндаж з елементів хвилястої сталі з входом „Лаз”, легка каркасно-тканинна споруда (ЛКТС).
Сховища влаштовують на позиціях і в районах розташування військ, для забезпечення більш надійного захисту особового складу від засобів ураження. Сховища забезпечують довготривале перебування особового складу без засобів індивідуального захисту в умовах хімічного, біологічного (бактеріологічного) і радіаційного ураження місцевості.
Місткість сховищ, як правило, становить 8-10 чоловік для відпочинку лежачи або 20-25 чоловік для відпочинку сидячи.
Вхід до сховища обладнують одним-двома тамбурами з захисними та герметичними дверима та передтамбуром. Кожний закривається герметизуючою завісою. Для забезпечення захисту входу застосовують дверний блок БД-50 або захисний герметичний вхід „Лаз-2”.
Внутрішні розміри сховища: у разі двобічного розташування нар – довжина 6 м, ширина – 1,8 м; у разі однобічного – довжина 10 м, ширина 1,2 м. Фільтровентиляційний агрегат ФВА 50/25 та польова опалювальна піч – табельні, промислового виготовлення.
Залежно від конструкції та матеріалів, що застосовуються, сховища можуть влаштовуватись з лісоматеріалів (безврубної конструкції), паперових земленосних мішків та криволінійних армованих оболонок, з елементів хвилястої сталі ФВС, каркасно-тканинної конструкції тощо.
Елементом побутового обладнання сховища є нари для відпочинку особового складу, котрі виготовляються з місцевих матеріалів.
Збирання сховищ проводиться у такій послідовності: розбивання і відривання котловану; збір остова сховища на дні котловану; встановлення герметичних перегородок та дверей; влаштування повітрязабору з противибуховим пристроєм; встановлення внутрішнього обладнання; засипання ґрунтом та маскування.
Однією з форм позицій підрозділів, що виконують бойове завдання в зоні збройного конфлікту, є блокпости і контрольно-пропускні пункти.
Головне завдання блокпоста – контроль пропуску транспорту по основних дорожніх напрямках, його огляд і припинення руху в разі потреби. У зв’язку з цим для обмеження швидкості руху транспорту на ділянці блокпоста на проїзній частині дороги влаштовуються бар’єри в шаховому порядку через 10-15 м. Ці бар’єри можна зводити з бетонних фундаментних блоків. У межах блокпоста, по обидва боки встановлюються шлагбауми, біля яких відриваються стрілецькі окопи для чергових контролерів, що здійснюють пропуск транспорту і його огляд (рис. 27).
Рисунок 27 – Фортифікаційне обладнання блокпоста:
1 – кулеметна споруда; 2 – бліндаж; 3 – окоп для БМП (БТР); 4 – залізобетонний
блок; 5 – дворядна дротяна огорожа; 6 – шлагбаум; 7 – окоп для стрільця;
8 – малопомітна перешкода; 9 – сигнальна міна; 10 – міна МОН-50 з обвалуванням
з тильного боку; 11 – попереджувальний знак; 12 – дротяна огорожа;
13 – бар’єр на дорожньому покритті; 14 – автомобіль
Чисельність підрозділів, що займають блокпост, складає 1-2 відділення. Для них на позиціях оборони блокпоста по його периметру відривається кільцева траншея з окопчиками для ведення вогню зі штатної зброї. Над ними обов’язково влаштовується протиосколковий козирок.
Всередині блокпоста, позначеного траншеєю чи шлагбаумом на дорозі, влаштовуються окопи для штатної бойової техніки, а також запасні окопи для техніки можливого посилення.
Для вогневого прикриття чергових контролерів біля шлагбаумів з кожної сторони дороги зводяться кулеметні споруди закритого типу чи окопи для чергових вогневих засобів.
Для захисту і відпочинку гарнізону блокпоста зводяться 1-2 бліндажі збільшеної площі, з урахуванням розміщення додаткового побутового обладнання і місць для відпочинку лежачи всього особового складу.
Фортифікаційне обладнання контрольно-перепускних пунктів повинно забезпечувати захист чергового наряду від раптового нападу диверсійних груп.
У зв’язку з цим, основу фортифікаційного обладнання КПП складають окопи для бойової техніки на основних і запасних позиціях із круговим обстрілом, парні окопи (окопи на відділення), перекриті щілини і бліндажі.
Біля шлагбаума для контролера обладнується укриття у вигляді наземної будівлі з мішків із ґрунтом, залізобетонних виробів, каменю й іншого матеріалу, що забезпечує захист від куль. У стінках споруд влаштовуються амбразури для спостереження і ведення вогню з автомата (рис. 28).
Рисунок 28 – Контрольно-перепускний пункт (варіант)
Для підрозділу посилення, що при необхідності може приходити на КПП, відриваються окопи для бойової техніки, а також групові окопи для стрілків. Для захисту особового складу влаштовуються перекриті щілини.