Аналіз інтенсивності міжнародної торгівлі.
2.3.1. Показники інтенсивності міжнародної торгівлі.У світовій практиці для виміру зовнішньоторговельної інтенсивності країн використовується два типи показників: обсяг зовнішньої торгівлі (або експорту, або імпорту окремо) на душу населення Країни та відношення експорту (або імпорту, або зовнішньоторговельного обігу окремо) до валового внутрішнього продукту (ВВП) країни. Обсяг експорту, імпорту або зовнішньоторговельного обігу на душу населення:
де ЕД — експорт на душу населення; Ід — імпорт на душу населення; ЗТОд — зовнішньоторговельний обіг на душу населення; Е — вартість національного експорту за рік; І — вартість національного імпорту за рік; ЗТО — зовнішньоторговельний обіг країни за рік (Е + І); Ч — чисельність населення країни на відповідний рік. Ці показники широко використовуються в міжнародних зіставленнях. Експортна квота. У міжнародних зіставленнях експортна квота використовується не тільки для характеристики рівня інтенсивності зовнішньої торгівлі країни, а й з метою оцінки рівня відкритості національного господарства, участі в міжнародному розподілі праці. Розраховується за формулою: %, де КЕ — квота експортна; Е — річний обсяг експорту країни; ВВП — валовий внутрішній продукт країни за аналогічний період. Імпортна квотаяк частка імпорту у валовому внутрішньому продукті країни характеризує також рівень залежності країни від імпорту товарів і послуг. Розраховується за формулою: де Кі — квота імпортна; І — обсяг імпорту країни за певний рік; ВВП — валовий внутрішній продукт країни за аналогічний період. Зовнішньоторговельна квота: де КЗТ — квота зовнішньоторговельна; Е, І — обсяг відповідно експорту та імпорту країни за певний рік; ВВП — валовий внутрішній продукт країни за аналогічний період. Інтенсивність внутрішньогалузевого обміну в міжнародній торгівлі відображає паралельний експорт та імпорт виробів тієї самої галузі даної країни (або групи країн) за певний період (частіше за рік). До внутрішньогалузевого обміну належать такі його види: · обмін диференційованими виробами, в т. ч.: а) виробами, що задовольняють однакові або схожі потреби, але потребують різних факторів виробництва (наприклад вовняні тканини); б) виробами, що потребують однакових факторів виробництва, але задовольняють різні потреби (наприклад, бензин і парафін); в) виробами, що диференціюються за якістю, стилем, дизайном тощо (наприклад, різні марки автомобілів); · обмін деталями, вузлами, напівфабрикатами, які, беручи участь у створенні того самого кінцевого продукту, належать до однієї галузі; · обмін функціонально однорідними виробами, який здійснюється за специфічних умов: а) реекспорт, тобто імпорт товару з метою його подальшого експорту (з безмитних зон, після відповідної доробки тощо); б) прикордонна торгівля (наприклад, товари, що мають високі витрати на перевезення відносно ціни самого виробу); в) експорт та імпорт субститутів (товарів-замінників) у різні сезони року (особливо це стосується сільгосппродуктів). Показники внутрішньогалузевої торгівлі розраховуються за методикою Грубела-Ллойда. Рівень внутрішньогалузевої торгівлівизначається як різниця загального обігу даної галузі та обсягу міжгалузевої торгівлі цієї галузі: Ні=(Еі +Іі)-|Еі -Іі| , де Ні — рівень внутрішньогалузевої торгівлі; Еі, Іі, — відповідно експорт та імпорт галузі і; (Еі + Іі) — вартість зовнішньоторговельного обігу галузі і; |Еі – Іі| — абсолютна вартість різниці між експортом та імпортом виробів даної галузі, що дорівнює обсягу міжгалузевої торгівлі галузі і. Інтенсивність внутрішньогалузевої торгівлі між країнами визначається за формулою: або де Ui — інтенсивність внутрішньогалузевої торгівлі між країнами; Ні — рівень внутрішньогалузевої торгівлі; Еі, Іі, — відповідно експорт та імпорт галузі.
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|