Главная | Обратная связь

Торгівля сировинними товарами

До узагальненого поняття «сировинні товари», як правило, належать: мінеральна сировина, продукти її збагачення та пере­робки (чорні та кольорові метали); сільськогосподарська сирови­на рослинного і тваринного походження та продукти їх первин­ної переробки, а також продовольчі товари; хімічна продукція (синтетичний каучук, штучні волокна, пластмаси та ін.).

У міжнародній практиці до сільськогосподарської сировини належить продукція рослинництва, продукти тваринництва, ри­бальства, сировина для харчової промисловості. Промислова си­ровина поділяється на сировину мінерального походження (наф­та, вугілля, руди, сіль, нерудні копалини) та сировину, що отримується штучним шляхом (штучні волокна, штучний каучук, пластмаси тощо).

У світовому споживанні сировини питома вага паливно-сировинних товарів оцінюється експертами на рівні 75—80 % (за вартістю). До товарів первинної переробки належить продукція переробної промисловості (хімічної, харчової, збага­чувальної тощо), яка є результатом першої стадії обробки сиро­вини. Ця продукція, в свою чергу, — сировина для подальшого виробництва.

У міжнародній торгівлі поширений поділ сировинних това­рів залежно від методів торгівлі на біржові (зернові, цукор, кава, бавовна, натуральний каучук, джут, натуральний шовк, вовна, кольорові метали та ін.) та небіржові (вугілля, природ­ний газ, нафта, руди чорних і кольорових металів, чорні мета­ли, лісові, целюлозно-паперові та інші товари). Угоди по това­рах першої групи укладаються на відповідних спеціалізованих міжнародних товарних біржах, а товари другої групи продаються і купуються за довгостроковими та короткостроковими конт­рактами.

В останні десятиріччя спостерігається тенденція до зниження темпів зростання експорту сировинних товарів, хоча абсолютні розміри торгівлі цією групою товарів збільшуються. Різке, порів­няно з минулими десятиліттями, зменшення питомої ваги сиро­винних товарів у світовому експорті відбувається внаслідок ін­тенсивного зростання експорту інших груп товарів. Однак і за цієї тенденції експорт сировинних товарів на сьогодні становить майже 20 % світового експорту, а з урахуванням торгівлі напівфабрикатами — чорними і кольоровими металами та хімічними товарами — приблизно 40 %.

У торгівлі кожним із сировинних товарів можна виокремити специфічні особливості та тенденції, чинники, що впливають на динаміку, структуру, темпи торгівлі та формують коротко- і дов­гострокову кон'юнктуру товарного ринку. Разом з тим слід за­значити загальні для сировинних товарів особливості та тенденції розвитку світової торгівлі.

В цілому міжнародна торгівля сировинними товарами харак­теризується нестабільністю ринку, його залежністю від сукупно­сті різноспрямованих чинників, які можна поділити на дві групи: постійно діючі і тимчасові. До постійно діючих можна віднести: науково-технічний прогрес у видобуванні, переробці, збереженні та транспортуванні; відносно нечутливий до цін попит на основні товарні групи сировини; циклічність ділової активності, що зу­мовлює зміну кількісних показників попиту; сезонність отриман­ня та споживання, особливо сільськогосподарської продукції; ко­ливання цін, спричинене змінами в попиті та пропозиції; достат­ньо високий рівень регулювання світових ринків сировини. Такі чинники, як стихійні лиха, соціальні конфлікти, політичні зітк­нення, спалахи спекуляцій (споживачів і виробників) є тимчасо­вими, але вони справляють великий вплив на кон'юнктуру світо­вих сировинних ринків.

Крім того, по групі сировинних товарів на світовому ринку спостерігається довготермінове перевищення пропозиції над попитом, що призводить до так званої сировинної кризи для країн, що розвиваються, і особливо тих із них, що мають вузь­ку сировинну спеціалізацію. Для цих країн торгівля сировин­ними товарами має вирішальне значення, оскільки експорт па­ливно-сировинних ресурсів, продовольства і напівфабрикатів забезпечує їм від 50 до 100 % експортних доходів. В останні десятиріччя спостерігається тенденція до зниження частки країн, що розвиваються, в світовому експорті продовольства та сільськогосподарської сировини при збереженні позицій в екс­порті мінеральної сировини і товарів паливно-енергетичної групи. За оцінками фахівців, країни, що розвиваються, забез­печують 40—50 % експорту продовольства, сировини та пали­ва, а також 15—20% світового експорту напівфабрикатів. Причому експорт напівфабрикатів з таких країн має стійку тенденцію як до кількісного збільшення, так і до розширення номенклатури.