Главная | Обратная связь

Особливості МТ за специфікою регулювання.

Звичайна торгівля і відповідний торговельний режим виникають в умовах відсутності торговельних, торговельно-еконо­мічних угод і домовленостей між країнами. Крім підвищеної ставки митного оподаткування, у торговельних відносинах за умовами звичайної торгівлі застосовуються і жорсткіші інструменти регулю­вання товарних потоків — кількісні обмеження, адміністративні формальності, звичайна (непільгова) система оподаткування ім­портних товарів тощо.

Торгівля за режимом найбільшого сприяння передбачає, що держави, які домовляються, на взаємній основі надають одна одній привілеї та пільги щодо ставок мита і митних зборів, а та­кож інших правил і механізмів здійснення зовнішньоторговель­них операцій. Режим найбільшого сприяння є одним з головних принципів діяльності країн, що приєдналися до ГАТТ — Генераль­ної угоди з тарифів і торгівлі. При цьому особи, фірми та органі­зації країн — членів ГАТТ користуються митними, податковими та всіма іншими привілеями, які мають у країні партнера фізичні та юридичні особи третьої країни. Так, якщо країна А надала преференцію країні Б, то ця пільга автоматично поширюється на всі країни — члени ГАТТ-СОТ. У разі, коли країна А не є членом ГАТТ-СОТ, преференція поширюється на всі країни, з вона уклала угоди щодо надання режиму найбільшого сприяння.

Преференційна торгівля передбачає надання однією держа­вою іншій на взаємній основі або в односторонньому порядку пільг у торговельному режимі. Подібні торговельні преференції застосовуються в усіх сферах торговельного та економічного ре­гулювання (таких як митний тариф, оподаткування, кількісні об­меження, валютні операції, кредитування, страхування, стандар­тизація, ціноутворення). Преференції надаються на підставі участі в митних та економічних союзах, міжнародних організаці­ях, у результаті дво- і багатосторонніх домовленостей та угод.

Особливу групу утворюють преференції, які застосовуються стосовно країн, що розвиваються. Такі преференції надаються найрозвинутішими країнами в односторонньому порядку, але рі­шення щодо їх застосування розробляються на багатосторонній основі. Так, в ЄС існує загальна система преференцій (general system of preferences) як сукупність митно-тарифних пільг, що надаються державами ЄС країнам, що розвиваються. Ці пільги стосуються переважно готових виробів і напівфабрикатів.

Різновидом преференційної є прикордонна торгівля як вид міжнародного товарообміну між підприємствами та організація­ми, що розташовані в прикордонних районах сусідніх держав. Умови такої торгівлі регулюються відповідними домовленостями та угодами між державами, але спільною рисою прикордонної торгівлі є її спрямованість на задоволення місцевих потреб щодо виробництва товарів у межах прикордонної території, а також то­варів, призначених для споживання в межах цієї ж території. Ви­ручка від прикордонної торгівлі залишається повністю в розпо­рядженні місцевих органів влади і використовується для роз­ширення асортименту споживчих товарів, закупівлі обладнання, технологій, матеріалів і сировинних товарів для розвитку госпо­дарства цих регіонів. Розвиток прикордонної (прибережної) тор­гівлі сприяє розширенню взаємовигідного товарообміну, коопе­рації виробництва, інтенсифікації прямих зв'язків, обміну вироб­ничим досвідом, а також зміцненню дружніх зв'язків, добросусідства та взаєморозуміння.

Дискримінаційна торгівля виникає у результаті застосування в торговельно-економічних відносинах жорстких обмежувальних заходів (ембарго, торговельний бойкот, торговельна блокада) або інших інструментів, що дискримінують права торговельного парт­нера. Дискримінація у зовнішній торгівлі є відходом від принци­пу однакового режиму для всіх торговельних партнерів — прин­ципу недискримінації. Згідно з цим принципом, прийнятим ООН та ГАТТ-СОТ, жодна з країн не може бути дискримінована в процесі міжнародної торгівлі та інших форм міжнародних еко­номічних відносин. Однак на практиці дискримінація у зовнішній торгівлі зустрічається доволі часто, а застосування таких заходів, як ембарго, бойкот і блокада, дозволяється 00Н як метод торго­вельно-політичного тиску на країну, що порушує норми міжна­родного права.