ЕТАПИ ПІДГОТОВКИ ДО УЧАСТІ У МІЖНАРОДНІЙ ВИСТАВЦІ/ЯРМАРКУ
Участь у виставці та її координація. Робота стенда і стендистів на виставці координує керівник стенда, який призначається ще на етапі підготовки до участі у виставці/ярмарку. Його функціями є: · перевірка готовності стенда перед початком заходу; · розробка та дотримання робочого плану та розкладу для працівників; · доручення конкретних завдань окремим співробітникам; · зустрічі з важливими відвідувачами; · допомога у проведенні переговорів з клієнтами; · здійснення інформаційного зв΄язку з фірмою. Діяльність співробітників стенда має бути спрямована на досягнення мети участі у виставці/ярмарку. Це може бути: максимізація кількості замовлень, оцінка кон΄юктури та перспектив продажів, ознайомлення з техніко-технологічними тенденціями, налагодження нових ділових контактів тощо. Однією з основних функцій персоналу стенда має бути облік відвідувачів, який дасть змогу на наступному етапі визначити результативність участі у виставці/ярмарку, ступінь досягнення поставленої мети, коло та характеристики споживачів, нові контакти. Для цього використовуються спеціально розроблені форми запису розмов з відвідувачами стендів, які, крім ідентифікаційних даних клієнта, містять комерційну інформацію (наміри щодо співробітництва, зауваження та вимоги, пропозиції тощо).
7.3. Ефективність виставкової діяльності
З метою визначення параметрів оцінки економічної ефективності виставково-ярмаркової діяльності (ВЯД) для безпосередніх організаторів можна використати показники вигідності реалізації виставкового проекту, а саме: 1) прямі доходи від учасників і відвідувачів виставкових заходів; 2) доходи, отримані від організацій, пов'язаних з обслуговуванням учасників і гостей виставково-ярмаркових заходів; 3) збільшення загальних витрат організаторів і експонентів (реклама, інформаційні носії, культурна програма і ін.); 4) створення додаткових робочих місць і, відповідно, збільшення зростання зайнятості населення; 5) чинник стимулювання торгівлі, а також підвищення іміджу підприємства, міста і регіону в цілому. Всі ці параметри вимагають систематичного збору і аналізу статистичних матеріалів. Статистичні дані виставки - найважливіший показник її масштабу і значущості. Професійний збір і інтерпретація виставкової статистики необхідний для: 1) корегування і прогнозування виставкової стратегії; 2) визначення пріоритету виставкового проекту; 3) визначення економічної ефективності ВЯД. Існує необхідність розробки цілісної концепції оцінки ефективності ВЯД, в рамках якої кінцева мета - вдосконалення діяльності підприємств, підвищення їх функціональної стійкості на ринку за рахунок ефективної участі у виставкових заходах. При цьому питання про фінансування, як на рівні пріоритетних виставок так і комерційних може розв'язуватися різними способами: власними засобами, залучення спонсорів, виділення субсидій і т.д. Аналіз звітності підприємств-організаторів виставок виявив, що на більшості оптових ярмарків і виставок-продажів учасникам надаються додаткові послуги, наприклад, транспортування ярмаркових вантажів, оренда легкового автотранспорту, ксерокопіювання, надання перекладача і багато інших послуг. Окрім цього, джерелом доходу для організаторів служить платня за рекламу, акредитаційний внесок (тобто ліцензія, що дозволяє брати участь у всіх заходах виставки або ярмарку), реєстраційний збір і т.д. Багато ярмаркових і виставкових організацій вводять в свій баланс торговельно-посередницький відсоток від виконаних операцій. Проте всі здійснені між учасниками операції практично неможливо врахувати, тому в основному виставково-ярмаркові організації не використовують це джерело доходу і наперед повідомляють потенційних учасників, що комерційна діяльність на виставці (ярмарку) відсотковим збором на користь улаштовувачів не обкладається [14, c.92]. Ефективною будь-який вид торгової діяльності, у тому числі і виставково-ярмаркову, можна назвати лише в тому випадку, якщо всі зацікавлені в цьому процесі юридичні особи: продавець, покупець і посередник досягають наміченої мети отримують прибуток. Для будь-якої складової інфраструктури товарного ринку економічний ефект має два аспекти: прямий і непрямий. Прямий ефект - ефект отриманий від результату діяльності інфраструктури безпосередньо самої інфраструктурної складової товарного ринку. Непрямий ефект - ефект в тих галузях економіки на які направлені зусилля інфраструктури. Визначено, що для експонента показником ефективної торгівлі буде наявність великої кількості вигідно укладених контрактів і проданої продукції. Але з погляду організаторів виставки, ефективною (рентабельною) вона буде якщо будуть покриті всі витрати і отриманий прибуток. Основні статті витрат практично для будь-якого ярмарку або виставки-продажу включають: 1) витрати на оренду приміщення і устаткування; 2) друкарські і інформаційно-рекламні витрати; 3) транспортно-складські витрати; 4) представницькі витрати; - організаційні витрати. Перелік статей доходів ярмарки включає: 1) платню за участь у виставці або ярмарку; - вартість експозиційних місць; 2) платню за рекламу; 3) платню за сервісне обслуговування; 4) оплату послуг консультантів, перекладачів і ін. Основним джерелом доходів є стягуваня з учасників зборів, тобто платні за використання експозиційного місця. Аналіз даного методу дозволив визначити методику розрахунку розміру стягуваної з учасників платні, яка включає в себе два показника: 1) вартість 1 кв. м виставкової площі; 2) витрати на одного учасника. Визначено, що вартість 1 кв. м виставкової площі складає [27]: (1) де С1кв. м – вартість 1 кв. м виставкової площі; Р1 – загальні витрати, що враховуються при розрахунках даного показника; Sобщ – загальна виставкова площа. При цьому загальні витрати, що враховуються при розрахунку вартості 1 кв. м виставкової площі, включають витрати по оренді виставкової площі, витрати на оформлення і половину непередбачених витрат. Для розрахунку показника, що відображає величину витрат на одного учасника, визначено таку формулу: (2) де Р1уч – витрати на одного учасника; Р2 – загальні витрати, що враховуються в розрахунках даного показника; Nуч – загальна кількість учасників виставки. При цьому встановлено, що загальні витрати, що враховуються при розрахунку витрат на одного учасника, включають транспортні і складські витрати, заробітну платню членам оргкомітету, витрати на охорону, культурну програму, інформаційно-рекламні і половину непередбачених витрат. Загальне число учасників виставки визначається таким чином: (3) де Sсредн – середня виставкова площа, яка визначається за формулою: (4) де відповідно Smax та Smin – максимальна і мінімальна виставкові площі. Таким чином пропонована схема розрахунків дозволяє оперативно розрахувати ефективність участі в виставці. Для виставкової діяльності характерні наявність елементів товару в послузі, наявність зовнішніх ефектів, недостатня передбаченість реакції споживачів. Виставкові послуги завжди пов'язані з особливостями поведінки клієнтури. Тому для організаторів важливо розуміти природу своїх послуг, враховувати їх специфіку в управлінні, плануванні і маркетингу. Аналіз методів оцінки ефективності, описаних в літературі, виявив, що під час оцінки ефективності виставку необхідно проводити кількісну оцінку якісних параметрів виставково-ярмаркових заходів. Це можна зробити на основі поелементного аналізу різних виставкових заходів і діяльності організаторів по основних "виставкових показниках", а також за допомогою розрахункових коефіцієнтів з виявленням їх відхилень від нормованих або бажаних величин. Деякі джерела пропонують набір коефіцієнтів, наведений нижче в таблиці. Таблиця ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|