 |
|
Національні режими ЗТД
У складному комплексі торговельно – політичних засобів регулювання міжнародної торгівлі в останні десятиріччя простежується тенденція до розширення спектра методів та інструментів державного впливу на зовнішньоторговельні процеси. Поглиблення процесів інтернаціоналізації світової економіки, зростаюче значення зовнішньоекономічних, і насамперед торговельних, відносини для національних господарств, розвитих міжнародної кооперації зумовлюють дедалі тіснішу інтеграцію і взаємозалежність зовнішньої торгівлі та внутрішньої економіки, що є одним із проявів глобалізації світових товарних ринків. Ці процеси стимулюють розширення використання внутрішніх економічних та адміністративних важелів регулювання та вивезення товарів поряд з традиційними методами прикордонного зовнішньо – торговельного регулювання. Зміщення акцентів зовнішньоторговельної політики у бік національних економік веде до все більшого використання в торговельно–економічних цілях кредитно–фінансових, адміністративних та інших засобів внутрішньої економічної політики.
Сучасна система національних форм регулювання зовнішньої торгівлі являє собою доволі складну сукупність контролюючих, регулюючих і стимулюючих заходів, які можна класифікувати за такими критеріями: місце виникнення (застосування) регулюючих оптимізаційних заходів; походження інструментів регулювання; об’єкт регулювання (експорт або імпорт); характер впливу на об’єкт регулювання.
За місцем виникненняінструменти регулювання міжнародної торгівлі поділяються на три групи: превентивне правове регулювання, прикордонне регулювання та заходи з обмеження продажу і споживання іноземних товарів. Валютно – кредитне регулювання стосується всіх стадій здійснення експортно–імпортної угоди. Така система діє цілеспрямовано: обмеження передбачаються в міжнародних угодах і національних правових нормах, імпортні обмеження зустрічають товар на кордоні і супроводжують його на всьому шляху до кінцевого споживача. Ці заходи обмежують конкурентоспроможність іноземних товарів на кожному з етапів імпортної угоди (домовленість – ввезення – платіж – продаж усередині країни - споживання). На будь – якому з цих етапів імпорт може бути об’єктом одночасного впливу кількох інструментів, тобто регулювання імпорту має кумулятивний ефект.
| Етапи імпортної операції | Ввезення товару через митний кордон | Оплата імпорного товару | Продаж імпортного товару на внутрішньому ринку | Споживання кінцевим покупцем |
| Інструменти регулювання та їх дія | ¨ Підвищення ціни імпортного товару за допомогою митних тарифіів, імпортних податків, зборів ¨ Пряме кількісне обмеження імпорту | ¨ Валютно – кредитні інструменти, які ускладнюють або погрішують умови розрахунків за товар, що постачається | ¨ Внутрішні податки, які підвищують вартість імпортних товарів ¨ Фінансові пілльги і субсидії націонльним фірмам, котрі здешевлюють місцеві товари | ¨ Адміністративні, технічні та інші норми і стандарти, які обмежують використання імпортних товарів і сприяють збульшеню споживання національних товарів |
Кумулятивний ефект дії інструментів регулювання зовнішньої торгівлі (на прикладі імпорту)
Незважаючи на багатоплановість заходів регулювання міжнародної торгівлі, вихідними є митно – тарифні інструменти. Це – найстаріший і колись єдиний метод протекціонізму, і сьогодні за ступенем впливу на імпорт, поширеністю і важливістю він посідає пріоритетні позиції.
Засоби регулювання зовнішньої торгівлі, що не входить до сфери митно – тарифної політики, з початку 60 – х років в економічній літературі і діяльності міжнародних економічних організацій стали називатися нетарифними обмеженнями (НТО), або нетарифними бар’єрами. Раунди багатосторонніх переговорів щодо зниження ставок мита, які відбулися в рамках ГАТТ, та досягнуті на них домовленості підвищили роль нетарифних бар’єрів і посилили інтерес урядів до застосування нетарифних заходів як інструментів, компенсуючи пом’якшення дії митно – тарифного регулювання.
За походженням інструменти регулювання зовнішньої торгівлі поділяються на тарифні. До тарифних належіть: мито та його види, структура митного тарифу, методи визначення країни походження товарів та митної вартості товарна класифікація тарифу.
Нетарифні обмеження – це велика група адміністративних, фінансових, валютних та інших заходів регулювання експорту та імпорту товарів і послуг.
За об’єктом регулювання інструменти зовнішнього торговельної політики поділяються на експортні, тобто оптимізуючи, зважаючи на передбачувані цілі товарів, регіональну структуру вивезення товарів і послуг, та, відповідно, - імпортні, які регулюють різні параметри національного імпорту.