 |
|
Предмет і завдання судової медицини
Тема 1. Поняття, система та загальні засади судової медицини
План лекції
Предмет і завдання судової медицини.
2. Правові, процесуальні та організаційні основи судово-медичної експертизи:
а) правові і процесуальні основи судово-медичної експертизи;
Організація і структура судово-медичної служби в країні.
Об'єкти судово-медичної експертизи.
Документація судово-медичної експертизи.
Предмет і завдання судової медицини
Серед медичних наук судова медицина посідає особливе місце. Визначається це тим, що теорія і практика її спрямовані насамперед не на лікування і попередження хвороб, пізнання їх природи, а на вивчення і розробку питань медичного і біологічного характеру, які виникають у слідчій і судовій практиці.
Будучи наукою медичною, судова медицина часто використовує знання юридичних дисциплін (криміналістики, кримінального права, кримінального процесу тощо). Зв'язок судової медицини з потребами правової науки, судочинства і державного управління має історичні корені.
Судову медицину не слід ототожнювати із судово-медичною експертизою, хоча ці два поняття дуже близькі.
Судова медицина - це галузь медичної науки, яка існує самостійно серед інших медичних дисциплін і в той же час нерозривно з ними пов'язана.
Судово-медична експертиза - це галузь практичної медицини, спеціально присвячена обслуговуванню потреби судової та слідчої роботи.
Так, за М.В. Поповим (1938 р.), судова медицина - це зібрання теоретичних і практичних даних про встановлення, виключення, оцінку дії різних видів зовнішнього насилля на організм, про смерть і нормальні посмертні процеси, медичну оцінку судових доказів і методи виконання судово-медичної експертизи.
М.І. Райський (1953 р.) розуміє під судовою медициною розділ медицини, розроблений стосовно правових норм про тілесну недоторканість громадян, їх права і обов'язки в класовій державі.
У сучасному тлумаченні судова медицина - це галузь медичної науки, яка вивчає і розробляє питання медичного, біологічного і криміналістичного характеру для цілей правосуддя, законодавства та охорони здоров'я.
Наведені визначення не виключають, а, навпаки, доповнюють одне одного. Теперішня судова медицина являє собою самостійну науку, що вивчає коло питань, які мають свої методи дослідження. Більшість із них є специфічними для судової медицини. Наприклад, визначення видової, групової і типової належності крові в плямах, учення про ушкодження, трупні явища, статеві злочини, дію межових температур, хімічних агентів та ін. Судова медицина використовує знання інших медичних дисциплін, серед юридичних дисциплін вона найтісніше пов'язана з криміналістикою, яка вивчає науково-технічні проблеми збирання і дослідження доказів. При розслідуванні злочинів проти особи криміналістика настільки тісно стикається із судовою медициною, що провести між ними яку-небудь межу дуже важко.
Судово-медична наука та сфера її практичного застосування - експертиза, окрім свого основного завдання - допомогти органам правосуддя, повинна надавати допомогу органам охорони здоров'я у справі підвищення якості лікувально-профілактичної роботи. Так і предмет, і завдання судової медицини.