 |
|
Орнанізація роботи МІН Юстиції
Органи юстиції — це система органів виконавчої влади, яку очолює Міністерство юстиції України і до якої належать:
- Головне управління юстиції Міністерства юстиції
України в АРК;
- обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції;
- районні, районні у містах, міські (міст обласного значення) управління юстиції.
До установ юстиції входять підприємства, установи і організації, що належать до сфери управління органів юстиції, зокрема органи нотаріату, реєстрації актів громадянського стану, державна виконавча служба, служба громадянства та реєстрації фізичних осіб, науково-дослідні інститути судових експертиз.
Правовою основою діяльності органів юстиції є:
- Положення про Міністерство юстиції України;
-•Положення про Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міське управління
юстиції;
- Положення про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення) управління юстиції.
У своїй діяльності органи юстиції керуються Конституцією України, законами України, указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України, наказами Міністра юстиції України.
Основними завданнями Мін'юсту України :
- організація здійснення державної політики, підготовка пропозицій щодо проведення в Україні правової реформи, сприяння розвитку правової науки;
- підготовка пропозицій щодо вдосконалення законодавства, розроблення проектів нормативних актів та міжнародних договорів з правових питань, здійснення правової експер-Розділ XI.
- забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина;
- організаційне та матеріально-технічне забезпечення судів загальної юрисдикції, організація виконання судових рішень, роботи з кадрами, експертне забезпечення правосуддя;
- організація роботи нотаріату, діяльності щодо реєстрації актів громадянського стану;
- розвиток правової інформації, формування у громадян правового світогляду;
- здійснення міжнародно-правового співробітництва.
Розділ XI. Органи та установи юстиції
Мін'юст України очолює Міністр, якого за поданням Прем'єр-міністра України призначає Президент України. Міністр несе персональну відповідальність перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України за виконання покладених на Мін'юст України завдань і здійснення ним своїх функцій. Міністр має заступників, які виконують за дорученням Міністра окремі його функції та заміщують Міністра у разі його відсутності або неможливості здійснення ним своїх повноважень. Міністр:
- здійснює керівництво Міністерством, управліннями юстиції та підприємствами, установами і організаціями, що належать до сфери його управління;
- за власною ініціативою чи за дорученням Кабінету Міністрів України, Прем'єр-міністра України готує питання на розгляд Кабінету Міністрів України;
- організовує роботу колегії Міністерства і головує на її засіданнях;
- відповідно до Конституції України є членом Вищої ради юстиції;
- є розпорядником коштів Міністерства;
- розподіляє обов'язки між заступниками Міністра, визначає ступінь відповідальності керівників підрозділів центрального апарату Міністерства;
- затверджує положення про структурні підрозділи центрального апарату, управління юстиції та підприємства, установи і організації, що належать до сфери управління Міністерства;
- здійснює у встановленому порядку призначення на посаду та звільнення з посади керівників управлінь юстиції та підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління Міністерства;
- призначає на посаду та звільняє з посади керівника Центру правової реформи і законопроектних робіт при Мін'юсті України, а також його заступників, затверджує структуру, штатний розпис і кошториси витрат Центру;
- присвоює у встановленому порядку працівникам центрального апарату Міністерства та підпорядкованих
йому органів і установ, а також Центру ранги державних службовців.
77.Органи внутрішніх справ України
Органи внутрішніх справ є одним із елементів системи правоохоронних органів України. Їхня діяльність спрямована на забезпечення громадського порядку на всій території держави. Вона знаходить свій вираз у функціях зазначених органів.
Під функціями органів внутрішніх справ необхідно розуміти напрямки їхньої діяльності у процесі вирішення поставлених перед ними завдань. Вони поділяються на три групи: основні, забезпечувальні та загального керівництва.
До основних функцій органів внутрішніх справ відносять такі:
гарантування особистої безпеки громадян, захист їхніх прав, свобод і законних інтересів;
забезпечення охорони громадського порядку;
попередження, припинення злочинів та інших правопорушень;
своєчасне виявлення, розкриття й розслідування злочинів та розшук осіб, що їх скоїли;
забезпечення дорожнього руху;
захист власності від злочинних посягань;
виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень;
гарантування пожежної безпеки;
участь у наданні соціальної та правової допомоги громадянам і сприяння в межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам та організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків.
Функції забезпечення мають внутрішній характер і спрямовані на забезпечення ефективної діяльності органів внутрішніх справ. До них відносять матеріально-технічне постачання, фінансове забезпечення, забезпечення здорових умов праці співробітників зазначених органів тощо.
Функції загального керівництва мають на меті забезпечення ефективності в управлінні органами системи МВС України в процесі забезпечення громадського порядку та боротьби зі злочинністю в державі.
Система органів внутрішніх справ формується відповідно до зазначених напрямків їхньої діяльності. Вона має такі групи структурних підрозділів:
галузеві служби (підрозділи), які реалізують основні функції зазначених органів: міліція, слідчі апарати, виправно-трудові установи, пожежна охорона, внутрішні війська;
функціональні служби (підрозділи), які виконують забезпечувальні функції цих органів: кадрові, фінансово-економічні, господарчі, медичні служби;
загального керівництва: керівники служб (підрозділів), штаби, чергові частини, інформаційно-аналітичні центри, апарат міністра.
Формами діяльності органів системи МВС України (з урахуванням їхнього функціонального призначення) є: профілактична, оперативно-розшукова, кримінально-процесуальна, виконавча, охоронна (на договірних засадах) та організаційно-правова діяльність. Певні особливості в управлінні й функціонуванні має система органів внутрішніх справ на транспорті, побудована з урахуванням специфіки забезпечення охорони громадського порядку та боротьби зі злочинністю на залізничному, повітряному, морському й річковому транспорті.
На українських залізничних магістралях (Північ-но-Західній, Південній, Придністровській, Одеській, Донецькій і Львівській залізницях) діють управління внутрішніх справ, централізовано підпорядковані МВС України, на великих залізничних станціях - лінійні відділи УМВС, на інших об'єктах залізниці- відділення і пункти міліції Система органів внутрішніх справ на залізничному транспорті підпорядковується Управлінню внутрішніх справ на транспорті МВС України (УВСТ МВС України), на чолі з начальником управління, який призначається на посаду наказом міністра внутрішніх справ України.
У великих аеропортах, морських і річкових портах функціонують відділи внутрішніх справ, підпорядковані територіальним УМВС областей, міст.
До складу органів внутрішніх справ на транспорті входять усі основні галузеві служби, крім Державтоінспекції, паспортної, пожежної, деяких інших підрозділів.
На окремих промислових підприємствах, в установах та організаціях, діяльність яких пов'язана з особливим режимом роботи (оборонний характер, особливо значна технічна небезпека виробництва і ряд інших) створюються відділи внутрішніх справ для роботи на закритих об'єктах.
Компетенція, завдання та функції органів внутрішніх справ, взаємовідносини між ними та окремими службами надають системі органів МВС України необхідної цілісності, чіткого підпорядкування та самостійності окремих елементів, що дає можливість ефективно діяти на основі єдиних правових норм.
Система органів внутрішніх справ проявляє себе, як будь-яка інша соціальна система, як об'єкт, що управляє та управляється, тобто фактично виступає об'єктом і суб'єктом управління.
З урахуванням нинішнього адміністративно-територіального устрою України, соціально-економічних і політичних обставин, криміногенної ситуації в країні та функціонального призначення органів внутрішніх справ, сучасна система органів МВС України складається з двох підсистем: центральних і місцевих органів внутрішніх справ.
Органи внутрішніх справ являють собою систему, що характеризується суворим дотриманням принципу централізованого управління відповідними елементами (підсистемами) та встановленням між ними субординаційних зв'язків. Місцеві органи внутрішніх справ безпосередньо підпорядковуються вищестоящим органам внутрішніх справ. Правові акти, що приймаються останніми, є обов'язковими для місцевих органів внутрішніх справ.
Всю систему органів внутрішніх справ очолює Міністерство внутрішніх справ України - центральний орган державної виконавчої влади. Міністерство реалізує державну політику у сфері захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства й держави від протиправних посягань, організує й координує діяльність органів внутрішніх справ із боротьби зі злочинністю, охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки.
Основними завданнями МВС України є:
організація та координація діяльності органів внутрішніх справ із захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, охорони громадського порядку і забезпечення громадської безпеки;
участь у розробленні та реалізації державної політики щодо боротьби зі злочинністю;
забезпечення запобігання злочинам, їх припинення, розкриття й розслідування, розшуку осіб, які вчинили злочини, вжиття заходів до усунення причин і умов, що сприяють учиненню правопорушень;
забезпечення відповідно до законодавства України безпеки працівників суду і правоохоронних органів, їхніх близьких родичів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві;
визначення основних напрямів удосконалення роботи органів внутрішніх справ, подання їм організаційно-методичної та практичної допомоги;
забезпечення виконання кримінальних покарань, участь у соціальній реабілітації засуджених;
організація роботи, пов'язаної з забезпеченням безпеки дорожнього руху та пожежної безпеки;
забезпечення законності в діяльності працівників і військовослужбовців системи.
МВС України очолює міністр, призначуваний відповідно до Конституції України; він уходить до складу Кабінету Міністрів України. Міністр має заступників, яких за його поданням призначає Кабінет Міністрів України, розподіляє обов'язки між заступниками міністра та визначає повноваження структурних підрозділів міністерства.
Міністр внутрішніх справ України несе персональну відповідальність за виконання покладених на міністерство завдань і здійснення ним своїх функцій, визначає ступінь відповідальності заступників міністра, керівників підрозділів міністерства.
Для погодженого вирішення питань, що належать до повноважень МВС України, обговорення найважливіших напрямків його діяльності у міністерстві утворюється колегія в складі міністра (голова колегії), заступників міністра за посадою, а також інших керівних працівників органів внутрішніх справ.
Члени колегії міністерства затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Рішення колегії проводяться в життя найчастіше наказами міністра.
Для розгляду наукових рекомендацій і пропозицій щодо основних напрямків діяльності органів внутрішніх справ, обговорення найважливіших програм і вирішення інших питань при МВС України можуть створюватися відповідні ради й комісії з включенням до їхнього складу провідних учених і висококваліфікованих фахівців-практиків.
Система місцевих органів внутрішніх справ має такі структурні елементи: управління (головні управління) внутрішніх справ МВС України в Криму, в областях, містах, відділи (управління) внутрішніх справ у районах (районах у містах) і лінійні відділи (управління) внутрішніх справ.
Всі ланки системи органів внутрішніх справ України функціонують у тісній взаємодії як між собою, так і з іншими державними органами, організаціями та населенням країни, що є гарантією їхньої ефективної діяльності під час виконання покладених на них завдань з охорони громадського порядку та боротьби зі злочинністю в країні.
78. Система органів внутрішніх справ України
Основними завданнями МВС України згідно з Положенням про нього є організація та координація діяльності ОВС щодо захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства й держави від протиправних посягань, охорона громадського порядку та забезпечення безпеки громадян.
Видами правоохоронної діяльності органів системи МВС є профілактична, оперативно-розшукова, кримінально-процесуальна, виконавча, охоронна (на договірних засадах) і організаційно-правова.
Міністерство внутрішніх справ України та підпорядковані йому органи мають широкі повноваження для виконання завдань правоохоронної діяльності. Статус МВС як однієї з головних "силових" структур у державі є небезпідставним. МВС, зокрема, має право одержувати від міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, підприємств, установ і організацій відомості, необхідні для виконання покладених на нього завдань. Жодне з міністерств України, крім Міністерства фінансів і Міністерства статистики, таких повноважень не має.
Важливим також є те, що на основі й на виконання чинного законодавства України МВС у межах своїх повноважень видає накази, самостійно організовуючи й контролюючи їх виконання, а за потреби видає разом з іншими центральними органами державної виконавчої влади та місцевими державними адміністраціями спільні акти (наприклад, з питань порядку обліку випадків звернень до медичних установ і міськрайлікорганів внутрішніх справ громадян з тілесними ушкодженнями кримінального характеру, організації спільного патрулювання співробітників ОВС і військовослужбовців Збройних Сил України тощо).
Рішення МВС з питань безпеки дорожнього руху, діяльності дозвільної системи (адміністративно-виконавчої структури, що здійснює контроль за придбанням, зберіганням і використанням зброї та вибухових речовин, реєстрацію мисливських товариств тощо), інших, визначених чинним законодавством питань, є обов'язковими для центральних і місцевих органів державної виконавчої влади, а також підприємств, установ і організацій.
Основними формами управлінської діяльності зазначених органів є: видання наказів, інструкцій та вказівок, затвердження планів заходів, здійснення контрольних функцій, проведення семінарів-нарад, зборів тощо.
Кожна галузева служба (підрозділ) має певну внутрішню структуру, яку формують відповідно до виконуваних нею завдань і функцій. Зокрема, до складу управління (головного управління) внутрішніх справ МВС України входять відділи (управління): карного розшуку; державної служби по боротьбі з економічною злочинністю; по боротьбі з організованою злочинністю; адміністративної служби міліції; державної автомобільної інспекції; організації роботи дільничних Інспекторів міліції; слідчі підрозділи; підрозділи дізнання; державної служби охорони; штабні підрозділи; паспортної роботи; реєстраційної і міграційної роботи та інші.
Міські (районні) відділи (управління) внутрішніх справ практично реалізують загальні для всіх ланок завдання, які визначено законами України, указами Президента України, постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а також актами органів місцевого самоврядування. На основі законів і підзаконних актів МВС України шляхом видання наказів (інструкцій) визначає форми й методи діяльності апаратів внутрішніх справ на місцях для виконання поставлених завдань.
Місцевим органам внутрішніх справ належить провідна роль у охороні громадського порядку, боротьбі зі злочинністю, оскільки безпосередньо вони своїми силами й засобами забезпечують порядок у громадських місцях, запобігають правопорушенням і припиняють їх.
Структура міських і районних відділів (управлінь) внутрішніх справ відповідає їхнім основним функціям, її визначено штатними розписами, в яких дається найменування посад, чисельність і посадові оклади. Міністерство внутрішніх справ України в межах штатної чисельності та фонду заробітної плати затверджує штати відповідних органів внутрішніх справ.
Керують міськими, районними відділами (управліннями) начальники, яких призначають на посаду наказом начальника УВС (ГУВС) за узгодженням з МВС України.
До складу відділів (управлінь) місцевих органів внутрішніх справ входять: штаб, відділ (відділення) карного розшуку, відділ служби по боротьбі з економічною злочинністю, слідчий підрозділ, підрозділ державної автомобільної інспекції, паспортні служби, інспекція виправних робіт, служба дільничних інспекторів міліції. При відділах (управліннях) внутрішніх справ наявні також відділи (управління) державної служби охорони.
Міські й районні відділи (управління) внутрішніх справ у своєму складі можуть мати відділення міліції, які обслуговують певну територію й побудовані за галузевим принципом, їхні співробітники, виходячи з галузевого поділу, працюють за відповідними напрямами. З метою підвищення рівня роботи органів внутрішніх справ і розвитку партнерських відносин між міліцією й населенням Указом Президента України "Про утворення місцевої міліції" від 22 січня 2001 року на базі підрозділів дорожньо-патрульної служби Державної автомобільної інспекції України, патрульно-постової служби та служби дільничних інспекторів міліції в Україні органи місцевого самоврядування за спільним поданням місцевих державних адміністрацій і виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, погодженим з МВС України, утворюють місцеву міліцію, підрозділи якої входять до складу управлінь (відділів) внутрішніх справ. Реалізація норм зазначеного Указу потребує вирішення багатьох питань, пов'язаних із закріпленням правового статусу місцевої міліції, визначенням її місця та ролі в системі органів внутрішніх справ і правоохоронних органів в цілому, регулюванням порядку й організації її функціонування, фінансового та матеріально-технічного забезпечення тощо.
79 . Напрями правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ України
Напрями правоохоронної діяльності є відображенням внутрішньої політики держави, здійснення якої згідно з Конституцією покладено на Кабінет Міністрів України.
Міністерство внутрішніх справ України (далі - МВС) як головний (провідний) орган у системі центральних органів виконавчої влади спрямовує свою діяльність на формування й реалізацію державної політики в сфері захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства й держави від протиправних посягань, ведення боротьби зі злочинністю, охорону громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, безпеки дорожнього руху, охорони та оборони особливо важливих державних об'єктів.
Правоохоронна діяльність органів внутрішніх справ (далі - ОВС) досить різнобічна, її здійснюють водночас на трьох рівнях - центральному, регіональному та місцевому. МВС як центральний орган виконавчої влади реалізує державну політику в сфері захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства, організовує й координує діяльність ОВС щодо боротьби зі злочинністю, охорони громадського порядку й забезпечення громадської безпеки. Потреби суспільства та інтереси держави в правоохоронній сфері перетинаються, оскільки забезпечення законності й правопорядку становить одну з основних функцій держави та є запорукою стабільності суспільства. Держава, як і суспільство, зацікавлена в громадському спокої, впорядкованості внутрішніх державних відносин. Важливою гарантією правопорядку та законності є правоохоронна діяльність держави, яку здійснюють через систему органів внутрішніх справ.
Відповідно до законодавства України МВС створює необхідні умови безпеки працівників суду та правоохоронних органів, їхніх близьких родичів і осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві. На МВС покладено забезпечення безпеки дорожнього руху, а також забезпечення законності діяльності у системі органів внутрішніх справ.
Органи внутрішніх справ України виконують і специфічні завдання. їх обумовлено, по-перше, загальнодержавною концепцією боротьби зі злочинністю, в зв'язку з якою на ОВС покладено завдання реалізації державної політики в боротьбі зі злочинністю, охорони органами внутрішніх справ громадського порядку на вулицях, майданах, у парках, скверах та інших громадських місцях, запобігання та припинення адміністративних правопорушень і забезпечення провадження в справах, розгляд яких законом покладено на органи внутрішніх справ. По-друге, в цій правоохоронній діяльності акцент роблять на запобіжні заходи. Тому ОВС здійснюють профілактичні та оперативно-розшукові заходи щодо запобігання, виявлення, припинення та розкриття злочинів. Крім того, в ОВС проводять дізнання й попереднє слідство в справах про злочини, розслідування яких покладено на них законом. Для забезпечення безпеки працівників суду, органів прокуратури, внутрішніх справ, митних органів, органів державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної служби, рибоохорони, державної лісової охорони, Антимонопольного комітету України, їхніх близьких родичів, а також безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, МВС організовує здійснення необхідних заходів.
Для профілактики правопорушень МВС, його підрозділи на місцях вносять до центральних і місцевих органів державної виконавчої влади, підприємств, установ і організацій подання про необхідність усунення причин і умов, що сприяють вчиненню правопорушень, організовують проведення серед населення роз'яснювальної роботи з питань охорони громадського порядку й боротьби зі злочинністю. ОВС організовують проведення наукових, кримінологічних і соціологічних досліджень, розробляють на їхній основі програми боротьби зі злочинністю й охорони правопорядку, вживають разом з іншими державними органами заходів щодо запобігання дитячій безпритульності та правопорушенням серед неповнолітніх.
При цьому накопичено великі масиви інформації. Наявність цієї інформації та її використання в правоохоронній діяльності дозволяє стверджувати про окремий обліковий напрям правоохоронної діяльності МВС. Згадану інформацію використовують у деяких правоохоронних діях, а саме: під час проведення розшуку громадян у випадках, передбачених законодавством і міжнародними угодами; під час проведення експертиз у кримінальних справах і криміналістичних дослідженнях за матеріалами оперативно-розшукової діяльності, використовують спеціалісти криміналістичної служби в слідчих діях з кримінальних справ. Для обробки, поповнення та застосування накопиченої інформації у структурі ОВС формують центральний і регіональні (обласні) довідково-інформаційні фонди, здійснюючи при цьому оперативно-пошуковий і криміналістичний облік, а в межах своїх повноважень ведуть також державну статистику.
Органи внутрішніх справ проводять паспортизацію населення країни, а також здійснюють паспортний контроль за іноземними громадянами та особами без громадянства, використовуючи накопичену інформацію. Обліковий напрям правоохоронної діяльності не обмежено формуванням інформаційних масивів лише про міграцію населення, розшук громадян і про об'єкти криміналістичної ідентифікації. Обліковий напрям охоплює також створення інформаційних масивів про зберігання, придбання та використання зброї, придбання транспортних засобів тощо.
Окремий напрям правоохоронної діяльності ОВС складається з дій, спрямованих на охорону громадської безпеки, тобто забезпечення кримінологічної безпеки об'єктів народного господарства, юридичних і фізичних осіб, збереження майна, врятування людей у разі стихійного лиха, аварій, проведення заходів із охорони навколишнього середовища, а також здійснення операцій із конвойної охорони. Для розвитку цього напряму діяльності в МВС і його органах на місцях впроваджують досягнення науки й передового досвіду, забезпечують розробку озброєння, спеціальних, технічних і криміналістичних засобів для ОВС, військ внутрішньої і конвойної охорони. На даному етапі адміністративної та судово-правової реформ ОВС перебувають у стані перебудови. Основні напрями реформи передбачено Концепцією розвитку системи МВС України, яка визначає головну мету й основні принципи функціонування та розвитку системи МВС України.