 |
|
Для встановлення захворювання на СНІД
5) для встановлення професійної працездатності
13. Згідно з КПК судово-медичний експерт зобов'язаний:
1) повідомити орган, що призначив експертизу, про недостатність наданих матеріалів для дачі висновку
2) дати попередній висновок на поставлені питання
3) дати висновок про причини смерті в усній формі
4) дати запит в лікарню на отримання медичних документів на підекспертну особу
5) вилучати речові докази на місці огляду трупа
14. Згідно з КПК судово-медичний експерт має право:
1) клопотати про надання йому додаткових матеріалів, необхідних для висновку
2) самостійно проводити допити та інші слідчі дії
3) знайомити допитуваних осіб з даними проведеної експертизи
4) консультувати родичів підекспертного про походження ушкоджень
5) призначити при необхідності додаткові експертизи
15. Що входить в обов'язки спеціаліста в галузі судової медицини при його участі в слідчих діях?
1) давати пояснення з приводу виконуваних дій
2) складати в ході проведення слідчих дій висновку про причину смерті потерпілого
3) складати протокол про виявлення ним в ході проведення слідчої дії речових доказів
4) вилучати речові докази біологічного походження
5) складати попереднє лікарське свідоцтво про причину смерті
16. Хто повинен бути присутнім при огляді трупа на місці його виявлення?
1) слідчий, поняті, спеціаліст в галузі судової медицини
2) слідчий, свідки, спеціаліст в галузі судової медицини, таматолог
3) лікар швидкої медичної допомоги
4) слідчий, свідки, спеціаліст в галузі судової медицини, експерт медико-криміналістичної лабораторії
5) слідчий, спеціаліст в галузі судової медицини, свідки, поняті, імунолог
17. У випадку участі судово-медичного експерту в огляді трупа, його участі в розтині трупа та з'ясування причин смерті:
1) не виключається
2) виключається
3) виключається при запереченні родичів потерпілого
4) виключається при відсутності письмового розпорядження завідуючого моргом
5) виключається при недостатній кваліфікації судово-медичного експерта
18. Вогнестрільним вважають ушкодження, заподіяне:
1) газами пострілу
2) прикладом гвинтівки
3) пострілом з пневматичної гвинтівки
4) штиком гвинтівки
5) ручкою пістолета.
19. При дослідженні ушкодження, схожого на вогнестрільне, спочатку варто встановити:
1) чи є ушкодження вогнестрільним
2) напрямок пострілу
3) дистанцію пострілу
4) послідовність пострілів
5) вид зброї.
20. Основним вражаючим чинником при «холостому» пострілі є:
1) механічна дія порохових газів
2) механічна дія кіптяви і порошинок, що не згоріли
3) механічна дія часток металу
4) термічна дія порохових газів
5) хімічна дія порохових газів.
21. Утворення ідіомускулярної пухлини в умовах кімнатної температурі 16-18оС спричиняється при давності настання смерті не більше:
1) 7–8 годин.
2) 3–4 годин
3) 4–5 годин
4) 5–6 годин
5) 6–7 годин
22. До огляду трупа на місці його виявлення як фахівця у галузі судової медицини можна залучити усіх, крім:
1) провізора
2) хірурга
3) терапевта
4) акушера-гінеколога
5) педіатра
23. До виконання судово-медичної експертизи трупа можуть бути залучені всі перелічені фахівці, крім:
1) провізора
2) хірурга
3) терапевта
4) акушера-гінеколога
5) педіатра
24. При гіпертонічній хворобі крововиливи найчастіше локалізуються:
1) у шлуночках і підкіркових ядрах великих півкуль
2) під оболонками головного мозку
3) у мозочку
4) у стовбурних структурах мозку
5) не мають типової локалізації.
25. При судинних ураженнях головного мозку крововиливи найчастіше локалізуються:
1) у мозочку і стовбурних структурах мозку
2) під оболонками головного мозку
3) у шлуночках головного мозку
4) у великих півкулях головного мозку
5) не мають типової локалізації.
26. Типовою локалізацією ішемічних інфарктів головного мозку є:
1) біла речовина півкуль і стовбурний відділ мозку
2) кора півкуль великого мозку
3) мозочок
4) не мають типової локалізації
5) сдавлення судин головного мозку
27. Новонародженим у судовій медицині вважають немовля, що прожило не більш як:
1) 1 добу
2) 2–3 доби
3) 3–4 доби
4) 4–5 діб
5) 5–7 діб.
28. Ознакою новонародженості у судовій медицині вважають відсутність демаркаційного запалення пуповидного кільця, що виявляється:
1) візуально
2) гістологічно
3) гістохімічно
4) біохімічно
5) хімічно
29. Повне розсмоктування пологової пухлини, як правило, відбувається протягом:
1) 1–2 діб
2) 1 доби
3) 3–4 діб
4) 5–6 діб
5) 6-8 діб
30. Розсмоктування кефалогематоми, як правило, відбувається протягом:
1) 4–6 тижнів.
2) 1-го тижня
3) 1–2 тижнів
4) 2–4 тижнів
5) більше ніж 4 тижні
31. Наявність повітря у тонкій кишці означає, що новонароджений жив:
1) 6–12 годин
2) не більше 1 години
3) 4–6 годин
4) 12–24 години.
5) більше ніж 24 години
32. Досліджуючи труп новонародженого, серединний розріз роблять від:
1) червоної кайми нижньої губи
2) підборіддя
3) вирізки грудини
4) щитовидного хряща гортані
5) мечоподібного відростку.
33. Шкіру з ділянки странгуляційної борозни найбільш доцільно направити на таке з нижчеперелічених досліджень:
1) гістологічне
2) хімічне
3) біологічне
4) бактеріологічне
5) вірусологічне.
34. Діагностичне значення при утопленні має виявлення планктону в органах і тканинах, крім:
1) легень
2) крові
3) нирок
4) печінки
5) кісткового мозку.
35. Найбільш інформативним дослідженням для підтвердження діагнозу смерті в результаті переохолодження є:
1) біохімічне
2) хімічне
3) електрофоретичне
4) газохроматографічне
5) біологічне.
36. Найбільш небезпечним для життя є перемінний струм з частотою:
1) 40–60 Гц
2) 100–200 Гц
3) 400–600 Гц
4) 1000–2000 Гц
5) 5000–9000 Гц.
37. Для ураження електрострумом нехарактерне:
1) формування дірчастих переломів плоских кісток
2) пошкодження одягу
3) утворення переломів довгих трубчастих кісток
4) обвуглювання кісток з утворенням «кісткових перлин»
5) ушкодження м'язів, зв’язок і сухожиль.
38. Найбільш інформативним дослідженням для встановлення електромітки є:
1) гістологічне
2) біохімічне
3) електрофоретичне
4) газохроматографічне
5) біологічне.
39. З перелічених отрут виражену місцеву некротизуючу і гемолітичну дію має:
1) оцтова кислота
2) азотна кислота
3) карболова кислота
4) нашатирний спирт
5) сулема.
40. Метагемоглобінемія є головним симптомом отруєння:
1) бертолетовою сіллю
2) цианістим калієм
3) етиленгліколем
4) оксидом миш'яку
5) нікотином.