П о ш к о д ж е н н я г о с т р и м и п р е д м е т а м и
Гострими, називають предмети, що мають гострий кінець, гострий край (лезо) або їх комбінацію. Залежно від призначення або способу нанесення пошкоджень всі гострі предмети поділяють на: 1) ріжучі (бритва, столовий ніж); 2) рублячі (сокира, шабля, тесак); 3) колючі (шило, голка, цвях); 4) колючо-ріжучі (кинджал, фінський “ж, склада-ний ніж, ножиці); , 5) пиляльні; 6) довбаючі (долото, стамеска); . 7) свердлячі (свердло). Гострі предмети можуть спричинити подряпини тарани: різані, рубані, колоті і колото-різані. Різані раниутворюються внаслідок тиснення леза з одночасним рухом предмета по поверхні тіла. Рубані раниспричиняються лезом під час удару важким предметом, найчастіше сокирою. Характерними ознаками таких ран є їх значна величина і глибина з розсіченням прилеглоїкісткової тканини.Якщо весь клин сокири занурюється в тіло, утворюються щілинні рани з двома П-лодібними чи закругленими кінцями. Нерідко кінці ран мають невеликі розриви від дії ребер клина сокири. У разі дії рублячого предмета під гострим кутом до поверхні тіла виникають клаптеві рани із здиранням одного краю з боку гострого кута. Тупі сокири, колуни можуть утворювати рани, краї яких синюшні і здерті, що нагадує забиті рани. Рубані рани, які інколи схожі на різані, відрізняються відсутністю подряпин біля кутів, а також пошкодженнями на кістках, які можуть бути у вигляді насічок (врубів), розрубів. Насічки, лінійні вруби виникають при ударах з незначною силою. Більші за силою удари спричиняють вруби та лінійно-щілиноподібні розруби кісток з рівними краями, які можуть переходити в площину розрубу, що йде через частину або всю товщу кістки. Якщо сокира проникає в порожнину черепа досить глибоко, то по краях пошкодження кістки виникають дрібні і великі осколкові переломи, а від кінців пошкодження внаслідок розтягнення кістки відходять тріщини. Окремі нерівності, різні зазубрини, зубці на лезах рублячих предметів на поверхні розрубу залишають сліди ковзання у вигляді валиків і борозенок, що чергуються (траси), і можуть бути виявлені неозброєним оком при бічному освітленні. Колоті рани мають вхідний отвір, рановий канал, а іноді і вихідний отвір. Форма вхідного отвору залежить від форми і поперечного перерізу колючого предмета. Колоті рани супроводжуються пошкодженням внутрішніх органів, судин і значними внутрішніми кровотечами. Колото-різані раниспричиняються колючо-ріжучими предметами (фінський ніж, кинджал, складений ніж, но-жиці)> які мають гострий кінець і одне чи два леза. Ці рани, як і колоті, мають вхідний отвір, рановий канал і вихідний отвір, якщо рана наскрізна. Вхідний отвір колото-різаноїрани найчастіше прямолінійний або веретеноподібний, майже овальної форми, з рівними гладенькими слабосинюшними, без саден краями. Основною ознакою колото-різаної рани є превалювання її глибини над довжиною і шириною. Кінці таких ран різні залежно загострення клинка. При повному зануренні клинка в тіло можуть утворюватися здирання і навіть синці по краях і навколо рани внаслідок дії борідки обмежувача або рукоятки клинка. Велике судово-медичне значення має дослідження ранового каналу за допомогою пошарових зрізів, що дозволяє визначити його напрям, форму клинка, його ширину і довжину. При розтині трупа обов'язково вимірюють глибину рани в пошкодженому органі, до цього додають показники товщини одягу, шкірних покровів, м'язів. Загальносумарний показник становить приблизно довжину клинка. При колото-різаних пораненнях черевної порожнини глибина каналу може бути більша, ніж довжи- на клинка, через піддатливість передньої черевної стінки або зміщення легень унаслідок пневмотораксу. Важко буває визначити довжину ранового каналу, якщо він закінчується в порожнині будь-якого органа (серце, трахея). Ширина клинка краще виявляється за ходом ранового каналу в таких органах, як печінка, нирки, серце, та на твердій мозковій оболонці, перикарді тощо. Для встановлення форми клинка та його особливостей було запропоновано методи, що грунтуються на одержанні зліпків ранового каналу з використанням гіпсу, контрастної речовини з подальшим рентгенологічним дослідженням. Для ідентифікації колючо-ріжучих знарядь травми досліджуються траси на хрящах ребер за допомогою трасоло-гічного методу. Розроблено методику для визначення знаряддя травми шляхом дослідження на ньому накладень: клітин різних тканин, частинок одягу тощо. Пошкодження ножицями мають різний характер залежно від їх положення під час травми. Коли бранші розведені, то кожна з них діє як колючо-ріжучий засіб типу фінського ножа. Складені ножиці діють як колючий предмет. Якщо в моментудару бранші розходяться або заходять одна за одну, виникають парні колото-різані рани з одним гострим, а другим П-подібним кінцем. При розходженні браншей у тілі потерпілого виникає роздвоєний рановий канал. У випадках самогубства колоті і колото-різані рани, як правило, локалізуються в ділянці серця, рідше на шиї. Розташовуються вони одна біля одної, купчасте переважно неглибокі. Смертельною можуть бути тільки одна чи дві рани, які проникають у серце або легені. Як правило, самогубець звільняє від одягу ділянку тіла, де збирається заподіяти пошкодження. ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|