 |
|
Загальна характеристика художнього стилю.
Худо́жній стиль — це стиль художньої літератури, який використовується в поетично-художній творчості. Провідним завданням художнього стилю є вплив на людську психіку, почуття, думки через зміст і форму створених авторами поетичних, прозових текстів. Художній стиль передбачає попередній відбір мовних засобів для створення літературних художніх текстів. У художньому стилі широко використовуються всі мовні засоби, увесь лексичний потенціал мови.Художній стиль реалізований у формі драми, прози та поезії, які у свою чергу, розподіляються на відповідні жанри.
Основні ознаки:
· образність (образ-персонаж, образ-колектив, образ-символ, словесний образ, зоровий образ),
· поетичний опис словом подій у прозових і драматичних творах,
· естетика мовлення, призначення якої — розбудити в читача почуття прекрасного,
· експресія та інтенсивність вираження (урочисте, піднесене, увічливе, пестливе, лагідне, схвальне, фамільярне, жартівливе, іронічне, зневажливе, грубе тощо),
· зображувальність (тропи: епітети, порівняння, метафори, алегорії, гіперболи, перифрази тощо; віршована форма, поетичні фігури), конкретно-чуттєве живописання дійсності,
· відсутнє певне регламентування вживання засобів, про які йтиметься далі, і способів їх поєднання, відсутність будь-якого нормування,
· визначальним є суб'єктивізм розуміння й відображення (світогляд, світовідчуття і, відповідно, світовідтворення автора спрямоване на світосприйняття й інтелект читача).
Основні мовні засоби:
· наявність багатства найрізноманітнішої лексики, переважно конкретно-чуттєвої (назви осіб, речей, дій, явищ, ознак),
· уживання емоційно-експресивної лексики (синонімів, антонімів, омонімів, фразеологізмів),
· запровадження авторських новотворів (слів, значень, висловів), формування індивідуального стилю митця,
· уведення до творів зі стилістичною метою історизмів, архаїзмів, діалектизмів, просторічних складників та жаргонізмів,
· поширене застосування дієслівних форм: родових (у минулому часі й умовному способі); особових (у теперішньому й майбутньому часі дійсного способу); у наказовому способі,
· широке вживання речень різноманітних типів, синтаксичних зв'язків, особливості інтонування та ритмомелодики,
· представлено абсолютно всі стилістичні фігури (еліпсис, періоди, риторичні питання, звертання, багатосполучниковість, безсполучниковість тощо).
Щодо родів і жанрів літератури художній стиль поділяють на підстилі, які мають особливості мовного зорганізування тексту:
· епічні (епопея, казка, роман, повість, байка, оповідання, новела, художні мемуари, нарис),
· ліричні (поезія, поема, балада, пісня, гімн, елегія, епіграма),
· драматичні (драма, трагедія, комедія, мелодрама, водевіль),
· комбіновані (ліро-епічний твір, ода, художня публіцистика, драма-феєрія, усмішка).