Главная | Обратная связь

Головні етапи моделювання економічних процесів

Моделювання економічних процесів – це частина сфери застосування математичних методів і моделей в аналізі, плануванні, організації та управлінні. Характерними етапами виконання дослідження економічних процесів методами математичного моделювання є:

Визначення мети.Першочергове завдання будь-якого дослідника полягає у передбаченні очікуваного результату виконання дослідження, виходячи з суті об’єкта дослідження експерименту і методики дослідження. Мета дослідження не може бути вузькою внаслідок того, що затрачена робота на виконання дослідження іноді дає змогу отримати відповіді на ширше коло запитань. Однак й узагальнена мета дослідження може спричинити до безуспішної спроби охопити велике коло питань. Мету дослідження формулюють замовник і виконавець дослідження спільно.

Складання плану дослідження .Виконання дослідження економічного об’єкта чи певної економічної ситуації загалом творчий процес, і визначення конкретних термінів виконання тих чи інших етапів дослідження є не завжди виправданим, однак абсолютна форма контролю за дотриманням термінів виконання етапів дослідження стимулює творчу ініціативу виконавців і сприяє своєчасному закінченню експериментів.

Формулювання проблем.Цей етап є одним з найважливіших. Він вимагає необхідного контакту замовника і виконавця дослідження, що потребує отримання і опрацювання необхідної інформації для розуміння суті проблеми, для розуміння минулого і прогнозування майбутнього в її розвитку, для аналізу взаємозв’язків між використовуваними параметрами чи змінними.

Побудова моделі.Функціональні залежності між показниками, параметрами і змінними, які описують суть задачі, формують модель. Головне її призначення – дати змогу виконувати експерименти з метою вибору таких змінних величин, які за заданих умов задачі забезпечили б максимальний рівень досягнення мети. На стадії створення економіко-математичної моделі необхідно прогнозувати ймовірність застосування тих чи інших методів щодо отримання числових розв’язків.

Забезпечення числового розв’язку задачі.Для отримання числового розв’язку задачі необхідно виконати необхідні експериментальні дослідження. Вибір інструментарію дослідження залежить від структурованості задачі. Унаслідок вдосконалення інструментарію пошуку розв’язків задач під дією досягнень науково-технічного прогресу рівень їхньої визначеності зростає, тобто зростає їхня структуризація.

Збір даних .На цьому етапі збір даних відбувається з метою аналізу точності моделі і практичного використання результатів дослідження. Під час вирішення економічних задач, та й не тільки економічних, виявляється, що до зміни одних вхідних даних модель є чутливішою, а до інших - менше. Враховуючи це, можна зекономити затрати, зменшити вимоги до точності певних вхідних даних під час їхньої підготовки.

Перевірка моделі .Передусім необхідно визначитися щодо способу здійснення цієї перевірки. З допомогою аналітичних і експериментальних методів перевіряють чутливість, реалістичність і несуперечливість моделі. Важливим аспектом перевірки моделі є використання контрольних даних для оцінювання її властивостей, які ґрунтуються на реальних умовах. Реалізація результатів дослідження .Дослідження економічного об’єкта, процесу чи ситуації методами економіко-математичного моделювання здійснюють з метою використання (з користю для справи) результатів цих досліджень на практиці. Тому помилково вважати, що з

побудовою і перевіркою моделі роботу дослідників завершено, оскільки основні труднощі виникають переважно на завершальному етапі – реалізації отриманих результатів дослідження.

32. Моделі типу “життєвий цикл”

Під час дослідження та моделювання динамічних систем, зміни в яких мають еволюційний характер, тобто є послідовністю певних перетворень у роботі системи, її структурі та зв’язках з середовищем, важливу роль відіграє концепція життєвого циклу системи та різні моделі життєвого циклу.

Походження поняття “життєвий цикл” природно пов’язане з біологічними системами, наприклад, організмами. Їхнє життя досить чітко поділяється на такі стадії, як зародження, розвиток, зрілість, старіння та відмирання.

Аналогічно під час системного дослідження багатьох штучних систем можливий поділ періоду існування на послідовні етапи від створення до руйнування та зникнення. Це дає змогу створювати динамічні моделі роботи систем на базі декомпозиції процесу на певну послідовність стадій від початкової до кінцевої.

За такою системою, наприклад, у житті людини розрізняють молодість, зрілість і старість; також можна говорити про життєвий цикл деякої наукової теорії, вирішення деякої проблеми.

На думку істориків і соціологів, дослідження історичного процесу як сукупності життєвих циклів різних соціотехнічних систем дає змогу краще складати історичні прогнози. Нові теорії про соціотехнічні системи базовані на різних моделях суспільства та його розвитку, які доповнюють одна одну, відображаючи різні грані еволюції соціотехнічних систем і разом дають виразну картину складної соціальної системи суспільства.

За концепцією А.Тойнбі, всесвітня історія є сукупністю життєвих циклів (окремих історій) своєрідних і дещо залежних цивілізацій, кожна з яких проходить стадії виникнення, розвитку, занепаду, а потім гине і поступається місцем іншій цивілізації. Рушійною силою розвитку цивілізацій є “творча меншість”, яка веде за собою “інертну більшість”. Коли ця “творча еліта” не може вирішити чергову соціально- економічну проблему, вона починає нав’язувати свою владу силою. Тоді відчужена маса населення руйнує цивілізацію, якщо вона передчасно не загине через військову поразку чи природні катастрофи. В економіці сучасне планування будь-якої продукції бере до уваги концепцію життєвого циклу виробу, а планування виробництва та маркетингу спирається на концепцію життєвого циклу товару. Сучасні методи нарахування амортизації теж ґрунтуються на уявленнях щодо життєвого циклу виробничих фондів, обладнання, машин.

Найпростіший метод рівномірного нарахування зносу базується на припущенні про рівномірний знос обладнання протягом терміну його служби. Річні амортизаційні відрахування

Aw визначають за формулою:

де C – купівельна ціна обладнання; Lw – ліквідаційна вартість обладнання; Ts – термін служби обладнання. Тут не беруть до уваги особливості різних етапів життєвого циклу обладнання, а вважають, що на кожному етапі знос є однаковим.

Метод урахування цілих значень років служби розроблено з припущення, що обладнання використовують інтенсивніше або у перші, або в останні роки служби. У такому випадку знос на

кожному етапі життєвого циклу обладнання буде різним.