 |
|
КОМПЛЕКСНИЙ ПІДХІД ДО ПОДОЛАННЯ ЗАЇКАННЯ
Заїкання
Заїкання виникає у дітей 2-5 років. Дуже важливо своєчасно звернути увагу на цю проблему, тому що у віці 3-7 років найкраще долаються всі мовленнєві вади.
Заїкання — порушення темпу, ритму та плавності мови, зумовлене судомним станом м’язів мовленнєвого апарату.
Неможливо виокремити якусь одну причину заїкання, оскільки тут поєднана низка чинників. Можна виокремити основу заїкання та «поштовхи», що передують цій патології.
Причини заїкання
- Невротична обтяженість батьків;
- дитячі нічні страхи, енурези, підвищена дратіливість, емоційне напруження;
- підвищена вразливість нервової діяльності, особлива чутливість до психічних травм;
- вроджена слабкість мовленнєвого апарату;
- ушкодження головного мозку в різні періоди розвитку (внутрішньоутробні, пологові травми, асфіксія, впливи у випадку різних дитячих захворювань).
Психічні та соціальні «поштовхи», що спричинюють початок заїкання
- тяжка короткочасна психічна травма (переляк, страх);
- тривалі психічні травми, спричинені неправильним виховуванням у сім’ї (розбещеність, нерівномірне виховання, виховання «зразкової» дитини);
- хронічні конфліктні переживання;
- неправильне формування мовлення в дитинстві: мовлення на вдиху, швидке говоріння, Порушення звуковимови;
- перевантаження дітей молодшого віку мовленнєвим матеріалом;
- одночасне опанування в ранньому віці різних мов;
- наслідування тих, хто заїкається (це трапляється переважно зі старшими дітьми);
- переучування ліворукості;
- неправильне ставлення вчителя до дитини: надмірна суворість, вимогливість, невміння встановити контакт із учнем.
Заїкання — це тяжке захворювання, проте його можна вилікувати.
Теоретично і практично доведено, що повний ефект у виправленні заїкання досягається тільки за умови комплексного підходу. Зупинимося на його основних напрямках.
КОМПЛЕКСНИЙ ПІДХІД ДО ПОДОЛАННЯ ЗАЇКАННЯ
Медичний вплив
- Медичний вплив (медикаментозне зміцнення нервової системи) сприяє нормалізації функцій нервової дитини і створює сприятливий фон для логопедичної роботи.
- Психотерапевтичний вплив
- Психотерапевтичний вплив (проводять протягом усієї логопедичної роботи) полягає в тому, що дитину постійно переконують, що вона може і має говорити без заїкання; фіксують її увагу на успіхах у напрямку, обов’язково у присутності ровесників або батьків.
- Психотерапевтичний вплив може бути прямим і опосередкованим.
- Опосередкована психотерапія — це обстановка, оточення, колектив, ставлення до дитини, режим тощо.
- Пряму психотерапію проводить логопед на кожному занятті, а за потреби — психолог або психотерапевт на спеціальних заняттях і тренінгах.
- Логопедичний вплив
Логопедичний вплив здійснюють протягом тривалого (8-9 місяців), регулярного, системного курсу занять. Основна мета занять — виховання Навичок правильного, вільного від заїкання мовлення, починаючи з найлегших форм, які не викликають затинань, і закінчуючи складними випадками. Логопед проводить логопедичну ритміку (система різноманітних вправ та ігор із рухами під музику або в поєднанні з мовленням дітей) та роботу над розвитком мовного дихання. Важливим у корекції заїкання є проведення релаксації, за допомогою чого знімають загальну скутість у м’язах обличчя та органів артикуляції, емоційне напруження.