 |
|
Поняття про методи дослідження у психології. Класифікація методів дослідження (за Б.Г. Ананьєвим).
-інтроспекція – вивч. В курсах загальної психології, вивч. За його допомогою внутр. Досвіду
Людини – це «потік свідомості».
-екстероспекція – спостереження за іншою людиною чи групою людей – спостереж.за поведінкою.
-метод розуміння (герменевтики) – безпосереднє сприйняття чужої душі. Організація та основні етапи психологічного дослідження.
12.Організація та основні етапи психологічного дослідження.
1.Підготовчий етап – вивчення стану, визначення задач питання і робочої гіпотези досліджень.
2.Власне дослідницький етап – збирання фактичних даних за допомогою різних методів, шо
Забезпечує достовірність висновків.
3.Інтерпретаційний метод – кількісна обробка даних досліджень, визначення середніх велечин,
Побудова графіків.
13.Спостереження як метод дослідження. Його різновиди, переваги та недоліки. Особливості використання різних видів спостереження.
Спостереження – метод психологічного дослідження, який полягає у спостереженні за об’єктом дослідження, реєстрації та поясненні психологічних фактів. Метод спостережень характеризується безпосереднім сприйняттям явищ і процесів у їхній цілісності і динаміці.
Спостереження ведеться за планом, фіксується, в тому числі й з використанням технічних засобів. Застосування цього методу потребує спостережливості дослідника – вміння помічати характерні риси людини. Недоліки цього методу – вплив на результати спостереження рівня кваліфікації та індивідуально-психологічних особливостей спостерігача, його ставлення до об’єкта спостереження, непідконтрольність досліджуваного об’єкта, часто довга тривалість цього методу дослідження. Проте лише спостереженню психіка відкриває себе як осередок життя людини, тобто у її цілісності й повноті.
Позитивною стороною спостереження є також те, що під час спостереження не порушується природний хід психологічних явищ. Недоліком – те, що дослідник змушений чекати, коли виникне явище, яке його цікавить.
Різновидом спостереження є самоспостереження (інтроспекція) – вивчення дослідником особливостей власного внутрішнього світу. Переживаючи певний психічний стан, він в той же час спостерігає за собою, за своїми відчуттями, порівнює з аналогічними даними, що повідомляються йому. Цей метод має ще більше недоліків, ніж спостереження, проте й непересічну цінність, адже це прямий шлях людини до самопізнання. Самоспостереження стає тут самоаналізом – способом проникнення у сутність свого Я. Психологи використовують такі продукти самоспостережень: щоденники, автобіографії, листи, спогади.
Види:
-життєвє і наукове - бмежується описуванням зовнішніх явищ, реєстрацією фактів.
- Зовнішнє (об’єктивне) – збір даних про психологію і поведінку людини шляхом прямого спостереження зі сторони.
- Внутрішнє (суб’єктивне) або самоспостереження – використовується тоді, коли психолог-дослідник вивчає явища в тому вигляді, в якому вони відбиваються безпосередньо в його свідомості.
- Вільне – не має наперед встановлених рамок, програми, процедури проведення.
Стандартизоване – має наперед встановлені рамки, програму, процедуру проведення.
- Включене – дослідник виступає в ролі безпосереднього учасника того процесу, за ходом якого він веде дослідження.
Стороннє – не передбачає особисту участь спостерігача в тому процесі, який він вивчає.