 |
|
Типові змістово-структурні, жанрово-стильові та композиційні помилки.
Типові змістово-структурні, жанрово-стильові та композиційні помилки:
1. Невідповідність змісту й структури розповіді темі, задекларованій у заголовку, в анонсі, в концепції циклу передач.
2. Невідповідність оформлення студії спрямуванню передачі.
3. Невідповідність музичного оформлення передачі її спрямуванню.
4. Невідповідність попередніх записів (сюжетів) спрямуванню передачі (циклу передач) у прямому ефірі.
5. Неспівмірність частин журналістського твору (газетного чи журнального тексту, радіо- чи телепередачі).
6. Гіпертрофований "образ автора", його надмірна роль у структурі твору, функціонально не обумовлене випинання авторського "я".
7. Применшення ролі "образу автора" в структурі текстів тих жанрово-стильових різновидів, у яких він необхідний, унаслідок чого виникає враження, що автор або не був на місці події, або ж просто все вигадав, бо не навів ні точної адреси, ні промовистих деталей, які б прив'язали текст до певного місця чи до певних осіб: Окремі репортажі під рубрикою "Журналіст змінює професію" в газеті "Експрес"у 1996 - 1998 рр.
8. Набридливе переповідання в закадровому тексті того, що глядачі й так бачать на екрані.
9. Розповідь у закадровому тексті про те, що не має жодного стосунку до зображення на екрані: Футбольні репортажі на СТБта Інтері. Ю.Байдужий, млявий коментар того, що відбувається в кадрі: Футбольні репортажі на УТ-1 коментаторів "староїшколи".
11. Технічно недосконалий монтаж радіоролика чи телесюжету ("в'юки"; "перестрибування" зображення в кадрі; у "синхроні" неповний збіг артикуляції в кадрі й звукової доріжки тощо).
12. Невдалі кольори в позастудійних записах унаслідок неправильного обрання місця зйомок чи низької якості плівки.
13. Невдало поставлене освітлення, яке спотворює риси учасників передачі та інтер'єр.
14. Зайвий синхрон у коротких інформаційних сюжетах, який нічого не додає до того, що сказав автор (не містить додаткової інформації, цікавих деталей).
15. Відсутність синхроніє у телесюжетах, які входять до випусків новин: "Репортер" М (на 5-му каналі); "Вісник"на ЛТБ.
16. Зайві прямі ввімкнення позастудійних об'єктів під час прямого ефіру, які (ввімкнення) не додають нової інформації, не містять промовистих деталей.
17. Погано "поставлений" голос у ведучого передачі, що не дозволяє за допомогою тембру, тональності та ін. повною мірою передати зміст.
18. Млявий темпоритм передачі як наслідок того, що під час монтажу не було проведено всіх необхідних скорочень.
19. Невикористання засобів монтажу для усунення "затягнутих" фрагментів у передачі.
20. Використання не оптимального темпу мовлення (на радіо 120-180 слів на хвилину), а заколисувального (повільного) чи збуджувального (зашвидкого), внаслідок якого слухач не сприймає значної частини інформації (див. тут п.21, 22).
21. Занадто швидкий темп мовлення, що призводить до змістових втрат під час сприймання тексту.
22. Занадто повільний темп мовлення, занадто урочистий тон та ін., який відволікає увагу слухача (глядача) від змісту, переносить акцент зі змісту мовлення на мовця.
23. Неопрацювання стиків між двома структурними одиницями тексту, які випадково опинилися поряд унаслідок скорочення цього тексту під час роботи над ним у редакції чи в процесі авторського саморедагування.
24. Випадкова відеоінформація в сюжеті (переважно в інформаційних випусках).
25. Стереотипна відеоінформація в сюжеті новин: У відеоряді сюжетів на теми сільського господарства з інформаційної програми "Вісник" (ЛТБ) переважають трактори в полі.
26. Невдалий вибір теми, дріб'язковість теми сюжетів у випусках теле- й радіоновин: Репортажі про шкільні свята на ЛОР і ЛТБ.
27. Стереотипність у тематиці випусків новин на радіо й ТБ: ЛОР і ЛТБ розповідають щодня про наради в міськраді та в облдержадміністрації] про прес-конференції керівників обласних організацій партій і громадських рухів, про наукові конференції у вищих навчальних і наукових закладах, про виставки в бібліотеках до ювілеїв; часто тільки цими темами й обмежується редактор випуску.
28. Невідповідність інтонації змістові повідомлення.
29. Недоречні паузи в теле- чи в радіопередачі.
З0. Невдало дібрані або випадкові шуми на радіо чи на ТБ.
31. Не та черговість кадрів як наслідок невдалого монтажу.
32. Нехтування правилом "перекинутої піраміди" в інформаційних повідомленнях; заверстування найістотнішої (нової) інформації в середину повідомлення, внаслідок чого читач, слухач або глядач не може виокремити цього найістотнішого (нового).
33. Незазначення джерела інформації; передрук, оприлюднення інформації без посилання, без згоди автора, інформатора.
34. Помилковий, хибний підхід до добору новин (подій, які стануть новинами, коли їх оприлюднять в інформаційному випуску), до визначення важливості цих подій, придатності для оприлюднення.
35.Недоцільна, хаотична верстка програми (переважно інформаційного випуску), в основу якої не покладено певного принципу (за важливістю новин, за їх тематикою, географією чи ін.).
36. Жанрова одноманітність інформаційного випуску на радіо чи на ТБ.
37. 0дноманітність у "географії" повідомлень в інформаційному випуску на радіо чи на ТБ.
38. Деперсоніфікація теле- й радіоінформації.
Питання для самоперевірки
1. Цілісний текст, текст у єдності всіх його компонентів як предмет редакторського аналізу.
2. Методика умовного членування тексту.
3. Критерії виокремлення структурних одиниць тексту.
4. Робота редактора над композицією рукопису.
5. Особливості редакторського аналізу структурних особливостей тексту.
6. Методика оцінювання композиції рукопису.
7. Правила побудови журналістського твору.
8. Основні вимоги до композиції рукопису.
9. Прийоми роботи редактора над композицією твору.
10.Залежність композиції твору від жанру журналістського матеріалу.
11.Залежність композиції твору від засобу масової інформації.
12.Залежність композиції твору від типу видання.
13.Методика редакторської оцінки рубрикації.
14.Текст і заголовок. Функції заголовка в ЗМІ та типи його зв'язку з текстом.
15.Типові змістово-структурні, жанрово-стильові та композиційні помилки.
Практичні завдання
Завдання 1. Проаналізувати сторінку в газеті чи п'ять сторінок у журналі (рекомендуемо для анаїїізу газети "Експрес", "Львівська газета", "Високий Замок", журнал "ПІК") з погляду композиційної майстерності, рівня редагування різних видів текстів, надрукованих там. З'ясувати вправність редактора в роботі над рубрикацією.
Завдання 2. Проаналізувати композицію тексту. З'ясувати, які редакторські виправлення сприятимуть досягненню цілісності поданого тексту
ДВА СУПЕРКЛУБИ
"Реал" (Мадрид)
Що можна сказати про мадридський "Реал" таке, чого ще не було сказано? Дев'ятиразовий клубний чемпіон Європи, 28-разовий чемпіон Іспанії. І те, й інше - рекордні досягнення. Мадридський "Реал" є також дворазовим володарем Міжконтинентального кубка, двох Кубків УЄФА й 17 Кубків Іспанії. Клуб заснувала група студентів, і спершу він називався "Мадридський футбольний клуб" (назва "Реал", що значить "королівський", була дарована мадридському клубові самим королем Альфонсо XIII). Клуб був серед засновників іспанського чемпіонату й кубка. Його президент, Карлос Падрос, представляв Іспанію на першій зустрічі засновників ФІФА 1904 року в Парижі. В кінці 1920-х рр. мадридський клуб почав проводити політику "великих закупівель". Так, він заплатив 2000 фунтів (на той час рекордну для Іспанії суму) за Рикардо Замору, якого й досі вважають найкращим іспанським голкіпером за всю історію.
Під час громадянської війни в Іспанії старий стадіон "Реалу" - "Чамартин" було зруйновано. Клуб тоді не мав грошей на будівництво нового стадіону, зате мав чудового й компетентного президента - постать майже легендарну в європейському клубному футболі: адвоката Сантьяґо Бернабеу, який раніше сам виступав за клуб, потім був тренером, секретарем і, нарешті, став президентом "Реалу". Він оголосив про збирання пожертв і зумів зібрати суму, необхідну для будівництва прекрасного стадіону, що тепер носить його ім'я. Кошти від продажу вхідних квитків, витратили на розвиток команди, яка цілковито домінувала в Кубку європейських чемпіонів упродовж перших п'яти років його існування.
Зіркою першої величини був аргентинський центрфорвард Альфредо Ді Стефано, але і його товариші по команді угорець Ференц Пушкаш, француз Раймон Копа, уругваєць Хосе Сантамарія та бразилець Діді не поступалися йому ні в заслугах, ні в класі. Вони створили високий, практично недосяжний стандарт гри для тих, хто прийшов до клубу потім. 1966 року мадридський "Реал" знову виграв
Кубок чемпіонів. У 1980-х рр. він двічі брав Кубок УЄФА. Але навіть такі зірки, як Піррі, Сантильяна, Хуаніто, Уґо Санчес та Еміліо Бутраґеньйо, іноді висловлювали думку, що будь-які їхні досягнення все одно бліднуть перед колишньою славою клубу. Команда "Реалу" зразка 1960 р. була занадто сильною. Але 1998 р. мадридський "Реал" знову став першою командою в Європі. У фіналі Ліги чемпіонів у
Амстердамі мадридський клуб, за який виступав Рауль Ґонсалес, нова зірка нападу, переміг "Ювентус" 1:0. Гол забив Предраг Міятович. А через два роки мадридський "Реал" знову став переможцем Ліги чемпіонів. Цього разу він побив "Валенсію" з розгромним рахунком 3:0. Відзначилися Фернандо Мор'єнтес, англієць Стів Макманаман і Рауль.
Потім був такий самий успіх 2002 року. "Реал" не тільки переміг у Лізі чемпіонів, але й узяв Міжконтинентальний кубок. Серед зірок клубу - найдорожчі футболісти планети: Зинедін Зідан, Луїш Фігу, Рональде Девід Бекгем, Майкл Оуен.
Зідан став національним героєм Франції, коли забив два м'ячі у ворота бразильців у фіналі чемпіонату світу 1998 р. Після цього Зідана почали називати новим Платині. Зідан почав свою кар'єру у французькому клубі "Канн", але повною мірою його талант виявився в "Бордо" і в італійському клубі "Ювентус". Його визнали найкращим гравцем чемпіонату Європи-2000.
Мабуть, жодному футболістові, який грав у Європі в 1990-ті роки, не приділяли стільки уваги, як Рональдо. 1996, 1997, 2002 він був найкращим футболістом року за версією ФІФА. Такі легендарні постаті в бразильському футболі, як Зіко й Тостао, порівнювали Рональдо з молодим Пеле. Рональдо не пройшов відбір у "Фламенго" й підписав контракт з маловідомим клубом-середнячком "Сан-Кристовао". Саме його й помітив Жаїрзиньйо - футболіст, що був зіркою бразильської збірної на чемпіонаті світу 1970 року. Невдовзі Рональдо грав у "Крузейро" з Белуризонті й у першому ж сезоні забив 54 м'ячі в 54 матчах. Потім він перейшов у ПСВ "Ейндговен", а 1996 р. "Барселона" купила його за 12,9 млн фунтів стерлінгів. Свій перший сезон в Іспанії Рональдо завершив найкращим бомбардиром чемпіонату, забивши 34 м'ячі. До "Реалу" потрапив лише 2002 року, після того, як не один сезон провів у "Серії А", після того, як допоміг на чемпіонаті світу-2002 збірній Бразилії вп'яте стати чемпіоном світу.
Зірок у "Реалі" ніколи не бракувало. Сьогодні мадридський "Реал" - один з найсильніших і фінансово найпотужніших клубів світу зі славним минулим і світлим майбутнім.
"Динамо" (Київ)
На відміну від "Реалу" київське "Динамо" було визнано в Європі та у світі за суперклуб усього двічі - 1975 і 1986 року. 1975 київське "Динамо" перемогло угорський "Ференцварош" у фіналі Кубка кубків і стало першою радянською командою, що завоювала європейський трофей, а перемігши німецьку "Баварію" у двох матчах, узяло ще й Суперкубок Європи.
1986 "Динамо" знову стало володарем Кубка кубків, обігравши у фіналі мадридський "Атлетико" с показовим рахунком 3:0. Ключова роль Олега Блохіна в перемозі київського "Динамо" в Кубку кубків і Суперкубку 1975 р. була відзначена "Золотим м'ячем" найкращого футболіста Європи.Така сама відзнака за 1986 рік чекала на Ігоря Бєланова. Того ж року "Динамо" (Київ) визнано найкращою клубною командою світу.
Обидві перемоги тісно пов'язані з ім'ям видатного українського тренера Валерія Лобановського A939-2002), який починав гравцем київського «Динамо» A958-1964). Його коронні штрафні й кутові удари назавжди залишаться в історії футболу. Потім став тренером, 1974-1982, 1984-1990, 1996-2002 очолював команду «Динамо» (Київ).
Київське "Динамо" було серед засновників радянської вищої ліги, грало в ній упродовж усього її існування (наприклад, уславлений московський "Спартак" "вилітав" з вищої ліги в першу). Загалом команду "Динамо" (Київ) було засновано 1927 року. Проте перемоги в чемпіонаті довелося чекати до 1961. Цього року "Динамо" стало першим немосковським клубом, що завоював чемпіонський титул, а невдовзі стало вже безперечним лідером радянського клубного футболу.
1966 року очолюване тренером Віктором Масловим київське "Динамо" Андрія Біби, Йожефа Сабо, Віктора Каневського, Віталія Хмельницького, Володимира Щеголькова, Валерія Поркуяна, Віктора Серебряникова, Анатолія Бишовця зробило "золотий дубль", вигравши чемпіонат і кубок, а потім установило рекорд, тричі поспіль ставши чемпіоном.
Відтоді й бере відлік ера київського "Динамо" в радянському футболі, яка тривала аж до розпаду СРСР. Уславлені футболісти клубу Олександр Заваров, Олексій Михайличенко, Володимир Безсонов, Олег Кузнецов, Леонід Буряк, Володимир Трошкін, Віктор Колотов, Володимир Веремєєв, Анатолій Коньков, Михайло Фоменко, Анатолій Дем'яненко - відомі в Європі гравці.
У чемпіонатах незалежної України "Динамо" (Київ) одинадцять разів перемагало. Проте український суперклуб так більше й не став суперклубом європейським. Найвище його досягнення - вихід у напівфінал Ліги чемпіонів. Найвідоміші гравці київського "Динамо" цього періоду -Андрій Шевченко, Олег Лужний, Сергій Ребров - грають у провідних європейських клубах. Андрій Шевченко 2004 року здобув звання найкращого гравця Європи, ставши третім в українському футболі володарем "Золотого м'яча". (За матеріалами сучасної спортивної преси, "Енциклопедії футболу").