 |
|
ВИРАЗКОВИЙ КОЛІТ (НЕСПЕЦИФІЧНИЙ)
МКХ-10:К-51
Неспецифічний виразковий коліт (НВК) – хронічне запальне захворювання товстої кишки неясного походження, що клінічно проявляється рецидивуючим перебігом з періодами кровавої діареї, а морфологічно – поверхневим запалення слизової оболонки товстої кишки, що має проксимальну розповсюдженість (від rectum) та обмежується ректальною та товстокишковою оболонкою.
Найбільша розповсюдженість – європеоїдна раса (в 2-6 разів частіше зустрічається у євреїв), мешканців Північної Європи, США, Австралії. Переважний вік захворювання – 15-35 років, в Західній Європі частота НВК складає 6-15 нових випадків на 100 тис. населення, розповсюдженість 70-150 на 100 тис. населення. На Україні чіткої статистики немає.
Етіологія захворювання залишається невстановленою. Згідно сучасних поглядів, НВК слід розглядати як системний аутоімунний процес з частковими позакишковими проявами.
Значну роль в патогенезі захворювання відіграють генетичні, інфекційні та імунологічні чинники, які призводять до порушення імунної відповіді (селективна активація Т-лімфоцитів, порушення функції макрофагів, утворення імунних комплексів), вивільнення медіаторів запалення та деструкції тканин.
В ранній, активній стадії НВК проявляється судинною реакцією, пізніше з’являються виразки слизової оболонки різної форми. При НВК виразки не поширюються глибоко в стінку кишки, а охоплюють лише підслизовий шар. В виразній стадії оболонка набрякла, повнокровна, з різноманітними виразковими дефектами. Часто утворюються псевдополіпи. Запалення, як правило, починається з прямої кишки, поширюється в проксимальному напрямку до ободової. В ранній стадії та періоді виразного загострення НВК в запальному інфільтраті частіш за все переважають лімфоцити, при тривалому перебігу переважають плазматичні клітини та еозинофіли. Посилена клітинна інфільтрація в слизовій оболонці зберігається тривалий час.
Клінічна картина
Клінічні прояви НВК різноманітні, що обумовлено з ураженням не тільки товстої кишки, а й багатьох органів та систем. Описані 2 варіанти початку захворювання – поступовий та гострий. Частіше захворювання починається поступово. Характерні симптоми:
- діарея з домішками крові та слизу;
- біль в животі;
- тенезми;
- субфебрильна температура тіла.
Важкість симптомів та самого перебігу НВК корелює з розповсюдженістю та інтенсивністю запалення стінки кишки. При обмежених формах (проктит та проктосигмоідит), які зустрічаються найбільш часто, клінічні прояви виражені слабо або помірно, системних позакишкових ознак немає, також немає схильності до прогресування. При проксимальному розповсюдженні процесу - лівобічний (28%) або тотальний (18%) НВК протікає дуже важко та часто супроводжується кишковими та позакишковими ускладненнями. Гострий початок захворювання зустрічається у 12,7% хворих на НЯК. Характерним є миттєвий дизентерієподібний початок захворювання з сильними болями в животі, тенезмами, проносом. Повністю клінічна картина захворювання розгортається протягом одного-трьох днів. В клінічній картині захворювання переважають ознаки інтоксикації та зневоднення. В 5% випадків НВК протікає блискавично на фоні тотального ураження кишки, та супроводжується важкою кровавою діареєю, септичною лихоманкою, анемією, зневодненням організму, гіпопротеінемією, а також системними проявами. В цьому випадку існує дуже високий ризик виникнення токсичного мегаколона та перфорації товстої кишки, в зв’язку з чим хворі нерідко потребують термінового оперативного втручання за життєвими показами.
Класифікація
Клінічна класифікації полягає в розподілі НВК в залежності від перебігу, розповсюдженості процесу, ступеню важкості, наявності поза кишкових симптомів, стадії захворювання. Загальноприйнятої класифікації НВК немає.
Клінічна класифікація.
1. За перебігом:
- гострий, в тому числі блискавичний (5%);
- хронічний, безперервно рецидивуючий (10%) – коли за 6 місяців від початку першої атаки немає ремісії;
- хронічний рецидивуючий (85%) – зміна загострення періодами ремісії, при чому перша атака триває менше 6 місяців, потім внаслідок лікування або спонтанно настає ремісія (4 місяці).
2. За розповсюдженістю процесу:
- тотальний коліт;
- лівобічний коліт;
- проктосигмоідит;
- проктит.
3. За ступенем важкості:
- Truelove, Witts
Важкий НВК:
- діарея більше 6 разів на добу з макроскопічно видимою кров’ю, слизом, гноєм;
- лихоманка вище 37,50С;
- тахікардія більше 90 на хвилину;
- анемія - зниження Hb менше 75% від норми;
- прискорення ШОЕ більше 50мм на годину;
- зниження маси тіла більше 10%;
- здуття живота;
- при ендоскопічному дослідженні виявляються типові для НВК зміни слизової оболонки товстої кишки, псевдополіпи та виразна деформація просвіту кишки.
Середньої важкості НВК (зустрічається найбільш часто):
- діарея 4-6 разів на добу;
- температура тіла більше 37,60С;
- кишкова колька;
- схуднення більш як на 10% від загальної маси тіла;
- артеріальна гіпотонія, задишка;
- м’язова гіпотонія, слабкість, блідість;
- іноді анемія;
- при ендоскопічному дослідженні субтотальне ураження слизової оболонки кишки, в фазу загострення слизова набрякла, контактно кровоточить, мілкі ерозії, іноді виразки.
Легкий НВК:
- діарея менше 4-х разів на добу, з невеликою кількістю крові;
- нормальна температура тіла;
- тахікардія відсутня;
- незначна анемія (Hb не менше 100г/л);
- ШОЕ менше 30 мм/год;
- специфічні зміни виявляються лише в слизовій оболонці прямої кишки.
4. За стадіями захворювання:
- загострення;
- затихаюче загострення;
- ремісія.
5. Ускладнення:
- місцеві:
1) перфорація (одне з найбільш тяжких ускладнень НВК, зустрічається в 2-14% випадків);
2) кровотеча (3-5%) – діагностується, коли з прямої кишки виділяються згустки крові, що є клінічною ознакою НВК;
3) псевдополіпоз (22%-64%) – найчастіше локалізується в прямій кишці або вражає всю ліву половину кишечника;
4) токсична дилатація кишки (розвитку може сприяти застосування протидіарейних та послаблюючих засобів, барієвих клізм) – клінічно проявляється високою температурою, тахікардією, порушенням електролітного балансу, сильними болями в животі, різкою болючістю при пальпації, рентгенологічно – розширення діаметру кишки більше 6 см, наявність повітря в її стінці;
5) стенози (6-12%);
6) рак товстої кишки (ризик його розвитку протягом 15 років складає 12%, 20 років – 23%, 25 років – 42%);
7) аноректальні абсцеси (прямокишечні та ректовагінальні) значно рідше, ніж при хворобі Крона.
- системні:
1) функціональний гіпокортицизм;
2) сепсис;
3) артрити, сакроілеїти;
4) ураження шкіри, очей;
5) нефрит, амілоїдоз;
6) флебіти;
7) дистрофія печінки.