Главная | Обратная связь

Психологічні та психофізіологічні вимоги до розкладу уроків в школі

загально відомо, що працездатність учнів у другій половині дня хоча й піддається аналогічним коливанням, проте взагалі нижча, ніж у першій.
Тому адміністрація освітнього закладу повинна вжити всіх можливих заходів для раціонального розподілу класів за змінами з врахуванням вікових особливостей за умови навчання в першу зміну максимально можливої кількості учнів. При цьому в зв'язку з підвищеним завантаженням випускних (9-х і 11-х) і перших класів їхні учні повинні навчатися тільки в першу зміну.
Розклад уроків повинен враховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом тижня, а також правильне чергування протягом дня тижня предметів природничо-математичного і гуманітарного циклів з уроками музики, образотворчого мистецтва, трудового навчання, основ здоров'я та фізичної культури.
При складанні розкладу уроків необхідно враховувати динаміку розумової працездатності учнів протягом дня та тижня.
Сучасними науковими дослідженнями встановлено, що найвища активність розумової діяльності у дітей шкільного віку припадає на інтервал з 10 до 12-ої години. Цей час характеризується найбільшою ефективністю засвоєння матеріалу при найменших психофізичних затратах організму.
Тому в розкладі уроків для молодших школярів предмети, що вимагають значного розумового напруження, повинні проводитися на 2 - 3 уроках, а для учнів середнього і старшого віку - на 2, 3, 4 уроках.
Неоднакова розумова діяльність учнів і в різні дні навчального тижня: її рівень зростає до середини тижня і залишається низьким на початку (понеділок) і в кінці (п'ятниця) тижня. А тому контрольні роботи у ці дні не проводяться. Не бажано подавати і новий матеріал. Вивчення нового матеріалу, контрольні роботи найкраще проводити на ІІ-ІV уроках дня посеред тижня.
І розподіл тижневого навантаження протягом тижня повинен бути таким, щоб найбільший його обсяг припадав на вівторок, середу, четвер. На ці дні в шкільний розклад необхідно вносити предмети, які потребують великого розумового напруження або ті, які не вимагають значного навантаження, але у більшій кількості, ніж в інші дні тижня.
Серйозний вплив на рівень втомлюваності учнів протягом навчального дня має чергування уроків різного змісту та різних типів. Два уроки одного предмета або навіть уроки двох близьких предметів швидше викличуть втому ніж ті уроки, але розділені уроком іншого предмета, не близького їм.
За методикою, розробленою Н.П. Погребняком і В.В. Машиністовим (1993 р.) кожний навчальний предмет має різний бал складності:

Оптимальним є чергування уроків гуманітарного й природничо-математичного циклу.
Не варто ставити після фізвиховання уроки, на яких доводиться систематично виконувати контрольні роботи, практичні, лабораторні. Ні в якому разі не можна впродовж одного дня нагромаджувати декілька предметів, які не потребують великого розумового навантаження (фізвиховання, музика, трудове навчання, образотворче мистецтво). Їх слід розміщувати рівномірно, віддаючи перевагу початку й кінцю тижня.
Рекомендується подвоювати уроки з одного предмета лише у 9 - 11 класах, коли це передбачається певними дидактичними вимогами (написання творів з літератури, виконання практичних робіт з фізики, хімії, проведення лекцій, семінарських занять, заліків).
Упродовж одного дня не варто, особливо в старших класах, ставити кілька предметів, які вимагають від учнів великої та серйозної домашньої підготовки, читання значної кількості текстів (одночасно українську та зарубіжну л-ру, історію тощо).
Якщо на вивчення предмета навчальними планами передбачено одну навчальну годину, його не варто ставити на початок чи кінець тижня, при двох тижневих годинах між ними повинна бути перерва не менше як два-три дні.
Для раціоналізації проведення виховних заходів доцільно мати розклад, у якому 5 - 8 і 9 - 11 касах було б принаймні один-два дні з однаковою кількістю уроків.
У паралельних класах упродовж одного дня повинна бути, як правило, однакова кількість уроків.
В розклад на понеділок раціонально включати такі предмети, які не вимагають домашньої підготовки (образотворче мистецтво, музика, фіз-ра, трудове навчання) і предмети, на вивчення яких відводиться > 2 годин на тиждень, щоб не поставити під загрозу засвоєння програмового матеріалу і не знизити якості знань учнів.
Враховувати пропускну здатність навчальних кабінетів, в першу чергу з таких предметів як фізика, хімія, біологія, де передбачено проведення лабораторних та практичних робіт. Тут в першу чергу потрібно забезпечити випускні класи, а для перевідних класів зробити рухливий розклад для проведення лабораторних та практичних занять.
Необхідно враховувати і пропускну спроможність спортзалу.
На ступінь втомлюваності учнів також впливають співвідношення між обсягом вивченого матеріалу на уроці та обсягом того, що задали додому, обсяг домашніх завдань з кожного навчального предмета та загальний обсяг заданого.
Науковими дослідженнями встановлено, що найбільш ефективна тривалість виконання домашніх завдань (загальний час підготовки домашніх завдань) для учнів різних паралелей складає:

2 класи - 45 хвилин
3 класи - 1 год. 10 хв.
4 класи - 1 год. 30 хв.
5 - 8 класи - 2 год. - 2,5 год.

Також велике значення для зниження рівня втомлюваності учнів і створення комфортних умов для їх навчання має раціонально організований режим навчального дня. Так, приміром, працездатність учнів на уроці, що проводиться після великої перерви, дещо зростає.
Як показує практика роботи освітніх закладів з невеликою кількістю класів (один-два клас-комплекти) малої та середньої наповнюваності харчування учнів початкової школи відбувається на другій перерві, а решти - на третій.
Відповідно до цього тривалість другої перерви повинна бути не менше 15 хвилин, виходячи з конкретних умов освітнього закладу.
Якщо освітній заклад має більшу кількість класів зі значною наповнюваністю, то харчування учнів початкової школи, як правило, здійснюється на першій перерві, учнів 5 - 8 класів - на другій, а учнів 9 - 11 класів - на третій перерві.
Варто зазначити, що тривалість перерви менше 10 хвилин не доцільна та не виправдовує себе. Учень не має змоги відпочити.
Виправдовує себе практика використання великих перерв для активного відпочинку учнів (спортивні перерви, прогулянки, ігри на свіжому повітрі).
Однією з основних вимог до розкладу - є його стабільність. Саме стабільність визначає чіткість ритму роботи школи, порядок.
Розклад занять - це перш за все уважне, бережне відношення добюджету часу вчителя, поваги до нього.
Складання розкладу уроків - громіздкий процес, який потребує серйозної підготовки, досвіду, високої кваліфікації завуча.
Складання розкладу уроків потрібно закінчити не пізніше 27-29 серпня, ознайомити з ним учителів і, за можливості, врахувати їхні пропозиції (якщо це не суперечить основним вимогам до розкладу). Після затвердження директором школи розкладу та узгодження з головною профспілкового комітету переписують його двічі на великих аркушах паперу в звичайному для вчителів та учнів вигляді (тобто із зазначенням предметів кожного дня для кожного класу). Один примірник розкладу уроків вивішують в учительській, а другий - для ознайомлення з ним учнів та їхніх батьків. Зміна його впродовж семестру без особливих потреб небажана. На початку січня до розкладу вносять необхідні корективи у зв'язку з можливою зміною кількості навчальних годин на окремі предмети на ІІ семестр.
У разі хвороби вчителів та з інших причин завуч повинен додатково мати розклад уроків кожного навчального кабінету (якщо в школі запроваджено кабінетну систему навчання або якщо навчальні кабінети з фізики, хімії, біології, математики тощо функціонують у школі).
Факультативні заняття, індивідуальні консультації, позакласні заходи слід планувати в дні з найменшою кількістю уроків, з обов'язковою перервою після основних занять.
Розклади уроків у 1 - 4 класах складають, як правило, класоводи, а коригує їх завуч, ураховуючи необхідність використання наявної навчально-матеріальної бази для проведення уроків фізвиховання, трудового навчання, музики, а також викладання окремих предметів у цих класах спеціалістами, вчителями старших класів.