 |
|
Девіантна поведінка в підлітковому віці та можливості її попередження.
Девіантна поведінка - система вчинків, що відхиляється від загальноприйнятої, або, яка розуміється нормою. Це може бути норма психічного здоров'я, права або моралі.
Девіантна поведінка поділяється на дві великі категорії:
1) поведінка, що відхиляється від норм психічного здоров'я (явна або скрита патологія);
2) асоціальна поведінка, що порушує соціальні і культурні норми, особливо правові. Останні в свою чергу поділяються на злочини деліквентні (протиправні) і кримінальні (злочинні).
Алкоголізм (раннє зловживання), з яким приходиться зустрічатись вчителям та батькам підлітків, фармакологічна дія алкоголю подавляє у підлітка психічну активність або стимулює її, знімаючи свідоме гальмування підсвідомих бажань, імпульсів. Причиною алкоголізму у підлітків можуть бути наслідування поведінки дорослих, бажання звернути на себе увагу.
Наркотизм і підліткова наркоманія розпочинається частково з паління. Існують різні рівні наркотизації:
1) одиничне вживання наркотиків;
2) багаторазове вживання, але без ознак психічної або фізичної залежності;
3) наркоманія І стадії, коли вже сформувалась психічна залежність, наркотик на цій стації приносить задоволення;
4) наркоманія ІІ стадії, коли вже склалась фізична залежність від наркотиків, пошук наркотиків спрямований на те, щоб уникнути абстиненції ("ломки");
5) наркоманія ІІІ стадії - повна фізична і психічна залежність.
Перші дві стадії - зворотні, III стадія незворотна. Крім загрози здоров'ю, наркотики ведуть підлітків в кримінальну субкультуру.
Агресивна поведінка. Жорстокість і агресія завжди були властиві груповій поведінці підлітків. Підліткова агресія частіше за все - наслідок загального озлоблення, зниженої самоповаги через пережиті життєві невдачі і несправедливості (батько залишив сім'ю, низька успішність в школі тощо).
Підлітки і юнаки скоюють акти вандалізму групою, де стирається особиста відповідальність. Сумісні агресивні дії закріплюють почуття групової солідарності, а іноді в момент дії викликають ейфорію.
Суіцидальна поведінка - проблема юнацького самогубства. У підлітків значно частіше, ніж серед дорослих, спостерігається так названий "ефект Вертера" самогубство під впливом чийогось прикладу. Серед підлітків за даними О.Є. Лічко, спроба суїциду у 17-річних - 32%, 16-річних -31%, 15-річних -21%, тільки 4% у 12-13-річних.
Які ж психологічні проблеми стоять за юнацьким самогубством?
В дев'яти випадках із десяти юнацька спроба самогубства - не бажання порахуватись із життям, а крик про допомогу. Профілактика юнацького самогубства полягає не в запобіганні конфліктної ситуації - це неможливо, а в створенні психологічного клімату, щоб підліток не почував себе самотнім, неповноцінним, нікому не потрібним.
Психічні розлади у підлітків - це може бути захворювання, чи акцентуація характеру. Юнацька психопатія з точки зору психології нормального розвитку може бути особистісними розладами: синдром відчуження, дереалізації, деперсоналізації, роздвоєння особистості.
Різні типи акцентуацій вчителю в своїй роботі необхідно враховувати. Так, гіпертимний підліток схильний до підвищеної активності, не завжди виправданого оптимізму, потягу до спілкування, частою зміною захоплень. Шизоїдний тип - частіше всього замкнений, швидко стомлюється, дратівливий і схильний до іпохондрії. Сензитивний тип - надмірно вразливий, схильний до злоби, яка веде до дій - зриву зла на іншому. Істероїдний тип - егоцентричний, жадібний, егоїстичний, намагається звертати увагу на себе. Конформний тип - часто піддається впливу зовнішнього середовища.
Психологічний "лікбез" потрібен вчителю, щоб якомога раніше помітити потенційний ризик в поведінці учня-підлітка і вчасно на нього відреагувати.