 |
|
Головному Редактору газети -тижневика
"Рідний край"Павлоградського і Юр'ївського районів
Дніпропетровської області п.і.51400
Пану Володимиру Олександровичу Сторчакову
вулиця Радянська 55, м. Павлоград Дніпропетровської
області тел: (код 05632) 6-04-02,6-22-46,6-49-22.
Рябцева Михайла Павловича 15.07.1937р.н., українця,
уродженця м. Дніпропетровського, освіта вища юридична,
дитина війни,ветеран праці ,пенсіонер, інвалід 2-ої
групи,правозахисник – альтруїст, позапартійний, громадський
діяч Всеукраїнської національної музичної та спілки
краєзнавців, Всеукраънського товариства «Просвіта» ім. Т.
Шевченка та охорони пам’яток історії та культури АНД району ,
дипломант конкурсу “Патріот Придніпров’я”,
мешканець
м. Дніпропетровськ, 49087, до запитання,тел.(056) 7247492,
З А Я В А (Перша )
ПРО ВШАНУВАННЯ ПАМ'ЯТІ ПАТРІОТІВ
Вивчаючи життєву і творчу діяльність В.К.Чапленка /Чаплі/ за його родовим призвіщем Чапля ,знайшов його побратима за духом і творчою патріотичною діяльністю - Григорія Федоровича Чаплю 1914р.,уродженця села Вербки Павлоградщини, українця ,селянина, позапартійного, освіта н/вища, художник Львівської швейної фабрики №1,твори якого публікувалися на шпальтах
« Дніпропетровської газети» в 1941-1943р.р.Г.Ф.Чапля 22.08.1947р. звинувачений у зраді Батьківщини це б то ,у скоєнні злочинів передбачених статями 54-1”а”,54-10ч.ІІ,54-11 Кримінального кодексу УРСР .
На допиті 15березня 1947 року Чапля Г.Ф. показав, що він закінчив Вербську семирічку, до 1931 року навчався в Дніпропетровському інституті професійної
освіти.З квітня до вересня 1931 працював вчителем Юр’ївської школи, потім з 1931 до 1934 року вчителював в одному із районів Дніпропетровської області.
Опісля до березня 1935р. працював в редакції газети «Соціалістичний наступ» , в колгоспній газеті «Юр’ївчанка» до призиву у лави РСЧА в жовтні 1936 року , де проходив службу в 88 артилерійськім полку в м. Павлограді на посаді командира відділення до березня 1938 року.
Після демобілізації до серпня 1939 року працював літературним працівником редакції газети «Соціалістичний наступ», опісля літературним працівником в Горлівській газеті «Кочегарка» до березня 1940року, звідки повернувся в ПАВЛОГРАД на посаду літературного працівника газети "Соціалістичний наступ", де працював до листопада 1941року.
В період окупації очолив редакцію газети « Українець» , « Павлоградська газета». На шпальтах газети друкував націоналістичні статті проти радянської влади і ганебної політики більшовицької партії, яка голодом убила сестричку, тата і маму,які працювали в колгоспі.Моєї позиції притримувались Шуть,Толочко та інші працівники редакції. Тому підтримав емісарів ОУН- Чопівського Андрія,Михайла Антоновича, Радьє.
В здійсненні злочину Григорій Чапля себе не визнав, але не відмовлявся від того, що написав і видав збірки поезій "Схід сонця", «Ліричні акорди.»в 1942 році,перевидавав ці збірки, видав націоналістичний календар на 1943рік в кількості 1000 накладів і це все продавав в магазинах через систему торгівлі.
В 1943 році в місті Первомайську Одеської області очолив редакцію газети «Нове життя», перевидав і розповсюджував збірку поезій "Ліричні акорди". Звідти примусово був вивезений на роботи до Німеччини,але втік з ешалону на території Словаччини.
Був у словацькому партизанському загоні капітана Воробйова з червня до вересня 1944 року. При виконанні бойового завдання був затриманий угорськими жандармами , потерпав у Будапештській та в інших тюрмах.Звільнений 03травня 1945 року союзниками іпереданий у 55 стрілецький полк Червоної Армії. В грудні 1945 року демобілізувався. Нагорожений медаллю «За перемогу над фашистською Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 р.р.».
Побратими Г.Ф. Чаплі - Осипа Андрій Аполонович 27серпня1914року народження уродженець села Добровілля Близнюківського району Харківської області , за професією і посадою вчителя школи села Нова Русь, підтверджував, що він дійсно з вересня 1939 до літа 1943р. працював літературним редактором газети"Соціалістичний наступ", «Українець», «Павлоградської газети»де головними редактором був Чапля Г.Ф.Він писав і публікував статті «Про українську національну музику», «Про захист української мови».Разом з Чаплею Г.Ф. та іншими , виступав з доповідями про життя і діяльність Т.Г.Шевченка в селах Юр’ївка, Вербки, В’язівок в березні 1942 року, приймав участь у випуску націоналістичного календаря на 1943 рік.
- Березовець Василь Максимович 1909року , уродженецьЛенінграда, режисер Мелітопольського українського драматичного театру, мешканець м. Миргороду Полтавської області, також підтвердив, що в період німецької окупації м. Павлограда Дніпропетровської області з 1941 до 1943 року він був художнім
керівником місцевого театру «Україна». Він обробляв п’єсу Старицького «Маруся Богуславка» в якій виконувалась пісня на націоналістичні вірші Григорія Чаплі «Летять пташки із України». З театром гастролював і показував вистави в селах і містах Дніпропетровщини і Харківщини.Написав і публікував на шпальтах газет націоналістичну статтю «Корисна справа».З лютого до листопаду 1945 року служив у лавах Червоної Армії на посаді писаря,нагороджений медалями «За бойові заслуги». «За перемогу над фашистською Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941-1945рр.»
Не зламала Григорія Чаплю жорстка та жорстока машина більшовицько-радянського тоталітаризму, про що свідчать його виступи під час засідання Військового трибуналу м. Дніпропетровська 22 серпня 1947 року.
" -Я люблю Україну,-заявив в суді Григорій Чапля. – В період окупації моєї Батьківщини з листопада 1941 року , два рази на тиждень видавав газету «Українець», «Павлоградську газету»на шпальтах якої пропагував національно – патріотичний рух, розповсюджував листівки, розповідав про ОУН, Мельника, Бандеру, про українську мову, про етнографічну культуру, чисті раси, боровся за Самостійну Україну. Отримував газети , журнали з Західної України і на шпальтах своєї газети передруковував окремі статті.
Я присвятив життя для боротьби за НезалежнуУкраїну."( витяг з протоколу судового засідання 22серпня 1947року військового трибуналу м Дніпропетровська в архівні кримінальній справі П-26894 служби безпеки України в Дніпропетровській області аркуш 409- 436).
За згаданими вище статтями кримінального кодексу УРСР Чапля Григорій Федорович засуджений на 25 років позбавлення волі у виховно-трудових таборах та 5 років позбавлення прав після відбуття покарання.
Осипа Андрія Аполоновича засудили до 15років позбавлення волі і 5 років позбавлення прав.
Березовця Василя Максимовича засудили до 8 років позбавлення волі і 3 роки позбавлення прав.
Побратими Г.Ф.Чапля, А.А.Осипа, В.М.Березовець –жертви свавілля тоталітарного режиму, 22 травня 1996року реабілітовані.
Григорій Чапля не дожив до цього дня. На тяжких каторжних роботах Григорій Федорович став інвалідом і 8 серпня 1954 року помер в таборі ГУЛАГу. 22травня 1996 року він реабілітований прокуратурою Дніпропетровської області.
Його сьогодні нема серед нас, громадян Незалежної України , але залишились і зберігаються в архівах деякі його твори надруковані в «Дніпропетровській газеті».
Для Григорія Чаплі та його побратимів Андрія Осипа, Василя Березовця та інших був один із багатьох факторів , які свідчать про те ,що для українців перш за все незалежна Україна. Для них не існує поняття заходу, центру, чи
сходу української землі, для них одна єдина Україна - соборна, суверенна і незалежна.
Григорій Чапля , побратим Василя Чапленка /Чаплі/, в роки страшної війни не був байдужий до долі України Матері- Вітчизни і незважаючи на подвійний терор фашизму і тоталітарного більшовизму боровся за Самостійну Україну.
Його боротьба сьогодні достойно закликає нас берегти здобутки-пам’ятку вірші про ті страшні дні написані кров’ю його серця, використовувати для виховання українських патріотів.
Певно ще у когось збереглися поетичні збірки, націоналістичний календар на 1943рік,ще є живі мешканці які пам'ятають Г.Ф.Чаплю і його побратимів по їх виступах з доповідями «Про життя і діяльність Т.Г. Шевченка , як борця за Незалежну Україну» перед селянами у Вербках, В’язівок, Юр’ївка та інших селах і містахДніпропетровської та
П Р О Ш У
1.Мою заяву вивчити , перевірити і доповнити указані у ній факти , обговорити колективом сесії Павлоградської районної ,Міської ради депутатів,сесії чи виконкомом Ради депутатів села Вербівець і прийняти рішення про клопотання перед обласною державною адміністрацією про представлення ЧАПЛЮ Григорія Федоровича за багаторічну подвижницько – патріотичну діяльність, вагомий особистий внесок у справу розбудови і зміцнення української держави для відзначення Президентом України державною нагородою Орденом «СВОБОДА» - посмертно.
2.Спорудити погруддя чи пам’ятну дошку з образом Г.Ф.Чаплі,А.А.Осипа , В.М. Березовця та інших , не установлених до кінця патріотів національно-визвольної групи журналістів та працівників редакції газати- тижневика
"Рідний край " на будинку №55 по вулиці Радянській чи іншому будинку де знаходилась газета і діяла національно- патріотична група освітян-журналістів м. Павлограда Дніпропетровської області.
3. Вирішити питання про виділення коштів для продовження пошуків слідів патріотичної діяльності групи під орудою Г.Ф.Чаплі з метою збору матеріалів , написання і видання окремою книжкою чи брошурою нарису про патріотично – подвижницьке кредо вчителів-журналістів Г.Ф.Чаплі,А.А.Осипа ,В.М.Берізовця та інших політкаторжан з метою використання в культурно – освітній програмі ріднокраю Павлоградського повіту.
4. Рекомендувати відділу культури та туризму включити і використовувати в екскурсійних маршрутах краю інформацію за темою :-
« По слідам життя і дяльності вчителів-журналістів Павлоградщини в роки більшовицько-тоталітарного режиму двадцятотого століття», з метою підняття іміджу вчителів та журналістів для героїчно- патріотичного виховання.
5.Надати обґрунтовану письмову відповідь.
Додаток для колективу редакції газети-тижневика "Рідний край"
з метою вивчення матеріалів, літературної обробки і вирішення можливості для публікації серії нарисів по темі "Слідами Василя Чапленка/Чаплі/-нащадка патріотів Павлоградського повіту:
-"Звернення та звіт просвітянина і краєзнавця" на 4 сторінках;
-"Брати чи побратими Василя Чапленка /Чаплі/?", витяг із книги в електроннім варіанті - М.Рябцев "Патріотизм та яничарство Січеславців"; -
- ксерокопія світлинки Василя Чапленка 1950р. на 1 аркуші;
-Ксерокопія бібліографії Василя Чапленка-на 1 аркуші;
-Вірші , переклад В.Чаплі з білоруського "Серед пустель Єгипту, де піски."
-Вірш Василя Чапленка "Мій хрест", з поетичної збірки обласної бібліотеки;
-Сценарії уроку пам'яті присвяченого В.К.Чапленку 2 аркуші;
-Звіт про проведення відкритого уроку В Юр'ївській ЗОШ 4.4.2007р;
-Фото і ксерокопії світлинки учнів школи з просвітянами та краєзнавцями ;
- Ксерокопія листа Голови Близнюківської РДА стосовно заходів по увічненню пам'яті І.М.Шаповала та А.А.Осипа № 01-01-28/59 від 14.03.2011р.;
- Проект нагродного листа про відзначення А.А.Осипа на 1 аркуші;
- Ксерокопія листа від 05.04.2011 № 47 Управління Освіти та Науки Дніпропетровчської міськради відносно увічнення пам'яті І.М.Шаповала та А.А.Осипа , всього на 22 аркушах.;
Заздалегідь удячний член Всеукраїнських: спілки краєзнавців квиток №608 за 18 жовтня 1995р.;товариства «Просвіта» ім. Т.Шевченка квиток №ДН13382 виданного2008року з повагою / Михайло Рябцев /
м. Дніпропетровське 25 травня 2011р.