 |
|
Людину у натовпі характеризують наступні риси.
Анонімність. Учасник натовпу являється в ній як би безіменним, і, загубившись у "безликій масі", поступаючи "як всі", людина
припиняє відповідати за власні вчинки.
Інстинктивність. У натовпі індивід віддає себе під владу таким інстинктам, яким ніколи, будучи в інших ситуаціях, не дає волі.
У нього знижується здатність до раціональної переробки інформації, яку сприймає.
Неусвідомленість. У натовпі зникає, розчиняється свідома особистість.
Стан єдності (асоціації). У натовпі індивід відчуває силу людської асоціації, яка впливає на нього своєю присутністю. Вплив
цієї сили виражається або у підтримці і посиленні, або у стримуванні і придушенні індивідуальної поведінки людини.
Стан гіпнотичного трансу. Індивід, який провів певний час серед діючого натовпу, впадає у такий стан, який нагадує стан
загіпнотизованого суб'єкта. Він уже не усвідомлює своїх вчинків. У нього, як у загіпнотизованого, одні здібності зникають,
інші ж доходять крайнього ступеня напруги. Відчуття непереможної сили. Індивід у натовпі здобуває відчуття нездоланної сили, завдяки одній лише чисельності.
Заражуваність. У натовпі будь-яка дія заражувальна до такого ступеня, що індивід дуже легко приносить в жертву свої
особисті інтереси інтересу натовпу. Аморфність.У натовпі повністю стираються індивідуальні риси людей, зникає їх оригінальність і особистісна неповторність.Втрачається психічна надбудова кожної особистості і розкривається і виходить на поверхню аморфна однорідність.
Безвідповідальність. У натовпі в людини повністю втрачається почуття відповідальності, яке практично завжди є стримуючим
началом для індивіда.
Соціальна деградація. Стаючи частинкою натовпу, людина як би опускається на кілька сходинок нижче у своєму розвитку. В ізольованому положенні - у звичайному житті вона скоріше за все була культурною людиною, у натовпі ж - це варвар, тобто істота інстинктивна. Людина у натовпі перетерплює зниження інтелектуальної діяльності.
Для людини натовпу також характерна підвищена емоційність сприйняття всього, що вона бачить і чує навколо себе.
ПОЧУТТЯ НАТОВПУ
У числі спеціальних властивостей, що характеризують натовп, зустрічаються, наприклад, такі: імпульсивність, дратівливість, нездатність обмірковувати, відсутність міркування і критики, перебільшену чуттєвість і т.д., що спостерігаються у істот, що належать до нижчих форм еволюції. Так як збудники, що діють на натовп, дуже різноманітні і натовп завжди їм кориться, то звідси випливає його надзвичайна мінливість. Через цю мінливість натовпом дуже важко керувати, особливо якщо частина суспільної влади знаходиться в його руках.
Натовп не тільки імпульсивний і мінливий: як і дикун, він не допускає, щоб що-небудь ставало між його бажанням і
реалізацією цього бажання. Натовп тим менш здатний допустити це, якщо чисельність створить у нього почуття
нездоланної могутності. Для індивіда в натовпі поняття про неможливість не існує. Ізольований індивід усвідомлює, що він не
може один підпалити палац, пограбувати магазин, а якщо навіть він відчує потяг зробити це, то легко устоїть проти нього.
У натовпі ж у нього є свідомість могутності, що доставляється йому чисельністю, і досить лише вселити йому ідеї убивства і
грабежу, щоб він негайно ж піддався спокусі. Блукаючи завжди на границі несвідомого, легко підкоряючи усяким вселянням і володіючи буйними почуттями, властивими
тим істотам, що не можуть підкорятися впливу розуму, натовп, позбавлений всяких критичних здібностей, повинний бути
надзвичайно легковірним. Неймовірного для нього не існує, в ньому надзвичайно легко створюються і поширюються легенди
і самі неправдоподібні розповіді. Саме так народжуються усі колективні галюцинації, про які часто говориться в історії і
вірогідність яких підтверджується тисячами чоловік. Найсумнівніші події — це саме ті, котрі спостерігалися найбільшим числом людей. Говорити, що який-небудь факт одноразово
підтверджується тисячами свідків, — це значить сказати в більшості випадків, що дійсний факт зовсім не схожий на існуючі
про нього розповіді. Які б ні були натовпи, хороші чи погані, характерними їх рисами є односторонність і перебільшення. У цьому відношенні, як і в багатьох інші, індивід у натовпі наближається до примітивних істот, не відає ні сумнівів, ні коливань, а сила почуттів ще
більш збільшується відсутністю відповідальності. Володіючи перебільшеними почуттями, натовп здатен підкорятися впливу тільки таких же перебільшених почуттів. Натовп
бажає бачити й у своїх героях таке ж перебільшення почуттів; їхні удавані якості і чесноти завжди повинні бути збільшені в
розмірах. Мистецтво говорити натовпу, без сумніву, належить до мистецтв нижчого розряду, але, проте, вимагає
спеціальних здібностей. Натовп виражає таку ж авторитетність у своїх судженнях, як і нетерпимість. Авторитетність і нетерпимість являють собою
такі визначені почуття, що легко розуміються і засвоюються натовпом і так само легко застосовуються ним на практиці, як
тільки вони будуть йому нав'язані. Маси поважають тільки силу, і доброта їх мало торкає, тому що вони дивляться на нього
як на одну з форм слабкості. Симпатії натовпу завжди були на боці тиранів, що підкоряють його собі, а не на стороні добрих
володарів, і найвищі статуї натовп завжди споруджує першим, а не останнім. Якщо натовп охоче топче ногами поваленого
деспота, то це відбувається лише від того, що, утративши свою силу, цей деспот уже попадає в категорію слабких, котрих
нехтують, тому що їх не бояться. Вірити в перевагу революційних інстинктів у натовпі — це значить не знати його психології. Натовп занадто керується
несвідомим і тому занадто підкоряється впливу вікової спадковості, щоб не бути насправді надзвичайно консервативним.
Наданий сам собі, натовп незабаром стомлюється своїми власними безладдям й інстинктивно прагне до рабства.