Главная | Обратная связь

Педагогічний малюнок

Для набуття учнями вмінь і навичок образотворення і формотво­рення методисти рекомендують використовувати педагогічний ма­люнок. Він виконується з конкретною методичною метою — проде­монструвати етапність виконання певних художньо-практичних дій, процесуальність утілення художнього задуму на площині, в об'ємі, типи композиційних рішень (симетрія, асиметрія, діагональ тощо) в обраному форматі. Різновид педагогічного малюнка — композицій­на схема, зразок-алгоритм композиційного рішення твору мистецтва, що аналізується та інтерпретується, або практичної роботи, що має виконуватися (Ф. Кравчук, М. Пічкур, В. Щербіна).

Серед методистів не існує єдиної думки щодо дидактичної вартості малюнків учителя. Більшість учителів, як показує шкільна практика, відчувають потребу в них. Проте деякі педагоги переконані, що цей тра­диційний метод є архаїчним, а схематизація і нав'язування будь-якого зразка учням перешкоджає вияву вільної фантазії, отже, стає бар'єром на шляху всебічного розкриття художньо-творчих здібностей.

Подібні дискусії щодо співвідношення «творчість — копіювання зразка» час від часу спалахують і в середовищі музикантів-педагогів, які вбачають суперечність між загальною репродуктивною спрямо­ваністю методики викладання музики (панування стандартних і не­змінних схем «розучування пісні», «аналізу твору», «методів показу» тощо) і задекларованим сучасною освітою особистісно зорієнтованим підходом до навчання і виховання учнів.

Отже, чи є та межа, за якою наочність переходить у копіювання, канон стає рутиною, принцип перетворюється у формалізм? На нашу думку, ефективність будь-яких зразків у педагогіці мистецтва зроста­тиме прямо пропорційно зростанню їхньої варіативності. Треба на­дати учням можливості бачити альтернативи, варіанти у вирішенні художніх завдань, відчути своє право на вибір, а врешті-решт навіть і на помилку. За таких умов педагог забезпечує засвоєння фундамен­тальних закономірностей мистецтва, з одного боку, та уникає прямо­го нав'язування власних поглядів і рішень — з іншого.

Так, один учитель продемонструє на уроці, як треба виконувати пісню (приміром «Подоляночку» в 2 класі), і вимагатиме від дітей неодноразово повторювати мелодію. Такий шлях абсолютно віддзер­калює дотримання традиційної методики: «показ пісні — розучуван­ня пісні». Інший учитель проспіває два різні варіанти (зі змінами темпу, динаміки, штрихів) і запитає: «Який варіант краще відпові­дає образу Подоляночки?» або: «Коли моє виконання нагадало вам ніжну і лагідну дівчинку-веснянку, тендітну, як ніжна молода квіт­нева зелень, що пробудилася від зимового сну, а коли — бабусю-зиму, яка вже стомилася засипати снігом все навкруги й гудіти хо­лодними вітрами?».

Один учитель образотворчого мистецтва продемонструє, як вико­нувати той чи інший пейзаж (наприклад «Зима»), а інший запропо­нує дітям із низки можливих варіантів обрати той, що відповідатиме їхньому власному задуму:

• тематика («Зима-завірюха», «Зима-фантазерка», «Зима спить»);

• вид мистецтва (живопис, графіка, декоративне мистецтво);

• формат (горизонтальний, вертикальний, квадрат, коло);

• тип композицій (симетрична — асиметрична, динамічна — ста­тична);

• техніка (акварель, гуаш, кольорові олівці, фломастери, воскові

олівці).

Дидактичні казки

Ефективним засобом емоційно-образного підсилення пізнаваль­них інтересів на інтегрованих уроках мистецтва стає дидактична каз­ка, в якій головне не сюжетність, а одухотворення певних фактів, властивостей, засобів виразності мистецтва. Такі казки вчитель може створювати до будь-якої теми уроку, і якщо це робиться систематич­но, діти самі стають маленькими казкарями і починають розповіда­ти власні казкові історії. Орієнтовна тематика казок поліхудожнього спрямування: «Як подружилися дві дівчинки — Лінія і Мелодія, і два хлопчики — Колір і Тембр», «Про конкурс Музичних і Графіч­них Штрихів », « Подорож до країни "Ритм" ».

Наведемо приклади дидактичних казок із підручників «Мис­тецтво» .