Главная | Обратная связь

Гіпотези до пояснення товарного обміну:недосконала конкуренція.

Зростаючі і скалярні доходи. Зростаючі скалярні доходи і торгівля. Диференційовані товари і товарна різноманітність. Інтрасекторна торгівля. Монополія і міжнародна торгівля. Міжнародна торгівля,як політика конкуренції.

 

Промислове виробництво частково характеризується зростаючими скалярними доходами. Зростаючі скалярні доходи – означають,що при збільшеному застосуванні всіх факторів виробництва у разів результат виробництва зростає на величину,більшу ніж у (рис.9).

Рис. Зростаючі скалярні доходи

В результаті зростаючих скалярних доходів зменшуються середні витрати виробництва і виникає стимул виробляти більший обсяг продукції.

Зростаючі скалярнідоходи обумовлені:

- підвищенням ефективності використання наявних виробничих потужностей;

- накопичення навчального досвіду;

- переходом від автаркії до вільної торгівлі.

Залежність зростання скалярних доходів від основного капіталу промисловості визначається,як:

= ( )

Де – обсяг випуску продукції підприємством j;

– використання капіталу і праці;

– обсяг випуску промисловості;

- коефіціент, який визначає залежність,обсягів виробництва підприємства від обсягів виробництва промисловості.

Залежність скалярних доходів від масштабу світового ринкупроявляється в тому, що країна спеціалізується на виробництві тих товарів,відносно яких існують переваги.

Взаємозв’язокміж виробництвом і міжнародною торгівлею ґрунтується на тому, що в результаті зростання скалярних доходів виникає тенденція до спеціалізації за рахунок збільшення виробництва і створюються умови до міжнародної торгівлі. Розміри країни впливають на ступінь зростання скалярних доходів. Велика країна порівняно з малою, при інших рівних умовах, має більший попит на товари і сприяє більшому рівню виробництва, що створює умови для кращого використання зростаючих скалярних доходів. Зростаючи скалярні доходи призводять до:

- відносної ціни товару;

- переміщення факторів виробництва;

- спеціалізація виробництва;

- концентрація виробництва.

Скалярний ефект зменшує відносну ціну товару 1, виробництво якого характеризується зниженням середніх витрат.

Переміщення факторів виробництва пов’язано з тим, що країна спеціалізується на виробництві тих товарів, які характеризуються зростаючими скалярними доходами.

Виробництво в умовах зростання скалярних доходів (знижується собівартість продукції) дає можливість розширити різноманітність товарів,охопити більший сегмент ринку,впливаючи на товарні паритети.

Внутрігалузева торгівля–обмін між країнами, диференційованими продуктами однієї галузі.

Форми внутрігалузевої торгівлі:

- диференційованими (гетерогенними товарами);

- гомогенними товарами.

Торгівля гомогенними товарами здійснюється у випадку, якщо скорочуються транспортні витрати, або існують сезонні відмінності.

Внутрігалузева торгівля диференційованими товарами обумовлена наступними причинами:

- Різниця в смаках споживачів. Наприклад, деякі французькі споживачі надають перевагу німецьким автомобілям.

- Перехресний попит. Відповідно з теорією С. Ліндера країни експортують,ті промислові товари , для яких існує ємкий внутрішній ринок. Оскільки споживачі в країнах, з приблизно однаковим рівнем доходу мають приблизно схожі смаки, кожній країні краще експортувати ті товари, у виробництві і у торгівлі яких на внутрішньому ринку накопичений досвід.

- Ефект масштабу. Внутрішньогалузева торгівля дозволяє одній країні спеціалізуватися на одному виді товару, а іншій країні – на іншому виді товарів тієї ж галузі. Наприклад, перша країна спеціалізується на виробництві меблів з дерева, друга - виробництві меблів з металу. Поскільки попит існує на ті і інші товари, то кожна країна може виробляти і продавати одна одній більше меблів кожного типу.

Ефект масштабу–розвиток виробництва, при якому зростання витрат факторів на одиницю продукції призводить до зростання виробництва більше, ніж одиницю.

Інтенсивність внутрігалузевої торгівлі визначається за допомогою індекса Грубелля-Ллойда.

Де Х – експорт країни в цілому,або в рамках однієї товарної групи;

Ім – імпорт країни в цілому,або в рамках однієї товарної групи.

Якщо тобто Х=Ім,міжгалузева торгівля максимальна;

Якщо 0,то міжгалузева торгівля відсутня.

Монопольне ринкове становищеможна досягнути через створення картелів і застосування демпінгу.

Картель–група фірм, які відкрито домовляються щодо призначення цін або обмеження виробництва.

Демпінг – штучне зниження цін на товари на зовнішніх ринках з метою усунення конкуренції.

При демпінгу проводиться регіональна диференціація цін. Зниження ціни вітчизняних товарів закордоном проводиться доти, поки ціна не буде дорівнювати граничним витратам.

 

Рис. Регіональна диференціація цін

Фірма монополіст, виходячи на світовий ринок, здійснює регіональну диференціацію цін. Займаючи монопольну позицію всередині країни, вона отримає максимальний прибуток тоді, коли на Батьківщині монополіст продаватиме обсяг товару ОА за ціною ОР (точка С на кривій попиту N),враховуючи рівність граничного доходу (Е’) граничним витратам (К’). Виходячи на зовнішній ринок,фірма втрачає монопольні позиції, пристосовується до існуючих торгових умов і продає товар доти, поки його ціна не буде дорівнювати граничним витратам (точка V), тобто АВ – максимально доступний обсяг експорту для національного монополіста.

Зовнішню торгівлю можна інтерпретувати як один з видів антимонопольної політики, якщо монополія стосується потенційних товарів імпорту. Це пояснюється тим, що при монополізації сектору потенційного імпорту на ,Батьківщині в умовах автаркії виробляється невелика кількість товару, який пропонується на високій ціні. Завдяки зовнішній торгівлі здійснюється демонополізація цього сектору за рахунок більш дешевших імпортних товарів.

1. Національна монополія.Країни або підприємства можуть намагатися досягнути монопольного або подібного до монопольного становища у світі.

Якщо спадаючі середні витрати сприяють виникненню монополії, яка не зазнає конкуренції з боку підприємств-виробників товарів субститутів і не може бути обмежена потенційною появою на ринку інших продавців (можливо, закордонних), то країна, на території якої перебуває монополіст, принаймні теоретично може поліпшити умови торгівлі для експортного товару через політику диференціації цін і отримати монопольний прибуток. Цю ситуацію слід розглядати скептично. Товарні пріоритети сприяють конкуренції з боку підприємств-виробників товарів субститутів, а технічний прогрес дає змогу новачкам проникати на ринок.

2. Картель.Картель домагається становища, подібного до монопольного, через цінову політику і політику обсягів випуску. Картель є об’єднанням великої кількості продавців для контролю за найважливішими параметрами ринку. Прикладом може бути прагнення продавців природних ресурсів до створення картелю, але такі намагання інколи призводять до фіаско.

Рис. Регіональна диференціація цін

Фірма-монополіст, виходячи на світовий ринок, здійснює регіональну диференціацію цін. Займаючи монопольну позицію всередині країни, вона отримає максимальний прибуток тоді, коли на Батьківщині монополіст продаватиме обсяг товару ОА за ціною ОР (точка С на кривій попиту N), враховуючи рівність граничного доходу (Е′) граничним витратам (К′). Виходячи на зовнішній ринок, фірма втрачає монопольні позиції, пристосовується до існуючих торгових умов і продає товар доти, доки його ціна не буде меншою за граничні витрати (точка V), тобто АВ – максимально допустимий обсяг експорту для національного монополіста.

3. Демпінг.Монополіст може проводити регіональну диференціацію цін і обсягу експорту та пропонувати для продажу на світовому ринку свій експортний товар за ціною, що дорівнює граничним витратам, тобто за ціною нижчою, ніж на Батьківщині.

На рисунку 8.5 представлена ситуація, в якій вітчизняний монополіст проводить цінову диференціацію між своєю країною і Закордоном. На Батьківщині точку Курно (Cournot) C визначають як проекцію точки перетину граничних витрат і граничного доходу. N позначає криву попиту на Батьківщині, E' – криву граничного доходу вітчизняного монополіста і K' – криву граничних витрат. На світовому ринку вітчизняний монополіст пильно стежить за станом конкуренції; оскільки ціни на товари на світовому ринку вже визначені, то він поводиться як пристосуванець. Згідно з цими умовами вітчизняне підприємство пропонує товари для продажу в Закордоні доти, поки ціна і граничні витрати не досягнуть одного рівня (точка V). Вітчизняний монополіст пропонує на Батьківщині обсяг OA за ціною OP, а у Закордоні – обсяг AB за ціною OP'. Він здійснює демпінг.

Важливою передумовою для демпінгу чи регіональної диференціації цін є те, що ринки сегментовані й недорогі товари із Закордону не повертаються на Батьківщину.

Рис. Виграш на ефективності завдяки зовнішній торгівлі

За умов монополізації імпортного сектора 2 точка М відображатиме автаркійних рівень виробництва, але якщо існує ринок досконалої конкуренції, то автаркійних рівень виробництва буде у точці D. Для того, щоб підвищити рівень виробництва в країні, уряд починає здійснювати політику вільної торгівлі, у результаті зникає монополія, досягають ефективного рівня виробництва у точці D′ (рух від М до D′) та розширюються межі споживання, що характеризуються точкою Y, тобто XY – експорт, D′Х – імпорт країни.

1. Зовнішня торгівля як політика конкуренції.Зовнішньоторговельна політика може в меркантильних традиціях сприяти своїй власній промисловості у досягненні монопольного становища на світовому ринку, а це вимагає значних субвенцій і втрати ефективності. Тому перспективніше впроваджувати вільну торгівлю як стимул для розвитку національної промисловості. Тоді відкриття кордонів можна інтерпретувати як один із видів антимонопольної політики, якщо монополія стосується товарів потенційного імпорту. Наприклад, якщо монополізовано сектор імпорту на Батьківщині, то ціна товару 2 є надто високою в умовах автаркії, і вироблятимуть невелику його кількість (точка M на рисунку 8.6). Точка D відображає ситуацію автаркії при досконалій конкуренції. Монополіст вимагає високої ціни і пропонує менший обсяг цього товару, ніж при досконалій конкуренції. Якщо монополія ліквідовується через зовнішню торгівлю, то будуть досягнуті точка виробництва D' і точка споживання – Y. Рух по MD' характеризує виграш на ефективності через ліквідацію монополії у зв’язку із зовнішньою торгівлею. Отже, вільна торгівля – це найкраща політика конкуренції.

Конкуренція Чемберліна–це конкуренція в умовах досконалої конкуренції,коли ціна товару дорівнює граничним витратам , які в свою чергу дорівнюють середнім витратам виробництва.

1. Конкуренція Чемберлена. Спадаючі середні витрати не повинні призвести до монопольної чи дуопольної ситуації. Товарні уподобання споживачів обмежують ринковий сегмент окремого продавця (окремий продавець бере до уваги спадаючу функцію попиту). При цьому виходять із диференційованих товарів, що є між собою взаємозамінними (висока цінова та перехресна цінова еластичність), і припускають значну кількість продавців. Тоді монопольне встановлення цін на вищому рівні порівняно із середніми витратами є неможливим. Якщо cc на рисунку 8.7 позначає криву середніх витрат підприємства, а NN – функцію попиту, то монопольним рішенням виявилася б точка S, визначена рівністю граничного доходу (E') і граничних витрат (K'). Ця точка пов’язана з середнім прибутком SD. Якщо ринок є відкритим у тому розумінні, що інші продавці можуть вийти на нього, то функція попиту окремого підприємства переміщається вниз (на N' N'), тобто стає еластичнішою (проходить похиліше).

Продавці аналогічних товарів втрачають наднормальні прибутки у зв’язку з виходом на ринок. Рівноважна ціна встановлюється у точці S і дорівнює середнім витратам. Згідно з твердженням конкуренції Чемберлена в умовах досконалої конкуренції рівноважна ціна дорівнює граничним і середнім витратам при вищому попиті.

При цьому існування більшої кількості продавців призводить до того, що функція попиту окремого підприємства стає еластичнішою в результаті конкуренції. З іншого боку, при більшій кількості продавців (і товарів) функція попиту переміщується вліво, проте воно проходить вертикальніше, бо окремий товар тепер краще відповідає уподобанням споживачів.

Рис. Конкуренція Чемберлена

Якщо б на ринку існувала монополія, то пропозиція товару фірми-монополіста була б на рівні перетину граничного доходу (Е′) і граничних витрат (К′). Але уподобання споживачів не дають ціні встановитися на вищому рівні, ніж середні витрати сс. (точка S), монополіст зможе отримати середній прибуток SD. Поява на ринку нових продавців призведе до зростання еластичності попиту (з NN у N′N′), продавці-монополісти втратять наднормальні прибутки, а точка S′ характеризуватиме торгову рівновагу в умовах досконалої конкуренції.

Олігополія – форма недосконалої конкуренції, при якій в галузі домінуюче становище займає невелика група виробників.

Базовою моделлю теорії олігополії є модель Брандера-Спенсера.

q= R(q’);

q’-R’(q)

Кожна точка функції реакції характерна тим, що функція прибутку підприємства при заданому обсязі виробництва іншого продавця досягає максимуму (G(q)’=0).

Функції прибутку можуть бути представлені графічно, як подано на рис.11.

 

Рис.11. Функція реакції Батьківщини .

RR – функція реакції країни. Якщо існує дуополія, коли один продавець перебуває у нашій країні, інший – Закордоні, а їхній ринок збуту у третій країні, то кожна з фірм, повинна враховувати обсяг і ціну товару іншої. В результаті фірми отримують прибутки що будуть максимальними при (Gq=0), тобто ізолінії прибутку претинають функцію реакції у точках максимуму.

Модель Курно – модель олігополії, в якій фірми припускають, що обсяг виробництва їх конкурентів фіксований, і одночасно вирішують скільки продукції їм виробляти.

Конкуренція цін – в умовах дуополії, вітчизняні і закордонні підприємства конкурують цінами,а обсяги визначаються на ринку.

Конкуренція потужностей – в умовах дуополії вітчизняні і закордонні підприємства конкурують обсягами, а ціна визначається на ринку.

Графічна модель цінової конкуренції відображена на рисунку 12.

Рис.12. Цінова дуополія

Підприємства можуть конкурувати за допомогою цін RR, R’R’ – криві реакції, а pp’ – ціна вітчизняного і закордонного підприємства, точка В відображає рівноважну дуопольну ціну. Якщо закордонне підприємство встановит ціну на рівні ОМ’, то вітчизняне підприємство зможе продавати товар за ціною меншою ніж ОМ. У свою чергу встановлення вітчизняним підприємством ціни на рівні нижчому ніж ціна закордонного товару, змусить виробника все ж таки знизити ціну власного товару.

Конкуренція на нові знання – підприємства конкурують за технічну першість на ринку. Завдяки інновації підприємство може досягти лідируючого становища на ринку і отримати монопольний прибуток.

ТЕМА 5.