Здавалка
Главная | Обратная связь

Практична робота № 1



МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання практичних робіт з дисципліни

„ СТАНДАРТИЗАЦІЯ, ДОПУСКИ, ПОСАДКИ І ТЕХНІЧНІ ВИМІРЮВАННЯ "

 

Спеціальність: 5.07010602 “ Обслуговування та ремонт
автомобілів і двигунів ” та 5.05050307 “Виробництво автомобілів і тракторів”

 

Кременчук

Методичні вказівки до виконання практичних робіт з дисципліни “Стандартизація, допуски, посадки і технічні вимірювання”

Спеціальність 5.07010602 “ Обслуговування і ремонт автомобілів і двигунів ” та 5.05050307 “Виробництво автомобілів і тракторів”.

 

Укладач В.В. Троцько

 

Розглянуто цикловою комісією обслуговування та ремонту автомобілів

Протокол № від “” 2013 р.

Голова циклової комісії В.М. Левадний

 

 

Затверджено методичною радою Коледжу КрНУ

Протокол № від “”р.

Голова методичної ради Р.В. Левченко


АНОТАЦІЯ

 

Виконання практичних робіт – самостійна творча робота студентів, спрямована на формування самостійності студентів, обов’язкова умова вивчення дисципліни "Взаємозамінність, стандартизація і технічні вимірювання".

 

Мета виконання робіт - поглиблення і закріплення знань по відповідних темам навчальної програми, придбання практичних вмінь та практичних навиків в вирішенні конкретних задач по допускам і посадкам з’єднань деталей, користування довідковою літературою.

 

Практичні роботи студенти виконують з використанням літературних джерел, що необхідно для придбання досвіду використання.

 

Виконання практичної роботи передбачає:

- підготовка до виконання роботи (повторення вивченого матеріалу) у час, що вільний від обов’язкових занять;

- безпосереднє виконання роботи у час обов’язкових занять зі складанням звіту;

- підготовка і складання заліку з виконаної роботи.

 

Оформлення звіту повинно відповідати вимогам коледжу.

 

Знання і практичні навички необхідні в подальшому навчанні: при вивченні технології машинобудування, при виконанні курсового проекту з цієї дисципліни, при виконанні дипломного проекту, в період самостійної трудової діяльності.

 


 


 

МІСТ

 

Практична робота №1

Тема: Допуски та посадки гладких циліндричних з'єднань ……...…..6

Практична робота №2

Тема: Допуски та посадки підшипників кочення …….…………………9

Практична робота №3

Тема: Допуски та посадки шліцьових з'єднань ……………………..…..12

Практична робота №4

Тема: Допуски та посадки різьбових з'єднань ………………….…….....15

Список літератури………………………………………………….……18

 


Практична робота № 1

 

Тема. Допуски та посадки гладких циліндричних з'єднань.

Мета: перевірка розуміння фізичного змісту схем полів допусків деталей і посадок, отримання знань з методики їхньої побудови та умінь аналізувати отримані параметри.

Завдання: розшифрувати умовну позначку заданого з'єднання; визначити значення основних відхилень і величин допусків; побудувати схему полів допусків і вказати задані параметри; нанести на схемі розмірні лінії та позначення всіх інших параметрів; виконати ескізи деталей і з'єднань і вказати на них позначення допусків та посадок трьома можливими способами; охарактеризувати ймовірні умови роботи заданого з'єднання.

Послідовність виконання роботи

1. Розшифруємо умовну позначку заданого з'єднання. [1-5]

Наприклад:

Задано з'єднання 20Н5/k4.

Номінальний розмір з'єднання, а значить і отвору й вала дорівнює 20 мм. Чисельник буквеного дробу - Н5 позначає поле допуску отвору, а знаменник - k4 - поле допуску вала. Таким чином, у з'єднанні застосовується отвір 20Н5 (номінал 20 мм, основне відхилення "H” а квалітет "5") і вал 20 k4 (номінал 20мм, основне відхилення “k” і квалітет “4”).

 

2.Визначимо значення основних відхилень EI, ES, ei, es і величин допусків TD, Td.

Для отвору: EI, ES, TD для валу: ei, es, Td.

Граничні відхилення EI, ES, ei, es добирають по таблицям [4], [5].

Величини допусків розраховуємо по залежностям:

TD = ES - EI (1.1)

Td = es - ei (1.2)

3. Побудуємо схему полів допусків і вказати задані параметри.

Наприклад: для з'єднання 20Н5/k4.

Проводимо горизонтальну пряму як лінію положення верхньої утворюючого номінального розміру (відхилення від номіналу дорівнює нулю - нульова лінія) (рисунок 1.1)

Основне відхилення отвору EI=0. Це нижнє відхилення й лежить воно на нульовій лінії, тому що його значення дорівнює нулю.

Друге відхилення буде верхнім (ЕS), отже, розташується вище нижнього відхилення (нульової лінії) на величину допуску. Відкладаємо від лінії номіналу нагору величину допуску на отвір (ITd=0,009) і одержуємо лінію верхнього відхилення розміру отвору.

Основне відхилення вала ei= +0.002; це нижнє відхилення й лежить воно вище нульової лінії на відстані, відповідно 0,002 мм. Проводимо на цій відстані лінію паралельно лінії номіналу й одержуємо лінію відповідному найменшому розміру вала.


Друге відхилення вала (верхнє відхилення - еs ) буде розташовуватися вище нижнього відхилення. Відкладаємо нагору від нижнього відхилення величину допуску на вал (ITd=0,006) і через цю крапку проводимо другу горизонтальну лінію, що відповідає найбільшому розміру вала,

Проводимо між лініями відхилень отворів і валів на довільній відстані друг від друга по двох вертикальних лінії й одержуємо графічне зображення полів, допусків отворів і валів.

Записуємо в полях допусків їхнього позначення (основне відхилення й квалітет) наносимо розмірні лінії, всіх відомих параметрів і записуємо над ними значення цих параметрів. Для наочності заштриховуємо поле допуску отвору (див. рисунок 1.1).

4. Нанесемо на схемі розмірні лінії та позначення всіх інших параметрів: розмірні лінії та позначення деталей і з'єднання (див. рисунок 1.1).

 

5. Розраховуємо значення всіх позначених параметрів і вказати їх на схемі.

Граничні розміри:

отвір D max = Dn + EI; D min = Dn+EI (1.3)

вал d max=dn+es; d min=dn+ei, (1.4)

де D max = d max – номінальний розмір.

Посадка із зазором. Величини найбільшого та найменшого зазору:

S max= ES-ei = Dmax-d min (1.5)

S min = EІ-es = D min -d max (1.6)

Посадка із натягом. Величини найбільшого та найменшого натягу:

N max = es – EI = d max – D min (1.7)

N min = ei – ES = d min – D max (1.8)

Якщо при розрахунку зазору (натягу) виходить результат со знаком мінус, це значить, що в з'єднанні має місце не той параметр, що ми розраховували, а протилежний, тобто натяг (зазор).

Якщо тільки один з параметрів при розрахунку со знаком мінус, то це перехідна посадка, що має як і зазор, так і натяг (див. рисунок 1.1).


Допуск посадки дорівнює сумі допусків на деталі, що входять у з'єднання, тобто (на схемі цей розмір показати не можна):

Тпос. = IТD + IТd (1.9)

6. Виконуємо ескізи деталей і з'єднань і вказати на них позначення допусків та посадок трьома можливими способами.

Наприклад: для з'єднання 20Н5/k4 (див. рисунок 2.1).

 

7. Охарактеризуємо ймовірні умови роботи заданого з'єднання.

Наприклад: для з'єднання 20Н5/k4

З'єднання відповідає перехідній посадці з деякою перевагою натягів
(N max= 0,008, S max=0,007)

Середній натяг (зазор) у з'єднанні визначається як середнє арифметичне значення граничних натягів (зазорів). У випадку якщо в з'єднанні має місце і натяг, і зазор то зазор розглядається як негативний натяг, а натяг як негативний зазор

N cp = (N max + N min (-S max))/2 (1.10)

Таким чином, можна зробити висновок, що розглянуте з'єднання служить для центрування, деталей (щільне центрування).

 

Контрольні питання:

1. Для чого треба мати багато квалітетів (ступенів точності).

2. Скільки квалітетів передбачено стандартом?

3. Для чого уведене поняття "одиниця допуску"?

 

ПЕРЕЛІК ЗАВДАНЬ

№в З 'єднання №в З 'єднання №в З 'єднання №в З 'єднання
110H7/e7 90H8/js7 95Js8/h7 16H5/g4
45P6/h5 15H5/js4 10H7/k6 20E9/h8
15H6/f6 16H6/n5 110K6/h5 120H6/p5
18C7/h6 80H7/k6 8M8/h7 36F8/h6
85H8/f7 50K7/h6 63H5/p4 75H7/p6
42F9/h8 36H8/m7 56P6/h5 120H8/h7
25H6/g5 120M8/h8 16N8/h8 6H6/r5
30E8/h7 12H5/k4 20H6/m5 30H8/h7







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.