 |
|
Стаття 15. Гарантії захисту прав працівника.
1. Працівник має право на:
- належні, безпечні і здорові умови праці;
- своєчасне одержання винагороди за працю;
- захист від незаконного звільнення;
- соціальний захист;
- захист від необ'єктивного оцінювання результатів його роботи;
- захист від незаконного тиску з метою прийняття рішень, які суперечать нормам чинного законодавства України.
Таке право гарантується чинним законодавством України.
2. Керівник, який використовує владу для примусу підлеглих до політичних дій, надає перевагу окремим працівникам, громадянам, притягується до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Розділ IV. Конфлікт інтересів.
Стаття 16. Визначення конфлікту інтересів.
Конфлікт інтересів - будь-який вид стосунків, який не відповідає інтересам держави або може перешкоджати об'єктивному виконанню обов'язків працівника.
Стаття 17. Запобігання конфлікту інтересів.
1. Працівник повинен виконувати обов'язки, передбачені законами України "Про державну службу", "Про державну податкову службу в Україні", "Про державну таємницю", іншими нормативно-правовими актами, та не допускати корупційних діянь та інших правопорушень, пов'язаних з корупцією, визначених Законом України "Про боротьбу з корупцією".
2. Працівник не має права займатися забороненою законодавством діяльністю, а також повинен відмовитися від здійснення іншої, не забороненої чинним законодавством діяльності, якщо вона може призвести до конфлікту інтересів.
Розділ V. Протидія одержанню винагороди (подарунків).
Стаття 18. Поняття винагороди (подарунку).
Винагорода (подарунок) - матеріальні блага, послуги, пільги або інші переваги, у тому числі прийняття чи одержання предметів (послуг) шляхом їх придбання за ціною (тарифом), яка є істотно нижчою від їх фактичної (дійсної) вартості, а також вартість незаконно одержаних послуг, отриманих від громадян у зв'язку з виконанням своїх службових обов'язків.
Стаття 19. Заборона надання та отримання винагород (подарунків).
1. Працівник при виконанні службових обов'язків не має права:
- просити або примушувати будь-яких осіб надавати винагороду (подарунки) собі або іншим особам;
- приймати прямо чи опосередковано винагороду (подарунки) за прийняття рішень, виконання дій, що входять до його повноважень, чи бездіяльність на свою користь чи інших осіб;
- надавати прямо чи опосередковано винагороди (подарунки) іншим особам, включаючи своїх керівників, за виконання останніми будь-яких дій або невиконання певних дій (бездіяльність) на свою користь чи інших осіб.
2. Винагорода (подарунок) визнається наданою безпосередньо, якщо винагороду (подарунок) одержали особи, які є близькими родичами, інші особи, за умови, що працівник про це знав та був зацікавлений в її отриманні.
Розділ VI. Громадський контроль за дотриманням Кодексу.