 |
|
Вставні слова, словосполучення і речення
Вставнимзавжди є слова: мабуть, крім того, по-перше, по-друге, а втім, отже, однак, одначе, між іншим, власне.
Залежно від контексту є вставними: звичайно, здається, нарешті, взагалі, безперечно, видно, правда, навпаки.
Вставні слова, словосполучення та речення висловлюють ставлення мовця до висловлюваної думки або характеризують спосіб її оформлення. Ці мовні одиниці можуть передавати різні значення:
| Значення | Приклади |
| Впевненість, достовірність | Безперечно, безсумнівно, безумовно, ми в цьому впевнені, звичайно, звісно, зрозуміло, справді, дійсно, щоправда, природно, без сумніву, певна річ, правду кажучи, я знаю |
| Невпевненість, сумнів | Мабуть, може, а може, можливо, певно, напевно, очевидно, здається, ймовірно, сподіваюся, як здається |
| Емоційну оцінку того, про що повідомляється, почуття (радість, жаль, подив) мовця | На радість, на щастя, на жаль, на превеликий жаль |
| Джерело повідомлення | Кажуть , як кажуть, за висловом, на думку, на мій погляд, пам’ятаю, за результатами аналізу |
| Зв’язок думок, послідовність викладу, підкреслення висновку | По-перше, насамперед, передусім, насамкінець, нарешті, з одного боку, до речі, між іншим, крім того, навпаки, отже, таким чином, наприклад, приміром, зокрема, взагалі , проте, однак, головне |
| Прийоми і способи оформлення думок | Інакше кажучи, взагалі кажучи, коротше кажучи, чесно кажучи, відверто кажучи, так би мовити, іншими словами |
| Привертання, активізація уваги співрозмовника | Припустимо, погодьтесь, прошу вас, даруйте, даруйте на слові, розумієте, зрозуміли, зрозумійте, вибачте, будь ласка |
| Заперечення, відмова | Я не згодний, це не точно, не можна, ні в якому разі, це виключено, цього бути не може, це неможливо, ви не маєте рації, я заперечую це, нічого подібного, це даремна трата часу, не варто про це нагадувати, з мене цього досить |
| Згода, підтвердження | Згоден, я не заперечую, домовилися, ви маєте рацію, це справді так, авжеж, звичайно, певна річ, чудово, так, обов’язково, будь ласка, прошу, гаразд, з приємністю, ще б пак |
| Стимулювання розмови | Продовжуйте, ми вас слухаємо, а що ви можете сказати про це, є ще бажаючі висловитись, подивимось на це питання з іншого боку |
| Корекція розмови | Вибачте, але; прошу вибачити, але; вибачте, але я хочу відмітити, що; ви відійшли від теми; повернемося до нашої теми, я все ж хотів повернутися до проблеми |
| Ставлення до способів висловлення думки | Імовірніше, вірогідно, іншими словами, точніше |
| Пом’якшення категоричності висновків і порад | Напевне, мабуть, можна погодитися, але, на жаль |
Вставні слова й словосполучення на письмі виділяються комами: Отже, вістить легенда, на високій скелі над рікою Кам’янкою лицар заснував поселення і назвав його власним ім’ям (Шевчук). Поміж людьми, як кажуть, добре й нам (Глібов).
Запам’ятайте! Не є вставними такі слова: адже, буквально, все-таки, до того ж , за традицією, майже, між іншим, мовби, ніби, нібито, немовби, наче, неначе, от, навіть, при цьому, тим часом, у кінцевому підсумку, якраз, як-не-як та ін. Вони не виділяються комами.
Питання 2. Найпоширеніші синтаксичні помилки у наукових та офіційно-ділових текстах та шляхи їх уникнення.
1. Не завжди вживання розщепленого присудка є виправданим і доречним; досить часто це данина традиції, яку дехто розуміє надто спрощено, а то й неправильно. Допоміжні дієслова можуть сполучатися далеко не з усіма віддієслівними іменниками. Напр.: питання ставити, порушувати, висувати - можна; питання піднімати, загострювати - не можна; допускатися (припускатися) помилки, суперечності, недоречності - можна; допускатися (припускатися) браку, поломки, розкрадання - не можна; викликати - захоплення, радість, овації - можна; протест, хворобу - не можна. Серед розщеплених присудків трапляються і порожні, беззмістовні, а то і просто неграмотні словосполуки, наприклад: забезпечувати покращання, відбувається зростання, організувати використання, проявити пошану та ін.
Українські мовознавці радять замість розщеплених присудків, що не є усталеними дієслівно-іменниковими сполуками, уживати природніший для української мови й економніший засіб - дієслово: вести випробовування - випробовувати; займатися аналізом - аналізувати; здійснювати гармонізацію - гармонізувати; давати оцінку - оцінювати.
2. Труднощі узгодження. Йдеться насамперед про узгодження присудка з підметом.