 |
|
Нумерація сторінок курсової роботи
Сторінки курсової роботи слід нумерувати арабськими цифрами, дотримуючись єдиної нумерації у всьому тексті. Номер сторінки проставляється у правому верхньому куті без крапки в кінці незалежно від орієнтації сторінки – книжної чи альбомної. Використовують шрифт Times New Roman, 12 пт. Титульну сторінку включають в загальну нумерацію роботи, проте номер на ній не ставлять. Завдання на курсову роботу друкують з обох боків одного аркуша. Номери на сторінці завдання також не проставляють. Нумерація починається з реферату, і ця сторінка має порядковий номер – 4.
Ілюстрації та таблиці, розташовані на окремих сторінках, включають в загальну нумерацію сторінок курсової роботи. Додатки нумеруються за загальними вимогами, але вони не входять до загальної кількості сторінок курсової роботи (проставляється у рефераті).
Нумерація розділів та підрозділів
Робота має дворівневу структуру, тобто включає розділи і підрозділи. Заголовки розділів друкуються великими літерами жирним шрифтом. Вони мають порядкову нумерацію в межах усієї курсової роботи і позначаються арабськими цифрами без крапки після номера.
Підрозділи мають порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу та порядкового номера підрозділу, розділених крапкою. Крапку після другої цифри не ставлять.
Підрозділи не слід розбивати додатково на пункти. За обсягом підрозділ не може бути меншим, ніж п’ять сторінок тексту.
Приклад:
| ЗМІСТ Вступ……………………………………………………………………………5 Розділ 1 Теоретичні основи визначення конкурентоспроможності робочої сили.........................................................................................10 1.1 Сутність конкурентоспроможності робочої сили.......................16 1.2 Особливості управління конкурентоспроможністю робочої сили...................................................................................23 Розділ 2 Аналіз конкурентоспроможності робочої сили.............................32 2.1 Аналіз конкурентоспроможності робочої сили у галузі............40 2.2 Аналіз конкурентоспроможності робочої сили..........................51 |
Таблиці
Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. Перед кожною таблицею в тексті курсової роботи обов’язково мають бути посилання на неї.
Таблиці нумерують арабськими цифрами порядкової нумерації в межах розділу, за винятком таблиць, наведених у додатку. Номер таблиці складається з номера розділу та порядкового номера таблиці, розділених крапкою. Наприклад, «Таблиця 2.1» – перша таблиця другого розділу. Між назвою таблиці та самою таблицею немає пустого рядка. Проте таблиця відокремлюється від попереднього та наступного тексту пустими рядками.
Цифрові дані у таблицях мають бути відцентровані. Відсоткові значення наводяться у вигляді десяткових знаків. Кількість десяткових знаків для одного показника у динаміці за декілька років має бути однаковою. Кожний показник, поданий у таблиці, обов’язково має одиниці вимірювання.
Приклад:
Більш напружена ситуація з невиплатою заробітної плати спостерігалася в машинобудівному комплексі (табл. 1.2).
Таблиця 1.2 – Показники заборгованості з виплати заробітної плати працівникам підприємств промислових комплексів України
|
Якщо таблиця досить велика, то можна зменшувати розмір шрифту до 10 пт, проте таке зменшення здійснюється для всіх складових таблиці (крім її назви).
Формули і рівняння
Формули та рівняння набираються винятково у редакторі формул і мають буквене позначення та пояснення для кожного показника. Вони розташовуються безпосередньо після тексту, в якому згадуються, посередині сторінки. Вище та нижче кожної формули чи рівняння залишається один пустий рядок. Їх (за винятком формул та рівнянь, наведених у додатках) слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу. Номер складається з номера розділу та порядкового номера формули чи рівняння, розділених крапкою, наприклад, формула 1.3 – третя формула першого розділу.
Номер формули чи рівняння вказують на їх рівні в дужках в крайньому правому положенні на рядку. Пояснення значень символів та чисельних коефіцієнтів, що входять у формулу чи рівняння, слід проводити безпосередньо під формулою (без пропущення пустого рядка) у тій послідовності, в якій вони дані в формулі чи в рівнянні. Під час вибору буквеного позначення показника бажано використовувати індексні позначення. Повторно здійснювати пояснення показника, який вже було розглянуто – не потрібно.
Якщо після формули йде пояснення значень, то після неї ставиться кома, якщо ні – крапка. Пояснення значень кожного символу та чисельного коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають без абзацу словом «де» без двокрапки. Для кожного показника слід вказати одиниці вимірювання.
Приклад:
| ∆З = З1 – З0 , (1.1) де ∆З – приріст заробітної плати, грн.; З1, З0 – заробітна плата працівників у поточному та попередньому роках відповідно, грн. |
Знак множення у формулах ставиться точкою («∙»). Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на математичних знаках операцій, що виконуються, причому знак операції на початку наступного рядка повторюють. У разі переносу формули чи рівняння на знаку операції множення застосовують знак «х». Формули, що слідують одна за одною та не розділені текстом, відокремлюють комою.
Ілюстрації
Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми) слід розташовувати безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються вперше, або відразу на наступній сторінці. На всі ілюстрації в тексті перед ними мають бути посилання, які надаються у дужках або після коми.
Приклад:
| Дана класифікація є основою розробки механізму стимулювання діяльності персоналу з урахуванням внутрішньовидових зв’язків стимулів і особливостей їхнього впливу на суб'єкти стимулювання (рис. 1.2). або Дана класифікація є основою розробки механізму стимулювання діяльності персоналу з урахуванням внутрішньовидових зв’язків стимулів і особливостей їхнього впливу на суб'єкти стимулювання, рис. 1.2. |
Якщо ілюстрація є значною за розміром та не може бути розміщеною в кінці сторінці після посилання на неї, то її подають на наступній сторінці. При цьому пустого місця на попередній сторінці залишитися не повинно – його слід заповнити текстом, який, наприклад, може характеризувати означену ілюстрацію.
Креслення, рисунки, графіки, що розміщені в роботі, мають відповідати вимогам ДСТУ 3321:2003 «Система конструкторської документації. Терміни та визначення основних питань». Назви розташовують нижче ілюстрацій по центру аркуша і позначають словом «Рисунок». Вони нумеруються арабськими цифрами, порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, що наводяться в додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу та порядкового номера ілюстрації, розділених крапкою, наприклад, «Рисунок 3.2» – другий рисунок третього розділу. Якщо ілюстрація не вміщується на одній сторінці, її можна переносити на інші, при цьому назву ілюстрації розташовують на першій сторінці, пояснювальні дані – на кожній сторінці, а під ілюстрацією вказують:
«Рис.____, с.____».
Схеми мають бути згрупованими, щоб запобігти можливості їх руйнування.
Весь ілюстративний матеріал за винятком ілюстрацій, наведених у додатках, оформляється у чорно-білій гамі, а в разі побудови діаграм замість суцільної заливки рекомендується використовувати узор.
Для забезпечення більшої наочності ілюстрацію потрібно виокремити одним пустим рядком між нею і текстом, а також рядком після її назви. Між ілюстрацією та її назвою пустого рядка не залишають.
Приклад:
Рисунок 2.7 – Зміна видів джерел підбору персоналу, що використовувалися підприємством
Перелік посилань
Перелік посилань до курсової роботи містить не менш ніж 25-30 джерел. При цьому на кожне джерело має бути посилання у тексті. Посилання на підручники можна здійснювати лише як виняток, і таких посилань може бути не більш ніж три.
Переважна більшість джерел має бути новою і сучасною, опублікованою не пізніше, ніж за останні п’ять років. Серед усіх джерел 70% складають українські праці, серед яких не менше п’яти праць, написаних викладачами кафедри менеджменту і господарського права Донецького національного технічного університету. Доступ до таких праць останніх років можна знайти за адресою: http://ea.donntu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/1690.
Бібліографічний опис літературних джерел подається мовою оригіналу.
Посилання на цитовані джерела мають бути оформлені у такому порядку:
для книг – вказуються їх автори, повна назва, місто видання, назва видавництва, рік видання і повна кількість сторінок.
Приклад:
1. Богиня Д.П., Грішнова О.А. Основи економіки праці. – К.: Знання прес, 2001. – 313с.
для журнальних статей – вказуються їх автори, повна назва, назва журналу, рік і номер видання, сторінки, на яких розміщено статтю.
Приклад:
2. Никиткин О., Лисенко Ю. Атестація персоналу як один із методів розвитку підприємства // Економічні реформи сьогодні. – 1999. – № 22. – С. 34-36.
для законів та нормативних актів – вказуються їх повні назви, номери та дати реєстрації або затвердження, назва офіційного журналу, рік і номер видання, номери статей або сторінки, на яких розміщено документ.
Приклад:
3. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (у сфері вищої освіти)» № 2229-IV від 14.12.2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 4. – Ст. 103. – С. 175-177.
4. Рекомендації щодо сприяння стимулюванню зацікавленості роботодавців у підвищенні професійного рівня працівників (затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 564 від 3.12.2008 р.) // Довідник кадровика. – 2009. – № 3. – С. 44-55.
5. Наказ Міністерства освіти та Міністерства праці України «Про затвердження Типового положення про навчально-курсовий комбінат професійного навчання робітників» № 148/32 від 20.05.1993 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua /doc/?uid=1026.55.0.
для електроних документів мають бути представлені повні реквізити матеріалу та електронна адреса, де він безпосередньо розміщений.
Приклад:
6. Бібліотека і доступність інформації у сучасному світі: електронні ресурси в науці, культурі та освіті [Електронний ресурс] / Л.Й. Костенко, А.О. Чекмарьов, А.Г. Бровкін, І.А. Павлуша // Бібліотечний вісник. – 2003. – № 4. – С. 43. – Режим доступу до журн.: http://www.nbuv.gov.ua/articles/ 2003/03klinko.htm.
Повну назву джерел вказують у переліку посилань, який наводиться після висновків дипломної роботи в алфавітному порядку. Після цитати у тексті у квадратних дужках вказується порядковий номер джерела відповідно до загального списку використаної літератури, а після коми – сторінка, на якій розміщено текст цитати. Посилання на джерело подається у кінці речення і має такий вигляд: [5, c.17]. Крапка ставиться після посилання на джерело. Якщо використовуються відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул із джерела, на яке подано посилання в роботі.
Приклад:
| Д.П. Богиня підкреслює зростаюче значення «... володіння суміжними професіями, здатності до освоєння нових знань, нової техніки і технології, економіко-правової і політичної поінформованості, ініціативності, високих ділових якостей, неординарності у прийнятті рішень...» [2, с.138]. |
Додатки
Додатки подаються після переліку посилань. Додаток має заголовок, надрукований зверху. Всередині сторінки великими літерами друкується слово «ДОДАТОК» і буква, що характеризує його номер. Додатки нумерують великими літерами українського алфавіту, починаючи з А, за винятком букв ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Наприклад, ДОДАТОК А. Далі на наступному рядку у центрі великими літерами пишуть назву додатка.