Короткі теоретичні відомості
ЕЛЕКТРОННА ТАБЛИЦЯ (ЕТ) – це діалогова система обробки даних, поданих у вигляді прямокутної таблиці. У нинішній час термін «електронна таблиця» використовується як для власне електронних таблиць, так і для програм їхньої обробки (табличних процесорів). Основні можливості електронних таблиць: - введення та редагування даних; - обробка табличних даних за допомогою вбудованих функцій; - форматування таблиць; - перевірка правопису; - попередній перегляд та друк; - управління даними та їх аналіз; - подання табличних даних у графічному вигляді; - макроси; - імпорт даних з інших програм. Електронні таблиці надають користувачу комп'ютерний варіант так званої робочої книги для проведення розрахунків. Робоча книга представляє собою набір робочих листів, кожний з яких має табличну структуру і може мати одну або декілька таблиць. Робоча область електронної таблиці складається з рядків і стовпців, що мають свої імена. Імена рядків – це їхні номери. Нумерація рядків починається з 1 і закінчується максимальним числом, встановленим для даної програми. Імена стовпців – це букви латинського алфавіту спочатку від А до Z, потім від АА до AZ , ВА до BZ і т.д. Комірка ЕТ – основний елемент ЕТ для зберігання даних. Кожна комірка має власне ім'я (адресу), що утворюється з назв стовпців і номерів рядків, на перетину яких знаходиться комірка. Блок комірок – група послідовних комірок. Блок комірок може складатися з однієї комірки, наприклад B2, рядка (чи її частини), наприклад А1:А7, стовпця (чи його частини), наприклад В4:В10, а також послідовності чи рядків стовпців (чи їх частин), наприклад А1:К27. Адреса блоку комірок задається вказівкою посилань першої й останньої його комірок, між якими, наприклад, ставиться розділовий символ – двокрапка ":". При роботі з електронною таблицею на екран виводяться панель керування та робоче поле таблиці. Панель керування це частина екрана, що дає користувачу інформацію про активні комірки і їх вміст, меню і режими роботи, а робоче поле це простір електронної таблиці, що складається з комірок, назв стовпців і рядків. Типи даних електронної таблиці.
Введення та редагування даних. Введення даних: - у поточній комірці з відображенням у рядку формул; - у рядку формули з відображенням у поточній комірці.
Переміщення в ЕТ: Виділення фрагментів ЕТ:
Редагування даних в ЕТ:
У режимі редагування не тільки використовується покажчик миші для переміщення в потрібне місце редагування, а також можуть використовуватися наступні клавіші, які представленні в таблиці.
Використання формул і функцій Формула ЕТ – це інструкція для обчислення. Формули є основним засобом аналізу даних. Під формулою розуміють сукупність операндів, з'єднаних знаком операцій. Операндами можуть бути: числові і текстові константи, адреси комірок та функцій. Формули в робочі аркуші можна вводити двома способами: - тільки за допомогою клавіатури; - використовуючи мишу для визначення комірок, на які є посилання у формулі. Правила запису формул: - формула починається зі знака рівняння; - у формулі не повинні бути присутні пробіли, за винятком тих, що містяться в текстах; - якщо у формулах використовуються тексти, то вони беруться в лапки; - у формулу можуть входити такі елементи: оператори, посилання на комірки, значення, функції і імена. Формули можуть складатись з наступних компонентів: - Символу=, яким завжди починається запис формули (цей символ вводиться в комірку із клавіатури або викликається клацанням по кнопці = у рядку формул); - Операторів +, –, *, <, > і інших операторів; - Функцій з набору вбудованих функцій Excel; - Адрес комірок, посилань на діапазони комірок і імена – ці компоненти присутні, якщо у формулу потрібно підставити значення, що містяться в інших комірках. У Excel маються чотири види операторів: арифметичні, текстові, оператори порівняння й оператори посилань (адресні оператори). Операції над числами виконуються за допомогою арифметичних операторів. У Excel використовуються наступні арифметичні оператори, представленні у вигляді таблиці:
При роботі з числами і текстом застосовуються ще оператори порівняння. До них відносяться наступні оператори:
Ці оператори використовуються для присвоєння твердженням значень ІСТИНА або ХИБНЕ. Оператори порівняння можуть застосовуватися для порівняння тексту, записаного в різні комірки. У Excel є один текстовий оператор: &. (амперсанд) – об'єднання послідовностей символів в одну послідовність символів. Цей оператор застосовується для з'єднання текстів з різних комірок. Обчислення формул При обчисленні формул порядок виконання арифметичних операторів збігається з тим, який прийнято в математиці: піднесення до степеня, множення і ділення, додавання і віднімання. Головною перевагою використання формул є те, що при зміні вмісту комірок, на які є посилання у формулі, значення формули автоматично перераховується. Повідомлення про помилки при введенні формул При введенні формул і аргументів можуть виникати помилки. Excel допоможе їх знайти і виправити своїми повідомленнями: - #ДЕЛ/0! – спроба поділити на нуль; - #Н/Д – скорочення терміну "Неопределенные данные". Використання посилання на порожню комірку; - #ИМЯ? – помилка в назві функції або адресі комірки; - #ПУСТО! – задано перетин двох областей, що не мають спільних комірок; - #ЧИСЛО! – некоректне використання чисел; - #ССЬІЛКА! – використовується неприпустиме посилання на комірку; - #ЗНАЧ! – використовується неприпустимий тип аргументу або операнду; - #### – число не поміщається у комірку по довжині. Функція ЕТ – це результат обчислення деяких аргументів, що перераховуються в дужках після імені функції. Правила введення функцій - якщо функція не використовує аргументів, то ставляться порожні дужки без проміжку між ними; - аргументи функції відділяються один від одного крапкою з комою, а якщо вказується інтервал – то двокрапкою; - якщо як аргументи функцій використовуються тексти, то вони беруться в лапки. Введення функції в таблицю - вкладки "Формули" команда "Вставити функцію" або використання групи "Бібліотека функцій" вкладки "Формули"; - використання Майстра функцій (кнопка рядка формули); - введення функції з клавіатури. Excel містить функції для роботи з базами даних, списками, датами і значеннями часу, функції для інженерних, фінансових, статистичних розрахунків, математичні, логічні функції та ін. Використання діаграм Діаграма ЕТ – це графічний спосіб подання табличних даних. Дані робочого аркуша, що використовуються при створенні діаграми, зв'язуються з нею, і при їхній зміні діаграма оновлюється. Для побудови діаграм можна використати дані, які знаходяться в несуміжних комірках або діапазонах. Діаграми можна розміщувати на окремому аркуші або на поточному.
Створення діаграми Тема 3. Створення мультимедійної презентації. ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|