Здавалка
Главная | Обратная связь

Короткі теоретичні відомості



ЕЛЕКТРОННА ТАБЛИЦЯ (ЕТ) – це діалогова система обробки даних, поданих у вигляді прямокутної таблиці. У нинішній час термін «електронна таблиця» використовується як для власне електронних таблиць, так і для програм їхньої обробки (табличних процесорів).

Основні можливості електронних таблиць:

- введення та редагування даних;

- обробка табличних даних за допомогою вбудованих функцій;

- форматування таблиць;

- перевірка правопису;

- попередній перегляд та друк;

- управління даними та їх аналіз;

- подання табличних даних у графічному вигляді;

- макроси;

- імпорт даних з інших програм.

Електронні таблиці надають користувачу комп'ютерний варіант так званої робочої книги для проведення розрахунків. Робоча книга представляє собою набір робочих листів, кожний з яких має табличну структуру і може мати одну або декілька таблиць.

Робоча область електронної таблиці складається з рядків і стовпців, що мають свої імена.

Імена рядків – це їхні номери. Нумерація рядків починається з 1 і закінчується максимальним числом, встановленим для даної програми. Імена стовпців – це букви латинського алфавіту спочатку від А до Z, потім від АА до AZ , ВА до BZ і т.д.

Комірка ЕТ – основний елемент ЕТ для зберігання даних. Кожна комірка має власне ім'я (адресу), що утворюється з назв стовпців і номерів рядків, на перетину яких знаходиться комірка.

Блок комірок – група послідовних комірок. Блок комірок може складатися з однієї комірки, наприклад B2, рядка (чи її частини), наприклад А1:А7, стовпця (чи його частини), наприклад В4:В10, а також послідовності чи рядків стовпців (чи їх частин), наприклад А1:К27.

Адреса блоку комірок задається вказівкою посилань першої й останньої його комірок, між якими, наприклад, ставиться розділовий символ – двокрапка ":".

При роботі з електронною таблицею на екран виводяться панель керування та робоче поле таблиці. Панель керування це частина екрана, що дає користувачу інформацію про активні комірки і їх вміст, меню і режими роботи, а робоче поле це простір електронної таблиці, що складається з комірок, назв стовпців і рядків.

Типи даних електронної таблиці.



Введення та редагування даних.

Введення даних:

- у поточній комірці з відображенням у рядку формул;

- у рядку формули з відображенням у поточній комірці.

Клавіша Дія при натиску
, ®, ­, ¯ перехід на одну комірку вліво, вправо, вверх, вниз
Tab перехід на одну комірку праворуч
Enter перехід на одну комірку вниз (або як встановленні параметри "Введення")
Home повернення на початок поточного рядка
Ctrl + Home перехід на початок таблиці у комірку А1
Ctrl + End перехід до останньої заповненої комірки

Переміщення в ЕТ:

Виділення фрагментів ЕТ:

Щоб виділити Зробіть наступне
Окрему комірку Одне клацання по комірці або перейти до неї, використовуючи клавіші переміщення
Діапазон комірок Протягнути покажчик миші від першої комірки діапазону до останньої. Або Виділити першу комірку і утримуючи клавішу SHIFT натискувати відповідно клавіші
Всі комірки аркуша Натискувати кнопку "Виділити все"
Несуміжні комірки або діапазони комірок Виділити першу комірку або перший діапазон комірок, потім, утримуючи натиснутою клавішу CTRL, виділити останні комірки або діапазони
Великий діапазон комірок Виділити першу комірку, потім, утримуючи натиснутою клавішу SHIFT, виділити останню комірку діапазону. Для переміщення до останньої комірки можна використовувати смуги прокрутки.
Весь рядок Виділити заголовок рядка
Весь стовпець Виділити заголовок стовпця.
Суміжні рядки або стовпці 1. Протягнути покажчик по заголовках рядків або стовпців або 2. Виділити перший рядок або перший стовпець, потім, утримуючи натиснутою клавішу Shift, виділити останній рядок або останній стовпець
Несуміжні рядки або стовпці Виділити перший рядок або перший стовпець, потім, утримуючи натиснутою клавішу Ctrl, виділити останні рядки або стовпці.

Редагування даних в ЕТ:

Дія Способи виконання
Початок редагування комірки Натискання "мишею" з зоні введення рядка формул або подвійний натиск лівої кнопки миші в поточній комірці
Натискання клавіші F2
Завершення редагування та збереження змін Натискання "мишею" на кнопці у рядку формул
Натискання клавіші Enter
Завершення редагування без збереження змін Натискання "мишею" на кнопці у рядку формул
Натискання клавіші Esc

У режимі редагування не тільки використовується покажчик миші для переміщення в потрібне місце редагування, а також можуть використовуватися наступні клавіші, які представленні в таблиці.

Клавіша Дія
F2 Активізація режиму редагування
Переміщення праворуч на один символ
Переміщення ліворуч на один символ
End Переміщення в кінець символьного рядка
Home Переміщення в початок символьного рядка
Ctrl + Переміщення на одне слово праворуч
Ctrl + ← Переміщення на одне слово ліворуч
Delete Видалення символу праворуч від місця вставки
Backspace Видалення символу ліворуч від місця вставки
Enter Введення відредагованої інформації у комірку
Esc Відміна будь-яких змін вмісту комірку

Використання формул і функцій

Формула ЕТ – це інструкція для обчислення. Формули є основним засобом аналізу даних.

Під формулою розуміють сукупність операндів, з'єднаних знаком операцій.

Операндами можуть бути: числові і текстові константи, адреси комірок та функцій.

Формули в робочі аркуші можна вводити двома способами:

- тільки за допомогою клавіатури;

- використовуючи мишу для визначення комірок, на які є посилання у формулі.

Правила запису формул:

- формула починається зі знака рівняння;

- у формулі не повинні бути присутні пробіли, за винятком тих, що містяться в текстах;

- якщо у формулах використовуються тексти, то вони беруться в лапки;

- у формулу можуть входити такі елементи: оператори, посилання на комірки, значення, функції і імена.

Формули можуть складатись з наступних компонентів:

- Символу=, яким завжди починається запис формули (цей символ вводиться в комірку із клавіатури або викликається клацанням по кнопці = у рядку формул);

- Операторів +, , *, <, > і інших операторів;

- Функцій з набору вбудованих функцій Excel;

- Адрес комірок, посилань на діапазони комірок і імена – ці компоненти присутні, якщо у формулу потрібно підставити значення, що містяться в інших комірках.

У Excel маються чотири види операторів: арифметичні, текстові, оператори порівняння й оператори посилань (адресні оператори).

Операції над числами виконуються за допомогою арифметичних операторів. У Excel використовуються наступні арифметичні оператори, представленні у вигляді таблиці:

Арифметичний оператор Дія
Додавання + (знак плюс)
Віднімання - (знак мінус) або (заперечення)
Ділення / (коса риска)
Множення * (зірочка)
Відсоток % (знак відсотка)
Піднесення до степеня ^ (кришка)

 

Оператор порівняння Дія
Дорівнює =
Більше >
Менше <
Більше або дорівнює >=
Менше або дорівнює Не дорівнює <= <>

При роботі з числами і текстом застосовуються ще оператори порівняння. До них відносяться наступні оператори:

 

 

 

Ці оператори використовуються для присвоєння твердженням значень ІСТИНА або ХИБНЕ. Оператори порівняння можуть застосовуватися для порівняння тексту, записаного в різні комірки.

У Excel є один текстовий оператор: &. (амперсанд) – об'єднання послідовностей символів в одну послідовність символів. Цей оператор застосовується для з'єднання текстів з різних комірок.

Обчислення формул

При обчисленні формул порядок виконання арифметичних операторів збігається з тим, який прийнято в математиці: піднесення до степеня, множення і ділення, додавання і віднімання.

Головною перевагою використання формул є те, що при зміні вмісту комірок, на які є посилання у формулі, значення формули автоматично перераховується.

Повідомлення про помилки при введенні формул

При введенні формул і аргументів можуть виникати помилки. Excel допоможе їх знайти і виправити своїми повідомленнями:

- #ДЕЛ/0! – спроба поділити на нуль;

- #Н/Д – скорочення терміну "Неопределенные данные". Використання посилання на порожню комірку;

- #ИМЯ? – помилка в назві функції або адресі комірки;

- #ПУСТО! – задано перетин двох областей, що не мають спільних комірок;

- #ЧИСЛО! – некоректне використання чисел;

- #ССЬІЛКА! – використовується неприпустиме посилання на комірку;

- #ЗНАЧ! – використовується неприпустимий тип аргументу або операнду;

- #### – число не поміщається у комірку по довжині.

Функція ЕТ – це результат обчислення деяких аргументів, що перераховуються в дужках після імені функції.

Правила введення функцій

- якщо функція не використовує аргументів, то ставляться порожні дужки без проміжку між ними;

- аргументи функції відділяються один від одного крапкою з комою, а якщо вказується інтервал – то двокрапкою;

- якщо як аргументи функцій використовуються тексти, то вони беруться в лапки.

Введення функції в таблицю

- вкладки "Формули" команда "Вставити функцію" або використання групи "Бібліотека функцій" вкладки "Формули";

- використання Майстра функцій (кнопка рядка формули);

- введення функції з клавіатури.

Excel містить функції для роботи з базами даних, списками, датами і значеннями часу, функції для інженерних, фінансових, статистичних розрахунків, математичні, логічні функції та ін.

Використання діаграм

Діаграма ЕТ – це графічний спосіб подання табличних даних. Дані робочого аркуша, що використовуються при створенні діаграми, зв'язуються з нею, і при їхній зміні діаграма оновлюється.

Для побудови діаграм можна використати дані, які знаходяться в несуміжних комірках або діапазонах.

Діаграми можна розміщувати на окремому аркуші або на поточному.

Дія Способи виконання
Створення діаграми на поточному аркуші (вбудована діаграма) або окремого аркуша з діаграмою - виділити дані, які будуть використовуватись у діаграмі. - виконати команду з групи "Діаграми" вкладки "Вставка", а потім для налаштування та форматування скористатися вкладкою "Робота з діаграмами" ("Конструктор", "Макет", "Формат")

Створення діаграми


Тема 3. Створення мультимедійної презентації.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.