 |
|
Tractus gangliobulbothalamocorticalis.
Тіло першого нейрона знаходиться в ganglion spinalis. Він є чутливим псевдоуніполярним нейроном. Його периферійний відросток йде від рецептора. Центральний відросток вступає в задні канатики спинного мозку (fasciculus gracilis et cuneatus), підіймається угору до довгастого мозку, де перемикається на другий нейрон. Оскільки, довгастий мозок називають ще bulbus cerebri, то цей початковий відділ шляху називається tractus gangliobulbaris.
Тіло другого нейрона знаходиться в nucleus gracilis et cuneatus. Його аксон переходить на протилежний бік через decussatio lemnisci medialis і підіймається угору проходячи: міст, pons; середній мозок, mesencephalon; проміжний мозок, diencephalon, де перемикається на третій нейрон. Цей проміжний відділ шляху називається tractus bulbothalamicus.
Тіло третього нейрона знаходиться у вентролатеральних ядрах таламуса. Його аксон йде до кіркового центру аналізатора. Цей кінцевий відділ шляху називається tractus thalamocorticalis.
Функція. Через цей шлях передається епікритична чутливість. Префікс епі (гр. epi) означає перебування над чим-небудь; крітікос (гр. criticos) – той, що здатний оцінювати що-небудь. Епікритична чутливість – це чутливість, яка сприймається корою півкуль, людина усвідомлює дію подразника, але критично оцінити свої відчуття не може. Класичним прикладом епікритичної чутливості є стереогнозія. Стерео (гр. stereos) із грецької означає твердий, просторовий, об’ємний, гнозія (гр. gnosis) – означає пізнання, розпізнавання чого-небудь. Стереогнозія – це розпізнавання предметів на дотик. Стереогнозія добре розвинена в сліпих людей. Є окремі незрячі індивідууми, які можуть розпізнавати кольови. Вони безпомилково розпізнають аркуш паперу синього, червоного, жовтого чи іншого кольору, але критично оцінити своє відчуття не зможуть. У кращому випадку ви почуєте: «… більш чи менш жорсткий, гладкий, тепліший чи холодніший». До епікритичної чутливості відносять ще пропріоцептивну чутливість і різновид тактильної чутливості - дотик.
Розуміючи (усвідомлюючи), що таке протопатична і епікритична чутливості, ви зможете будь-яку зокрема чутливість віднести до тієї чи іншої чутливості із цих двох, а знаючи топографію цих двох шляхів (tractus gangliospinothalamocorticalis et gangliobulbothalamocorticalis) і яку саме чутливість вони проводять (протопатичну чи епікритичну), ви зможете розповісти провідний шлях будь-якої чутливості. При цьому, розказуючи шлях, ви повинні враховувати певні особливості шляху кожної конкретної чутливості, а саме: 1) від якого саме рецептора проводить нервовий імпульс периферійний відросток (дендрит) чутливого нейрона; 2) у якому ядрі знаходиться тіло другого нейрона; 3) де топографічно проходить аксон другого нейрона і як називається шлях, що він утворює; 4) де знаходиться кірковий центр тої чи іншої чутливості (це матеріал попередньої лекції).
Перейдемо до розгляду аферентних шляхів кіркового спрямування конкретних чутливостей..
Провідний шлях больової і температурної чутливості.
Ці чутливості відносяться до протопатичної чутливості, а тому передаються по tractus gangliospinothalamocorticalis. Розказуючи цей шлях, треба враховувати наступні особливості: 1) периферійний відросток чутливого нейрона йде від больового чи температурного рецептора; 2) тіло другого нейрона знаходиться в substantia gelatinosa спинного мозку; 3) аксон другого нейрона утворює tractus spinothalamicus lateralis, який на початку проходить у боковому канатику спинного мозку, причому по передній його частині передається больова чутливість, а по задній - температурна; 4) кірковий центр знаходиться в середній і верхній третині gyrus postcentralis.