Отже, заданна по проекті продуктивність шахти буде
Виконана. Розглянемо другий варіант діаграми роботи головної піднімальної установки, коли відбувається плавне збільшення швидкості порожнього скіпа, що опускається, і немає точок 2, 3 ( дивися рисунок ). Розрахункова діаграма при спуску скіпа буде виглядати (дивися рисунок 6.4). Зупинимося на другому варіанті роботи.
Рисунок 6.4 - Аналіз другого варіанта роботи підйому при спуску , відкіля а = а1 – а1• , ; V =
при t = 0, V = 0, c = 0, при t = t1, V = Vmax, c = 0. V = a1t – a1 , Vmax = + a1t1 - a1 , Vmax = a1 , відкіля: t 1 = 2 • с. (6.118) , відкіля: при t = 0, х =0, c = 0, при t = t1, h1= a1 , м Отже, h1 = м. (6.119) h 2 = Н – h1 – h3 – h/3 = 626 – 92,7 - 35,28 – 16 = 482,02 м (6.120) t2 = = c. (6.121) Т/ с = t1 + t2 + t/3 + t3 = 19,9 + 68,86 + 6.53 + 5.6 = 100,89 с, (6.122) Т/ с = 100,89с < ТС(П) = 115 c. Витрата електроенергії в другому варіанті буде менше, але мається перевищення припустимої швидкості і прискорення при виході скіпа з розвантажувальних кривих, тому прискорення треба обмежувати до 0,45 м/с2. При обмеженні прискорення: t 1 = 2 * с. (6.123) h1 = м. (6.124) h 2 = Н – h1 – h3 – h/3 = 626 – 145,08 - 35,28 – 16 = 429,64 м (6.125) t2 = = c. (6.126) Т/ с = t1 + t2 + t/3 + t3 = 31,1 + 61,37 + 6.53 + 5.6 = 104,6 с, (6.127) Визначимо час на вихід скіпа з розвантажувальних кривих: -0,002411 t3 + 0.225t2 – 2.4 = 0, t = 3,32 c. (6.128) де 2,4 м – шлях прохідний скіпом у розвантажувальних кривих. Швидкість при виході скіпа з розвантажувальних кривих складе: V = a1t – a1 = 0,45 * 3,32 – 0,45 * 1,474 м/с, що < Vmax = 1.5 м/с. Т/ с = 104,6 с < ТС(П) = 115 c и t2 = 61,3 c < t2 = 75.09 c. Отже, другий варіант вигідніше. Рівняння динаміки, використовувані в розрахунках рушійних зусиль приведені нижче: 1. При спуску скіпа: F = g , Н(6.129) При підйомі скіпа 2.1 до розвантажувальних кривих: F = g , Н(6.130) 2.2 в розвантажувальних кривих: F =g ,Н(6.140) де =0,5 -коефіцієнт, що враховує зменшення маси корисного вантажу при русі навантаженого скіпа в розвантажувальних кривих і просипання частини корисної копалини в бункер; = * -поточне значення коефіцієнта, що враховує зменшення маси корисного вантажу при русі навантаженого cкіпа в розвантажувальних кривих і просипання частини корисної копалини в бункер; = 0,5– коефіцієнт, що враховує порушення власних мас піднімальних судин. У таблицю заносимо точки діаграм - величини прискорень, швидкостей, що рухають зусилля, потужність на спуск/підйом.
Таблиця 6.9 - До побудови діаграми спуска скіпа
Таблиця 6.10 - До побудови діаграми підйому скіпа
На рисунку 6.5 приводимо діаграми швидкості, прискорення, що рухають зусиль, потужності при спуску.
Рисунок 6.5 - Діаграми швидкості та прискорення при спуску
Рисунок 6.6 - Діаграми рушійних зусиль, потужності при спуску та споживання енергії при спуску. На рисунку 6.7 приводимо діаграми швидкості, прискорення, рушійних зусиль, потужності та споживання енергії при підйомі. Рисунок 6.7 - Діаграми швидкості та прискорення при підйомі
Рисунок 6.8- Діаграми рушійних зусиль, потужності при спуску та споживання потужності із сіті при підйомі.
Розрахунок витрати електроенергії при спуску-підйомі здійснюємо за допомогою ПЕОМ; знаходимо площі діаграм потужностей. Таблиця 6.11 - Розрахункові величини споживання електроенергії при спуску
Таблиця 6.12 - Розрахункові величини споживання електроенергії при підйомі
Визначимо витрату електроенергії на шинах підстанції на одну тонну вантажу, що піднімається, по формулі: w1T = квт•год./т (6.141)
w И1T = квт•год. /т. (6.142)
Коефіцієнт корисної дії установки визначаємо по формулі: = = . (6.143) Розрахунок норм споживання електроенергії на тонну інших шахтних піднімальних установок здійснюємо за допомогою ПЕОМ. МК 3,25•4 Основні зведення по даній установці приводимо в Додатку А [РН17] . Визначаємо приведену масу до радіуса навивки по формулі: 1. Спускання , кг. 2. Підйом кг. Таблиця 6.13 - Вхідні дані для розрахунку спуску клети установки МК 3,25• 4
Таблиця 6.14 – Вихідні дані з розрахунку спуску клети установки МК 3,25• 4
Таблиця 6.15 - Вхідні дані для розрахунку підйому клети установки МК 3,25• 4
Таблиця 6.16 – Вихідні дані з розрахунку підйому клети установки МК 3,25• 4
Визначимо витрату електроенергії на шинах підстанції на одну тонну вантажу, що піднімається, по формулі: w1T = квт•год./т (6.144)
w И1T = квт•год. /т. (6.145)
Коефіцієнт корисної дії установки визначаємо по формулі: = = . (6.146) Визначимо витрату електроенергії на шинах підстанції на одну тонну вантажу, що піднімається для 2Ц-4•2,3, по формулі: w1T = кВт•год/т (6.147) Споживання породного підйому типу МК 4•4 за червень-вересень 2002 року склало 480 квт*год, питому норму не розраховуємо тому, що підйом практично не бере участь в технологічному циклі. Нижче приводимо таблицю розрахунку технологічних і питомих норм витрати електроенергії по стаціонарних установках шахти «Центральна». Таблиця 6.17 - Технологічні і питомі норми електроспоживання условно-постійних споживачів
Висновки: У таблиці 6.17 приведені технологічні і питомі норми електроспоживання стаціонарними установками. Витрати електроенергії – умовно-постійні.
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|